Справа № 168/935/20
Провадження № 2/168/46/21
02 лютого 2021 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Малюти А.В.,
секретаря судового засідання - Сулеви Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем 14 жовтня 1989 року.
Вимоги обґрунтовані тим, що сімейне життя між ними не склалось. У подружжя відсутнє взаєморозуміння. Сторони проживають окремо з 1996 року. Спільного господарства не ведуть. Шлюб існує лише формально. Подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам. На примирення не згодна. Просить шлюб розірвати.
Позивач у судове засідання не з'явилася. Подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить судові витрати залишити за нею. Проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин. Про причини неявки не повідомив. Викликався в судове засідання також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заяв та відзив на позов не подавав.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Одночасно існують умови, визначені частиною 1 статті 280 ЦПК України. А саме: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення, відзиву на позов не подав, позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи. Тому, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою суду від 02 лютого 2021 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом статті 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту частини 3 та 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно зі статтею 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Судом встановлено, що сторони 14 жовтня 1989 року уклали шлюб, який зареєстрований Горлівським палацом одруження за актовим записом № 2659 (а.с.7). Від спільного проживання мають сина: ОСОБА_3 (а.с.9). Позивач являється внутрішньо переміщеною особою (а.с.10). Подружжя не підтримує стосунків. Проживають окремо з 1996 року. Спільних інтересів та поглядів на подальше спільне життя не мають. Тобто шлюб носить формальний характер. Можливості збереження даного шлюбу немає. Відповідач в добровільному порядку шлюб розірвати відмовляється.
Згідно з викладеними обставинами та з врахуванням вищезазначених норм закону, суд прийшов до висновку, що подальше проживання та збереження сім'ї є неможливим, тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору залишити за позивачем. Про що зазначено в поданій нею до суду заяві.
На підставі викладеного, відповідно до статей 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 жовтня 1989 року Горлівським палацом одруження Донецької області за актовим записом № 2659 - розірвати.
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Старовижівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В.Малюта