Справа № 203/608/20
1-кс/0203/91/2021
02 лютого 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №62019170000000345,-
Відділом розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000345, відомості за якими внесено до ЄРДР 10.05.2019 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.355 КК України.
14.01.2021 року про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повідомлено ОСОБА_4 , а 19.01.2021 року заочно повідомлено про підозру ОСОБА_5 .
В наданому клопотанні, погодженому прокурором, слідчий просив накласти арешт на транспортний засіб «Форд Фієста» н/з НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та який ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно було передано ОСОБА_7 .
За наявності ризиків подальшого відчуження, перереєстрації або приховання майна, про арешт якого заявлено клопотання, останнє у відповідності до ч.2 ст.172 КПК України розглядається за відсутності власника та фактичного володільця майна.
Також слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого та прокурора, неявка яких в силу ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).
В свою чергу ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.10,12 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання встановлено, що відділом розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000345, відомості за якими внесено до ЄРДР 10.05.2019 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.355 КК України.
14.01.2021 року про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повідомлено ОСОБА_4 , а 19.01.2021 року заочно повідомлено про підозру ОСОБА_5 .
Перевіряючи доводи клопотання слідчий суддя враховує, що матеріали кримінального провадження об'єктивно свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України.
Також з матеріалів справи вбачається, що в період вчинення інкримінованих підозрюваним правопорушень, останні незаконно передали належний потерпілому ОСОБА_6 транспортний засіб «Форд Фієста» н/з НОМЕР_1 у постійне користування ОСОБА_7 , отримавши від нього грошові кошти в сумі 2500 доларів США.
Таким чином, з клопотання та наданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначений вище транспортний засіб відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК України, визнаний таким постановою слідчого від 28.01.2021 року.
Слідчий суддя приймає до уваги, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому його подальша експлуатація, відчуження на користь третіх осіб, може призвести до його знищення, пошкодження, перетворення або зникнення та, відповідно, призведе до втрати речового доказу.
За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження та, з метою забезпечення збереження речових доказів, про необхідність накладення арешту на автомобіль з позбавлення права відчуження, розпорядження та користування останнім.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,131,132,170-172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №62019170000000345 - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Форд Фієста», державний номерний знак НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.
Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст.175 КПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1