Справа № 293/2715/20
Провадження № 1-кс/293/11/2021
02 лютого 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів заяву ОСОБА_3 про відвід судді Черняхівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018060310000147 від 06.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
В провадженні суду перебуває вищезазначена заява, в обгрунтування якої заявник ОСОБА_3 зазначив, що оскільки стало відомо про те, що представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 є чоловіком помічника судді ОСОБА_4 , що на його думку виключає можливість розгляду суддею Черняхівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 кримінального провадження, в якому йому пред'явлено підозру. Посилаючись при цьому на п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженніза наявності інших обставин, які виключають сумнів у його неупередженості. Згідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України та Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права та зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно, розглядати і вирішувати судові справи відповідно до Закону з дотриманням засад і правил судочинства. Також, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього. Найголовніше, як відзначає Європейський суд з прав людини, - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в обвинуваченого. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід. Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини). А тому просив задовольнити його заяву про відвід судді Черняхівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження № 12018060310000147 від 06.04.2018 року, в якому йому пред'явлено підозру.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку про безпідставність заявленої заяви обвинуваченим про відвід судді, оскільки зазначені підстави щодо відводу судді з розгляду кримінального провадження не мають законного підгрунтя та не можуть свідчити про неупередженість судді.
Заявник - обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного та просила задовольнити заяву про відвід.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд заяви про відвід у його відсутності.
Потерпілий в судове засідання не з'явився. Представником потерпілого подано заяву про розгляд заяви про відвід у його відсутності та у відсутності потерпілого, при вирішенні даного питання покладався на розсуд суду.
Суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, будь-яких пояснень по суті заяви не подавала.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 126 Конституції України, вплив на суддів у будь - який спосіб забороняється.
За змістом ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Конвенцією про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6 ).
Відповідно до положень ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Положеннями статті 76 КПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії»; «Де Куббер проти Бельгії»).
Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Таких у заяві про відвід наведено не було, оскільки посилання на те, що адвокат потерпілого є чоловіком помічника судді ОСОБА_4 , що може викликати сумніви у її неупередженості з цих підстав є надуманими та оцінюються судом як власна інтерпретація ОСОБА_3 нормативно-правових актів на які останній здійснює посилання у своїй заяві про відвід.
Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу судді в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України).
У відповідності до ч.5 ст. 80 КПК України, відвід або самовідвід повинен бути вмотивованим.
У заяві про відвід не наведено жодних обставин, які б доводили, що суддя ОСОБА_4 особисто зацікавлена у ході справи, не зазначено будь-яких її прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, та, зокрема, вказана обвинуваченим обставина про відвід судді, не входить до переліку, передбачених ст. 75 КПК України підстав для відводу судді.
Таким чином, заява обвинуваченого про відвід судді не грунтується на нормах процесуального закону, є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституцією України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», статями 75-76, 81 КПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Черняхівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018060310000147 від 06.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1