іменем України
Справа № 210/5889/20
Провадження № 1-кс/210/259/21
"02" лютого 2021 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання процесуального керівника - прокурора групи прокурорів прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020040650001458 від 22.07.2020 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області, освіта вища, має на утриманні малолітню дитину, громадянку України, раніше не судима , проживає АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 2. ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,-
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040650001458 від 22.07.2020 року за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 2. ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно з матеріалами наданого клопотання встановлено, що 13.07.2020 приблизно о
19 год. 40 хв. на вулиці Набережна Перемоги у місті Дніпро сталося ДТП з транспортним засобом BMW M5, який знаходився під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок чого останній загинув.
Після події на місце ДТП відразу приїхали ОСОБА_7 який є компаньйоном по бізнесу ОСОБА_6 , та колишня співмешканка ОСОБА_6 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_5 з проханням привезти на місце ДТП документи загиблого та відкрити двері колегам ОСОБА_6 , які повинні провести інкасацію робочих грошових коштів, які останній зберігав у робочому сейфі вдома. На вказане прохання ОСОБА_5 погодилась та отримала ключі від квартири, в якій проживав ОСОБА_6 .
В цей час, у зв'язку із безперешкодним отриманням ключів від квартири та правомірним приводом потрапляння до неї, використовуючи тяжкі обставини для родичів та близьких загиблого, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне, таємне заволодіння майном ОСОБА_6 в особливо великому розмірі, у зв'язку з тим, що їй було достовірно відомо про фінансову діяльність ОСОБА_6 та зберігання за місцем мешкання грошових коштів та інших цінностей у великому розмірі.
Так, ОСОБА_5 з метою реалізації свого раптово виниклого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, залучила на даний час невстановлену в ході досудового слідства жінку на вчинення особливо тяжкого злочину, тим самим вступила в злочинну змову.
В подальшому, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна ОСОБА_6 , вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, ОСОБА_5 разом з невстановленою на даний час в ході досудового розслідування жінкою, 13.07.2020 приблизно з 20 год. 30 хв. до 21 год. 30 хв., безпосередньо після ДТП, в якому загинув колишній співмешканець ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , приїхала до квартири, в якій проживав останній, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з використанням раніше отриманих ключів, безперешкодно разом з невстановленою на даний час в ході досудового розслідування жінкою потрапила до вищевказаної квартири.
Далі, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи обставини які склалися, не маючи права власності на майно ОСОБА_6 , відкрила сейфи останнього, які знаходились у вищевказаній квартирі, з яких викрали золоті злитки 999,9 проби в кількості 4 штук вагою 100 грамів кожний загальною вартістю 614204 гривень, каблучку з білого золота 750 проби зі вставками діамантів загальною вартістю 41312.9 грн. та грошові кошти на загальну суму 133 800 доларів США. Після чого о 21 год. 02 хв. ОСОБА_5 разом з невстановленою на даний час в ході досудового слідства жінкою та викраденим майном з місця злочину зникли.
Реалізувавши свій злочинний умисел, ОСОБА_5 разом з не встановленою на даний час в ході досудового слідства жінкою розподілили викрадене майно у невстановлений досудовим слідством спосіб. В подальшому, ОСОБА_5 частину викраденого майна почала зберігати за місцем мешкання своїх батьків, за адресою: АДРЕСА_3 , а частину за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Своїми умисними діями ОСОБА_5 разом з невстановленою в ході досудового розслідування жінкою, спричинили майнову шкоду потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мають право на спадщину від ОСОБА_6 , на загальну суму 118 800 доларів США та 655516.9 гривень, потерпілому ОСОБА_10 , який має право на спадщину від померлої ОСОБА_11 в сумі 15 000 доларів США.
Так, умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, кваліфікуються за ч. 5 ст. 185 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 разом з невстановленою на даний час в ході досудового розслідування жінкою, 13.07.2020 приблизно з 20 год. 30 хв. до 21 год. 30 хв., безпосередньо після ДТП, в якому загинув колишній співмешканець ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , приїхала до квартири, в якій проживав останній, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з використанням раніше отриманих ключів, безперешкодно разом з невстановленою на даний час в ході досудового розслідування жінкою потрапила до вищевказаної квартири.
ОСОБА_5 , використовуючи обставини які склалися, відкрила сейф ОСОБА_6 та заволоділа особистим блокнотом щодо його фінансової діяльності, в якому містилися записи про боргові зобов'язання ОСОБА_12 перед ОСОБА_6 .
В подальшому, у невстановленому досудовим слідством місці та час, після ознайомлення із записами у особистому блокноті ОСОБА_6 , у ОСОБА_5 виник умисел на шахрайське заволодіння грошовими коштами, які ОСОБА_12 повинен був повернути в якості боргу ОСОБА_6 .
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно через три дні після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_12 , з яким була раніше знайома та повідомила, що їй відомо про його борг перед ОСОБА_6 у невстановлений досудовим слідством розмірі, однак не менш 100 000 доларів США та висловила вимогу негайно його повернути. Крім того, зловживаючи довірою ОСОБА_12 , ОСОБА_5 повідомила неправдиву інформацію, що вона є законною дружиною загиблого і є єдиним спадкоємцем його майна, тим самим приховала інформацію про наявність дійсних спадкоємців та ввела в оману ОСОБА_12 . Введений в оману ОСОБА_12 погодився на вимогу ОСОБА_5 повернути їй борг на загальну суму в розмірі 100 000 доларів США, яка складалася із погодженої суми вартості належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_4 у сумі 55000 доларів США та готівки у розмірі 45000 доларів США.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_12 , 23.07.2020 приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_13 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , організувала укладення фіктивного договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4 , де ОСОБА_12 виступив продавцем, а ОСОБА_14 за вказівкою її доньки ОСОБА_5 - покупцем. Відповідно до попередньої домовленості між ОСОБА_12 , який був введений в оману, та ОСОБА_5 , рідна матір останньої - ОСОБА_14 жодних коштів за фіктивний правочин продавцю не передала.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_12 , 23.07.2020 приблизно о 13 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_13 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 отримала від ОСОБА_12 45000 доларів США та написала розписку про отримання від ОСОБА_12 грошових коштів на загальну суму в розмірі 100 000 (ста тисяч) доларів США, чим засвідчила те що більше жодних майнових претензій до ОСОБА_12 не має.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинила майнову шкоду потерпілому ОСОБА_12 , на загальну суму 100 000 доларів США.
Так, умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у придбанні права на майно шляхом обману та зловживання довірою, вчинене в особливо великому розмірі кваліфікуються за ч. 4 ст. 190 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 разом з невстановленою на даний час в ході досудового розслідування жінкою, за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи раптово виниклий умисел на викрадення вогнепальної зброї, 13.07.2020 приблизно з 20 год. 30 хв. до 21 год. 30 хв., безпосередньо після ДТП, в якому загинув колишній співмешканець ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , приїхала до квартири, в якій проживав останній, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з використанням раніше отриманих ключів, безперешкодно разом з невстановленою на даний час в ході досудового розслідування жінкою потрапила до вищевказаної квартири, де ОСОБА_5 , використовуючи обставини які склалися, викрала мисливський нарізний карабін «МКМ-072» № НОМЕР_1 калібру 7,62х39, що належав ОСОБА_6 .
Згідно вимог п.п. 12.15, 12.16 наказу МВС України № 662 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»:
12.15. Дозволено оформлення документів в органах поліції про передачу мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної (у тому числі поміщеної в колекцію) і охолощеної зброї, пристроїв від одного власника іншому, а також переоформлення мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної (у тому числі поміщеної в колекцію) і охолощеної зброї та пристроїв від особи, яка їх успадкувала після смерті власника, особі, що має дозвіл органів поліції на їх придбання.
12.16. У разі смерті власника нагородна, нарізна вогнепальна та інша зброя військових зразків, мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя, основні частини зброї та бойові припаси до неї, пневматична, холодна та охолощена зброя, пристрої та патрони до них у п'ятиденний строк здаються близькими особами до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше шести місяців). Якщо хтось із спадкоємців бажає таку зброю (крім нагородної) залишити у власності та користуватися нею, вона може бути зареєстрована на його ім'я в установленому законодавством порядку відповідно до вимог пункту 12.2 цієї глави.
В подальшому, реалізуючи злочинний умисел на викрадення вогнепальної зброї, ОСОБА_5 , в порушення п. 12.16 вищевказаного наказу МВС України № 662, у п'ятиденний строк не здала до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна мисливський нарізний карабін «МКМ-072» № НОМЕР_1 калібру 7,62х39, що належав ОСОБА_6 .
В подальшому, 21.10.2020 ОСОБА_5 , в порушення вимог п.12.16 наказу МВС України № 662, не будучи спадкоємцем ОСОБА_6 , отримала дозвіл ВКОЗ у СДС УПД ГУНП в Дніпропетровській області на зберігання вищевказаної вогнепальної зброї.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у викраденні вогнепальної зброї за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ч.2 ст. 262 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне зберігання вогнепальної зброї, 13.07.2020 приблизно о 21 год. 30 хв. не маючи передбаченого законом дозволу, порушуючи Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 р, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків діючи умисно, незаконно, перевезла мисливський нарізний карабін «МКМ-072» № НОМЕР_1 калібру 7,62х39 з місця його викрадення - АДРЕСА_2 до місця свого мешкання в - АДРЕСА_1 де остання почала його незаконно зберігати до 21.10.2020, а саме до отримання дозволу ВКОЗ у СДС УПД ГУНП в Дніпропетровській області на зберігання вищевказаної вогнепальної зброї.
23.11.2020 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 виявлено та вилучено мисливський нарізний карабін «МКМ-072» № НОМЕР_1 калібру 7,62х39 який відповідно до висновку експерта № 19/104-7/1/1299 від 04.12.2020 є багатоцільовою вогнепальною зброєю - самозарядним нарізним карабіном 7,62х39 мм, виготовленим шляхом переробки саморобним способом самозарядного нарізного мисливського карабіну «МКМ-072» № НОМЕР_1 калібру 7,62х39 мм, шляхом заміни штатного не складного прикладу на складний телескопічний приклад, в наслідок чого в наданому на дослідження вигляді не відповідає вимогам, передбачених для нарізної мисливської зброї. Карабін придатний до проведення пострілів як із складеним так і з неповністю зафіксованим у розкладеному вигляді прикладом.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у незаконному зберіганні вогнепальної зброї кваліфікуються за ч.1 ст. 263 КК України.
Прокурор зазначає, 01 лютого 2021 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час розслідування доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
- витягом з ЄРДР;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_16 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 ;
- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 ;
- протокол обшуку за місцем мешкання ОСОБА_18 ;
- протоколом огляду місця події;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10
- заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 24.07.2020 нотаріусу ОСОБА_19 щодо прийняття спадщини померлого ОСОБА_6 ;
- протоколи впізнання ОСОБА_5 за участі свідка ОСОБА_15 ;
- протокол слідчого експерименту та диск із його записом за участі свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 ;
- протоколами для впізнання золотих злитків свідками ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ;
- протоколом для впізнання золотої каблучки із діамантом ОСОБА_7 ;
- висновком судової гемологічної експертизи від 08.12.2020;
- Довідкою-розрахунком вартості брухту золота станом на 13.07.2020;
- Розпорядження НБУ «Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті»;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, тобто відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України,є особливо тяжким злочином.
Прокурор зазначає, що на даний час наявні ризики передбачені ст.177 КПК України, які встановлені наступними фактичними даними.
Так, отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно неї покарання у вигляді реального позбавлення волі ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як вчинила особливо небезпечне, протиправне діяння та може покинути територію Дніпропетровської області та України. Крім того, ОСОБА_5 має родичів за кордоном, а саме сестру ОСОБА_22 , яка мешкає в м. Рига, Латвії та матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду за кордоном. Також, про можливість переховування від органів слідства свідчить поведінка підозрюваної під час скоєння злочину, а саме його вчинення через приблизно 2 години після загибелі ОСОБА_6 коли його тіло ще знаходилось на проїжджій частині. Це підтверджує цинізм та холоднокровність підозрюваної, якій психологічно нічого не завадить переховуватись від слідства та суду. Також враховуючи достатньо добрий майновий стан підозрюваної та її батьків у яких під час проведення обшуку виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 76 050 (сімдесят шість тисяч п'ятдесят)доларів США та 5000 (п'ять тисяч) Євро, що також сприятиме підозрюваній у переховуванні від органів досудового розслідування та суду. Крім того, починаючи з 23.11.2020 ОСОБА_5 неодноразово викликалась до слідчого, про те жодного разу впродовж більш ніж двох місяців не з'явилась, мотивуючу свою неявку поганим самопочуттям та зайнятістю свого адвоката в інших судових засіданнях, а саме 25.11.2020 не з'явилась до слідчого у зв'язку з зайнятістю її адвоката ОСОБА_23 у судовому засіданні, 30.11.2020 та 01.12.2020 ОСОБА_5 не з'явилась за викликом до слідчого у зв'язку з підозрою на COVID-19, 28.12.2020 та 29.12.2020 ОСОБА_5 не з'явилась до слідчого взагалі не повідомивши причини не явки, 29.01.2021 ОСОБА_5 знову не з'явилась за викликом до слідчого без будь яких на то причин.
Одним із ризиків є також можливість того, що ОСОБА_5 знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даний час органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження речових доказів, що були в квартирі померлого ОСОБА_6 , а саме трьох золотих злитків вагою 300 грамів, коштовних годинників, зошиту із робочими записами, срібних злитків вагою приблизно 20 кг., іншої частини грошових коштів із сейфів ОСОБА_6 та інше. Вищевказане свідчить про приховування або знищення речових доказів підозрюваною.
Крім того, під час слідчого експерименту на місці скоєння злочину, свідок ОСОБА_16 повідомила, що невстановлена на даний час жінка, яка діяла спільно з ОСОБА_5 , після обшуку шафи у коридорі, витирала свої відбитки пальців серветкою, що також підтверджує узгодженість дій щодо знищення слідів злочину.
Також, може незаконно впливати на свідків та інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_5 діяла у змові. Враховуючи той факт, що особа, з якою ОСОБА_5 скоїла інкримінований злочин на даний час не встановлена, тому перебування під запобіжним заходом, не пов'язаним із триманням під вартою, призведе до необмеженого спілкування підозрюваною із цією особою та спотворення останніми речових доказів за вказівкою ОСОБА_5 . Крім того, свідками у даному кримінальному провадженні є особи, яких ОСОБА_5 знала тривалий час та мала добрі товариські відносини, тому наявні ризики здійснення на них впливу шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди за надання неправдивих свідчень на свою користь або відмову у раніше наданих свідчень. До того ж, знаходячись на свободі підозрювана може інформувати та скеровувати дії та показання інших осіб, які також причетні до його вчинення або до знищення його слідів.
Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме підшуковувати осіб, які мають вплив та авторитет у злочинному світі м. Дніпра, які здатні залякати свідків та потерпілих по справі.
Крім того, потерпіла у цій справі ОСОБА_11 та її подруга ОСОБА_24 померли ІНФОРМАЦІЯ_4 в умовах неочевидності у квартирі, де сталося інкриміноване ОСОБА_5 викрадення майна та на даний час перевіряється можлива причетність підозрюваної до вищевказаних смертей. До того ж, між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 були неприязні стосунки на фоні ревнощів до загиблого ОСОБА_6 та викрадення підозрюваною її грошей.
Разом із вказаним вище, слід зазначити, що інкримінований злочин викликає суспільний резонанс, оскільки викрадення майна відбулось безпосередньо після загибелі ОСОБА_6 , тіло якого на той час ще перебувало на місці ДТП, а потім загинули ще потерпіла ОСОБА_11 та її подруга ОСОБА_24 .
В ході досудового розслідування встановлено майновий стан підозрюваної ОСОБА_5 , а саме: автомобілі марки INFINITIQ30, 2016 р.в., сірого кольору, н.з. НОМЕР_2 , квартира за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_25 , який є сином ОСОБА_5 .
Також встановлено, що квартиру за адресою: АДРЕСА_6 якою ОСОБА_5 23.07.2020 заволоділа шахрайським шляхом 07.09.2020 відчужено на користь третьої особи. Згідно даних отриманих в ході досудового розслідування середня ринкова вартість цієї квартири становить не менше 65 000 доларів США.
Вік та стан здоров'я підозрюваної не перешкоджають триманню останньої під вартою.
Враховуючи майновий стан підозрюваної, а також те, що злочином спричинено збитки у розмірі 4 360 604 грн., застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить виконання покладених на підозрювану ОСОБА_5 обов'язків. Однак застава у розмірі суми збитків - 4 360 604 грн. в повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрювану ОСОБА_5 обов'язків.
Прокурор зазначає, що вказані обставини у сукупності свідчать про необхідність обрання підозрюваній ОСОБА_5 лише запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 4 360 604 грн., оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання нею обов'язків підозрюваного, передбачених законодавством.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.
Підозрювана в судовому засіданні проти клопотання заперечувала, просила в
задоволенні клопотання відмовити.
Адвокат підозрюваної ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважає можливим обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020040650001458від 22.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190, ч. 2. ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.
01 лютого 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.
На даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства” зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим”, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішені «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваної, міцних соціальних зв'язків, у тому числі раніше не судимої.
Виходячи з особливої тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, тобто відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено слідчим та прокурором в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з інкримінованого ОСОБА_5 злочину, з урахуванням даних про її особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує її суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною особою.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_5 намірів перешкоджати проведенню досудового розслідування та дані про її особу, однак з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, приходить до висновку про недостатність таких даних для оцінки поведінки підозрюваної належною при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваної ухилитися від органів розслідування та суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , характеризуючі дані про її особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, належним чином забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частиною 4 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені особливо тяжкого злочину, а тому розмір застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить виконання покладених на підозрювану ОСОБА_5 обов'язків.
З урахування особи підозрюваної, обстави вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у розмірі суми збитків, а саме - 4 360 604 грн., що в повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрювану ОСОБА_5 обов'язків, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати належну поведінку підозрюваної особи.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідність відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України та ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:
-без дозволу прокурор чи слідчого не виїжджати за межі м. Дніпро;
-за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора чи суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для
виїзду за кордон.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід обчислювати з моменту з 02.02.2021 року, та, відповідно до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 до 02.04.2021 року включно. З урахуванням періоду дії карантинних заходів на території України, пов'язаних з коронавірусом Covid-19, перебування свідків у м. Дніпрі, ефективності проведення досудового слідства, відсутності можливості етапування підозрюваних з УВП ( слідчих ізоляторів), недопущення порушення прав підозрюваної ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за доцільне визначити місце перебування підозрюваної ОСОБА_5 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» за адресою м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 80.
Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання процесуального керівника - прокурора групи прокурорів прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020040650001458 від 22.07.2020 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 2. ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з 01.02.2021 року по 02.04.2021 року включно, визначити місце перебування підозрюваної ОСОБА_5 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» за адресою м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 80.
Розмір застави визначити у розмірі суми збитків, а саме - 4 360 604 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
-без дозволу прокурор чи слідчого не виїжджати за межі м. Дніпро;
-за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора чи суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для
виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1