02 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 520/2980/2020
адміністративне провадження № К/9901/3678/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду 14 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неправильного обчислення стажу її служби в поліції, а саме: 25 років 00 місяців 06 днів; зобов'язати ГУ НП в Харківській області зарахувати їй до вислуги років для призначення пенсії період роботи на посаді доцента кафедри кримінального процесу Харківського національного університету внутрішніх справ з 07 листопада 2015 року по 01 березня 2016 року; здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням: 50% надбавки за стаж служби в поліції за вересень-грудень 2019 року; доплати за науковий ступінь кандидата наук з січня 2018 по грудень 2019 року; премії за грудень 2019 року; одноразової грошової допомоги при звільненні.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 14 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Харківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії службу в органах внутрішніх справ, поліції, період її роботи на посаді доцента кафедри кримінального процесу Харківського національного університету внутрішніх справ з 07 листопада 2015 року по 01 березня 2016 року. Зобов'язано ГУ НП в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії зазначений період роботи на посаді доцента кафедри кримінального процесу Харківського національного університету внутрішніх справ та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахування доплати за науковий ступінь кандидата наук, починаючи з січня 2018 по грудень 2019 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийнято нове рішення про відмову в цій частині вимог. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду 14 вересня 2020 року залишено без змін.
30 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду 14 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року. Заявник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов у повному обсязі.
Предметом спору є правомірність визначення органом поліції періоду роботи, що зараховувається до вислуги років для призначення пенсії та стягнення невиплаченого грошового забезпечення.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначила невідповідність висновків судів висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, проте норми права, які суд апеляційної інстанції застосував без урахування висновку викладеного у постанові Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, ОСОБА_1 не зазначила. Доводи скарги обгрунтовані загальними цитатами із законодавства, яким урегульоване питання нарахування грошового забезпечення, а мотиви заявника зводяться до загальних посилань на правові позиції інших судів, з наведенням цитат із рішень Верховного Суду, без конкретизації обставин справ, за яких такі висновки були висловлені. Водночас, інші аргументи скарги зводяться переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанції, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, ОСОБА_1 не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до проложень пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Лише посилання на невідповідність висновків суду висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду 14 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко