Справа № 344/1469/21
Провадження № 1-кс/344/616/21
02 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків в межах кримінального провадження № 12019090180001030 від 11.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що відділом слідчого управління ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12019090180001030 від 11.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 11.10.2019 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою заволодіння чужим майном приїхали на автомобілі марки «Мітсубісі Галант» д.н.з. НОМЕР_1 у с. Шепарівці до будинку ОСОБА_9 , який знаходиться по АДРЕСА_1 . У подальшому, 11.10.2019, приблизно о 01.20 год., ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з корисливих спонукань, маючи на меті відкрито заволодіти чужим майном, через відчинені вхідні двері проникли до приміщення житлового будинку ОСОБА_9 , по АДРЕСА_1 , де на той час перебували потерпілі ОСОБА_9 , його дружина ОСОБА_10 , та дочка ОСОБА_11 , які в той час спали.
Перебуваючи в приміщенні вказаного житлового будинку, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, вчинили відкритий напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у житло та насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, при цьому здійснювали фізичний та психічний тиск, та погрози вбивством щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які мають реальний характер. В подальшому з метою подавити волю потерпілих та примусти їх передати майно зв'язали ноги ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 матерчатими мотузками, а на руки оділи кайданки, які з часом замінили на пластикові хомути. Одночасно нанесли удари руками та ногами в ділянку передпліччя, колінного суглобу, гомілки, здавлення шиї потерпілого ОСОБА_12 , потерпілій ОСОБА_10 спричинили тілесні ушкодження в ділянці шиї, підборіддя, правої вилиці, правого та лівого передпліччя, правої та лівої гомілки, здавлюючи руками шию, потерпілій ОСОБА_13 спричинили тілесні ушкодження в ділянці носа, вушної раковини, обличчя та здавлення шиї.
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , спричинили потерпілим тілесні ушкодження:
- ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження, у вигляді садна в ділянках лівого передпліччя, правого колінного суглобу, правої гомілки, які згідно висновку експерта № 232 від 15 жовтня 2019 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження, у вигляді синця на правій боковій поверхні шиї, садна в ділянках підборіддя, правої вилиці, правого та лівого передпліччя, правої та лівої гомілок, які згідно висновку експерта № 231 від 15 жовтня 2019 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- ОСОБА_13 спричинено тілесні ушкодження, у вигляді синців у межах орбітальних ділянок та спинки носа, в межах правої завушної ділянки та правої вушної раковини, в лобній ділянці праворуч, на межі правої скроневої та потиличної ділянок, на межі лобної і лівої скроневої ділянок, в ділянці правої китиці, садна в ділянках правого крила носа, правого плечового суглобу, нижньої третини обох передпліч та гомілок. Закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, закритого перелому кісток носа, які відповідно до висновку експерта № 233 від 16 листопада 2019 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після застосування фізичного насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих та погрози застосування такого насильства ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відкрито заволоділи майном потерпілих, сім'ї Винничуків, а саме грошовими коштами в загальній сумі 2 800 (дві тисячі вісімсот) доларів США (згідно курсу Національного банку України станом на 11.10.2019 становило 68 684 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривень, 490 (чотириста дев'яносто) Євро (згідно курсу Національного банку України станом на 11.10.2019 становило 13 254 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) гривень, 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень, тринадцятьма найменуваннями золотих виробів, одним найменуванням срібного виробу та одним виробом із недорогоцінного металу (біжетерією), на загальну суму 31 396 (тридцять одну тисячу триста дев'яносто шість) гривень, після чого місце вчинення злочину покинули маючи можливість у подальшому розпорядитись викраденими коштами та речами на власний розсуд.
Злочинними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , потерпілим спричинено збитки на загальну суму 116 134 (сто шістнадцять тисяч сто тридцять чотири) гривні 40 (сорок) копійок.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, зокрема, обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , житель АДРЕСА_3 , громадянин України, офіційно не працюючий, раніше не судимий.
23 вересня 2020 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
У зазначеному кримінальному провадженні проведено ряд молекулярно-генетичних та судово-дактилоскопічних експертиз, відповідно до яких встановлено генетичні ознаки на речових доказах вилучених під час огляду місця події та біологічних зразках підозрюваних, які були відібрані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також придатні для ідентифікації особи сліди пальців рук та долонь максимальними розмірами 16х14мм, 45х95мм, 40х82мм, 50х25мм, 33х42мм.
У відповідності до листа ДНДЕКЦ МВС України № 19/10/2-14841-2020 від 03.07.2020 встановлено, що ДНК-профіль клітин виявлених на недопалку сигарети «Парламент», вилученого в ході проведення огляду місця події у кримінальному провадженні № 1201909010001030, збігається з ДНК-профілем клітин виявлених на недопалку сигарети «Парламент», згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС від 22.06.2020 № 10-555, за кримінальним провадженням № 12019270270001071 від 29.11.2019 та який згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС від 23.07.2020 № 10-1164, збігається із зразками букального епітелію ОСОБА_4 .
З метою забезпечення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, виникла необхідність в отриманні зразків відбитків пальців рук та долонь правої і лівої руки, а також у повторному отриманні зразків біологічного походження у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою проведення молекулярно - генетичної та судово - дактилоскопічної експертиз, однак останній відмовився добровільно надавати свої біологічні зразки, що підтверджується протоколом відібрання біологічних зразків від 21.01.2021.
Враховуючи вище вказане, а також що проведення молекулярно - генетичної та судово - дактилоскопічної експертиз має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а останній відмовився добровільно надавати свої біологічні зразки для проведення експертиз.
Слідчий у судовому засіданні клопотання про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 підтримав. Вказав, що задоволення даного клопотання, не буде підставою для викриття особи підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КПК України. Разом з тим відібрання біологічних зразків жодної шкоди його здоров'ю не завдасть.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечив відносно задоволення клопотання та пояснив, що таке буде втручанням в його особисту недоторканість, може завдати шкоди його здоров'ю.
Захисник у судовому засіданні відносно задоволення клопотання заперечив, вказавши, що таке може завдати шкоди його підзахисному, буде втручанням в його особисту недоторканість та спричинить викриття особи, що суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, ст.ст. 32, 63 Конституції України. Разом з тим, просив взяти до уваги, що поміж тим із зазначенням ним підстав, а також того, що не були надані постанови про призначення експертиз у даному кримінальному провадженні, слідчим суддею Івано-Франківського міського суду від 28.01.2021 - було відмовлено у відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 .
Заслухавши слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
За змістом ч. 3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
З наданих матеріалів вбачається, що відібрання біологічних зразків необхідне для проведення : молекулярно-генетичної, призначеної за постановою слідчого від 29.01.2021 та судово-дактилоскопічної, призначеногї за постановою слідчого від 01.02.2021, експертиз, з метою ідентифікації слідів пальців рук та долонь правої і лівої руки, генетичних ознак на речових доказах виявлених органом досудового розслідування під час проведення слідчих дій, та встановлення їх належності підозрюваному ОСОБА_4 чи іншим особам.
Однак, згідно протоколу від 21 січня 2021 року ОСОБА_4 відмовився від надання біологічних зразків, а саме слідів пальців рук та букального епітелію в добровільному порядку.
Так, слідчий суддя бере до уваги, що слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.01.2021, постановлено ухвалу про відмову у клопотанні про відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 , де першочергово зазначено, що слідчим не долучені постанови про призначення молекулярно-генетичної та судово-дактилоскопічної експертиз, для яких необхідно отримати взірці в межах даного кримінального провадження. Також, вказано про положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, ст.ст. 32, 63 Конституції України.
Однак, таке не перешкоджає повторному зверненню з відповідним клопотанням, враховуючи, що слідчим усунуто недоліки такого, а також не може бути єдиною належною підставою для відмови у його задоволені.
Частиною 4 ст. 132 КПК України встановлено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Так, відповідно до ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Крім того, за практикою Європейського судуз прав людини фізична недоторканність особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26 березня 1985 року у справі «X та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов'язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.
ЄСПЛ допускає можливість здійснення примусового отримання зразків для дослідження, водночас регламентуючи чіткі умови та порядок здійснення такого втручання, наголошуючи, що отримання біологічних зразків можна проводити тільки за розпорядженням уповноваженої на це посадової особи, його може робити тільки акредитований лікар.
Також на момент розгляду клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, слідчий суддя з огляду на практику ЄСПЛ зобов'язаний переконатись, що така маніпуляція буде безпечною для життя та здоров'я особи. На це наголошено і в рішенні ЄСПЛ у справі «Яллог проти Німеччини», в якому зазначається про необхідність проведення медичного обстеження до моменту примусового відібрання зразків для проведення експертизи. Виключно за таких умов, отримання біологічних зразків, що потребує порушення анатомічної цілісності тканини організму чи різного роду медичних маніпуляцій може бути визнано виправданим в розумінні практики ЄСПЛ.
У контексті збирання доказів у рамках кримінального провадження, узяття зразків букального епітелію (слюни) в підозрюваного становить обов'язкову медичну процедуру, котра, хоч і є малозначною, все ж має вважатися втручанням у право на приватне життя (рішення у справах «Jalloh v. Germany», п.70; «Schmidt v. Germany»). Проте Європейська конвенція з прав людини не забороняє застосування таких процедур задля здобуття доказів про причетність до скоєння злочину. Коли аналіз було взято не в правопорушника, а у свідка, Євросуд вирішив, що застосування таких медичних процедур, зокрема щодо неповнолітньої особи, також a priori не є забороненим задля здобуття доказів скоєння злочину (п.32). У цій справі ЄСПЛ зауважив, що право не свідчити проти чоловіка/дружини, на відміну від надання усних свідчень, не поширюється на збір матеріальних доказів, таких як клітинний матеріал (п.35). Отже, коли взяття цього зразка було необхідним для розслідування злочину, Суд визнав згаданий захід пропорційним (п.41).
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини «Саундерс проти Великої Британії» від 17 грудня 1996 року: Право не свідчити проти самого себе це в першу чергу право обвинуваченого зберігати мовчання. Як прийнято вважати в правових системах держав учасників Конвенції і в інших країнах, дане право не поширюється на використання в кримінальному процесі матеріалів, які можуть бути отримані від обвинуваченого незалежно від його волі примусово якось: вилучення по розпорядженню документів, отримання зразків крові, сечі і шкірного покриву для проведення аналізу ДНК».
З огляду на вищевикладене, а також з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, роль кожного підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення. Враховуючи, що ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, обставини даного кримінального провадження, те, що слідчим в межах досудового розслідування кримінального провадження призначено молекулярно-генетичну та дактилоскопічну експертизи, які є необхідними для проведення порівняльних досліджень, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень і для цього достатньо відібрати зразки букального епітелію, що можливо, провести за допомогою слюни з ротової порожнини, зразків відбитків пальців рук та долонь правої і лівої руки у підозрюваного, що в свою чергу не потребує порушення анатомічної цілісності тканин організму. Отже, зважаючи на наявність підстав для відібрання в підозрюваного біологічних зразків та небажання останнього надати їх добровільно, слідчий суддя дійшла віисноку, що клопотання підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що примусове відібрання біологічних зразків виправдує такий ступінь втручання у особисті права особи з метою досягнення дієвості кримінального провадження,
Керуючись ст.ст. 160-166, 241, 245, 369-372, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Надати слідчому відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 дозвіл на примусове відібрання біологічних зразків, а саме : зразків букального епітелію та зразків відбитків пальців рук та долонь правої і лівої руки у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні 12019090180001030 від 11.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, для проведення молекулярно-генетичної та судово-дактилоскопічної експертиз.
Відібрання зразків проводити з дотриманням вимог ст.ст. 241, 245 КПК України із залученням відповідних спеціалістів та/або експертів.
Строк дії ухвали встановити по 20 лютого 2021 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 02.02.2020.
Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р