ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2021 року м. Київ № 640/12414/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проАпарату Верховної Ради України визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Управління Справами Верховної ради України (далі по тексту - відповідач) про:
визнання протиправним та скасування розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України №886-к від 12.06.2019 про звільнення позивача з посади головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1.;
визнання протиправним та скасування завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , який займав посаду державної служби категорії «В» від 26.11.2018;
визнання протиправним та скасування висновок Управління Справами Верховної Ради, Апарату Верховної Ради України щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , який займав посаду державної служби категорії «В» затвердженого розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України №879-к від 11.06.2019;
поновлення позивача на посаді головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України;
стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 13.08.2019 замінено первісного відповідача у справі №640/12414/19 Управління Справами Верховної Ради України на належного - Апарат Верховної Ради України.
Ухвалою суду від 17.09.2019 повернуто ОСОБА_1 заяву від 16 вересня 2019 року про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 09.10.2019 повернуто ОСОБА_1 заяву від 08 жовтня 2019 року про збільшення позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки оцінювання позивача проведено не об'єктивно, без обґрунтування виставлених балів, а кінцевий результат діяльності не вимірювався в кількісному та/або якісному вираженні.
30 серпня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив.
ОСОБА_1 у період з 05.05.2003 по 07.04.2005 працював на посаді старшого консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
З 07.04.2005 по 12.06.2019 працював на посаді головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
Розпорядженням Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами №535-к від 20.04.2018 ОСОБА_1 оголошено догану відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу».
Розпорядженням Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами №1881-к від 18.12.2018 затверджено висновки щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців Апарату Верховної Ради України у 2018 році, зокрема і ОСОБА_1 - оцінка негативна. Вказаним розпорядженням призначено проведення повторного оцінювання для державних службовців які отримали негативну оцінку.
Вказане розпорядження та висновок позивачем не оскаржено.
Розпорядженням Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України №879-к від 11.06.2019 затверджено висновок щодо результатів повторного оцінювання службової діяльності головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1 .
Розпорядженням Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України від 12.06.2019 №886-к ОСОБА_1 звільнено 12.06.2019 з посади головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності).
Підставою прийняття вказаного розпорядження стало розпорядження №879-к від 11.06.2019.
Не погоджуючи з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання та переважного просування по державній службі відповідно до цього Закону.
У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону.
Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання наведених законодавчих приписів постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640 затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, яким визначено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В».
Згідно із п. 4 Типового порядку, учасниками оцінювання є:
- державний службовець;
- особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії А;
- безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В;
- керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В;
- суб'єкт призначення;
- служба управління персоналом.
Відповідно до п. 7 Типового порядку, оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Положеннями п. 9 Типового порядку визначено, що оцінювання проводиться поетапно та включає наступні етапи:
- визначення завдань і ключових показників;
- визначення результатів виконання завдань;
- затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Згідно із пунктами 10, 11 Типового порядку, завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.
Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.
Державному службовцю визначається від двох до п'яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку.
Відповідно до п. 13 Типового порядку визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції (п. 33 Типового порядку).
За приписами пунктів 36, 37 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов'язків за посадою державної служби категорії А, Б або В, здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, оціночну співбесіду.
Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Згідно з п. 39 Типового порядку після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Відповідно до п. 40 Типового порядку, безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов'язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу.
Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Згідно з п. 41 Типового порядку у разі, коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, не підлягає оцінюванню, висновок не затверджується. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця.
Додатком 4 до Типового порядку визначено критерії виставлення балів за результатами оцінювання, зокрема:
- 0 балів - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;
- 1 бал - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;
- 2 бали - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);
- 3 бали - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;
- 4 бали - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", моніторингу їх виконання та перегляду, (у редакції наказу НАДС від 11 вересня 2019 року №171-19), завдання і ключові показники рекомендується визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому рекомендовано брати до уваги, що на відміну від завдань та посадових обов'язків, які на нього покладені та здійснюються ним постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання (досягнення поставленої мети) рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Методичних рекомендацій завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, відповідно до пункту 33 Типового порядку визначаються за формою згідно з додатком 7 до Типового порядку з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
При цьому, положеннями пунктів 47-49 Типового порядку визначено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій Б або В, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України Про державну службу.
У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
Висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, безпосереднім керівником Шевченко О.А. та позивачем визначено наступні завдання для оцінювання та показники:
- Проведення експертизи законопроектів (показники: обсяг виконуваної роботи; якість роботи; своєчасність виконання);
- Надання роз'яснень з питань, що належать до компетенції підрозділу (показники: обсяг виконуваної роботи; якість роботи та своєчасність виконання);
- Підготовка інформаційно-аналітичних та довідкових матеріалів (показники: обсяг виконуваної роботи; якість роботи та своєчасність виконання);
- Підвищення рівня професійної компетенції (показники: професійні знання; ініціативність).
Так, за результатами проведення експертизи законопроектів ОСОБА_1 набрав 1 бал показника обсягу виконуваної роботи; 1 бал показника керівника самостійного структурного підрозділу та середній бал показника - 1; якість роботи - 0; своєчасність виконання - 1 бал; середня оцінка - 0,67.
Згідно коментарів та обґрунтування: робота ОСОБА_1 не відповідає встановленим вимогам до експертизи законопроектів. Надані ним матеріали не містять аналізу змісту проектів, оцінки їх відповідності законодавству України та правилам законодавчої техніки або дублюють положення висновків інших виконавців.
Як вбачається з матеріалів справи. ОСОБА_1 не доручалось завдання №2.
Щодо завдання №3, ОСОБА_1 набрав 0 балів, оскільки позивачем не були виконані надані завдання з підготовки аналітичних та довідкових матеріалів.
З завдання №4 ОСОБА_1 набрав 0 балів, оскільки він не має базових професійних юридичних знань та навичок, не є придатним для роботи юристом.
За результатами оцінювання ОСОБА_1 набрав 0,22 балів, що є негативною оцінкою.
Згідно обґрунтування та рекомендації за результатами оцінювання: ОСОБА_1 втратив належну професійну юридичну кваліфікацію для роботи щодо експертизи законопроектів з питань, віднесених до компетенції відділу, а також навички аналітичної роботи.
Розпорядженням Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України №879-к від 11.06.2019 затверджено висновок щодо результатів повторного оцінювання службової діяльності головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1 .
Згідно Проколу проведення оціночної співбесіди у Головному науково-експертному управлінні апарату Верховної Ради України з головним науковим консультантом відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва ОСОБА_1 від 03.06.2019, перший заступник керівника Головного управління Гудзинський С.О., заступник керівника Управління Зуб І.В. та керівник відділу Шевченко О.А. за результатами проведення оціночної співбесіди дійшли висновку, що головний науковий консультант ОСОБА_1 , по - перше, не розуміє загального поняття права та принципів, на яких засновані галузі права, зокрема, цивільне та господарське право; по-друге, не знає Конституцію України, не орієнтується в законодавстві України, в тому числі в актах Апарату Верховної Ради України, які регламентують діяльність державних службовців Апарату; по-третє, у нього відсутні навички аналітичної роботи та використання джерел законодавства та наукових робіт при написанні висновків, що призводить до відсутності власних думок і плагіату; по-четверте, не виявляє бажання підвищувати свою професійну юридичну кваліфікацію. У зв'язку з цим Першим заступником керівника Головного управління Гудзинським С.О. , заступником керівника Управління Зубом І.В. та керівником відділу Шевченко О.А. одностайно прийнято рішення, що службова діяльність ОСОБА_1 за період, що пройшов з часу першого оцінювання, заслуговує негативної оцінки.
У той же час, суд зазначає, що розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами від 11.12.2017 №1932-к затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Апарату Верховної Ради України.
Відповідно до вказаного Порядку оцінювання в Апараті Верховної Ради України проводиться на підставі показників результативності, ефективності, якості та інших показників службової діяльності державних службовців Апарату, визначених відповідно до поставлених завдань (критеріїв) з урахуванням особливостей роботи структурного підрозділу Апарату, в якому працює державний службовець, та його посадових обов'язків.
Як зазначає представник відповідача у відзиві на позов, при встановленні завдань та показників для оцінювання службової діяльності державних службовців в Апараті Верховної Ради України, у тому числі і ОСОБА_1 неможливе планування кількості законопроектів, проектів інших актів, що будуть подані суб'єктами права законодавчої ініціативи до парламенту протягом звітного періоду, а відтак і оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Апарату не прив'язане до кількості та конкретних строків виконання завдань, доручень, як це передбачено Типовим порядком КМУ.
Суд погоджується з доводами відповідача, що при встановленні завдань та показників для оцінювання службової діяльності державних службовців в Апараті Верховної Ради України неможливе планування кількості законопроектів, проектів інших актів, що будуть подані суб'єктами права законодавчої ініціативи до парламенту протягом звітного періоду, а тому, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Апарату не прив'язане до кількості та конкретних строків виконання завдань, доручень.
Таким чином, твердження позивача про протиправність прийняття оскаржуваних рішень з тих підстав, що оцінювання було проведено не об'єктивно, без обґрунтування виставлених балів, а кінцевий результат діяльності не вимірювався в кількісному та/або якісному вираженні, є необґрунтованими та такими, що матеріалами справи не підтвердженні.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №120/1422/19-а.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , який займав посаду державної служби категорії «В» від 26.11.2018 та розпорядження Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України №879-к від 11.06.2019, яким затверджено висновок щодо результатів повторного оцінювання службової діяльності головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1 , прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, а тому в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , який займав посаду державної служби категорії «В» від 26.11.2018 та визнання протиправним та скасування висновок Управління Справами Верховної Ради, Апарату Верховної Ради України щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , який займав посаду державної служби категорії «В» затвердженого розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України №879-к від 11.06.2019, має бути відмовлено.
У зв'язку із тим, що судом визнано правомірним розпорядження Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України №879-к від 11.06.2019, яким затверджено висновок щодо результатів повторного оцінювання службової діяльності головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1 та у зв'язку із тим, що розпорядження про звільнення позивача з посади прийнято на підставі розпорядження №879-к, в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України №886-к від 12.06.2019 про звільнення позивача з посади головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1. має бути відмовлено.
У зв'язку із тим, що судом визнані правомірними розпорядження від 11.06.2019 №879-к та від 12.06.2019 №886-к, в задоволенні позовних вимог про поновлення позивача на посаді головного наукового консультанта відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, також має бути відмовлено.
Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін