28.01.2021 року м. Дніпро Справа № 908/997/15-г
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну “Міські теплові мережі”
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Топчій О.А.) від 04.06.2020р., повний текст якої складено 10.06.2020р., з розгляду скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/997/15-г
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, б. 6)
до відповідача Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137)
про стягнення 18 441 011 грн. 07 коп., -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. у справі № 908/997/15-г:
- скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено;
- визнано дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зупинення виконавчого провадження № 51336262 неправомірними;
- зобов'язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про зупинення виконавчих дій від 03.03.2020, поновити виконавче провадження № 51336262 та вжити заходів щодо стягнення заборгованості.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Концерн “Міські теплові мережі” звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. у справі № 908/997/15-г та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- судом першої інстанції неправильно застосовані норми ст.ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають зупинення виконавчого провадження у разі включення підприємства боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії";
- відповідача включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", тому у державного виконавця були усі підстави для зупинення виконавчого провадження відкритого на виконання наказу господарського суду у даній справі;
- згідно з ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", нараховані на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.07.2016р. неустойка, інфляційні та річні підлягають списанню, а за спірним наказом у справі стягуються саме інфляційні втрати та 3% річних;
- оскаржувана ухвала в частині зобов'язання державного виконавця вжити заходів щодо стягнення заборгованості у виконавчому провадженні суперечить ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 339, 340 ГПК України, якими не передбачено вчинення державним виконвцем заходів щодо стягнення заборгованості без визначення конкретних дій та без доведення ухилення від їх вчинення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну “Міські теплові мережі” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. у справі № 908/997/15-г; повідомлено учасників справи, що у зв'язку із встановленням на період дії карантинних заходів в Україні тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання постанови Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), враховуючи Рекомендації Ради суддів України, викладені у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, відтерміновано розгляд судових справ на період дії карантину, про дату та час судового засідання з розгляду справи учасників буде повідомлено ухвалою суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 27.08.2020р.
В судовому засіданні 27.08.2020р. по справі оголошено перерву до 24.09.2020р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2020р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну “Міські теплові мережі” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. з розгляду скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/997/15-г до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/2912/15.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2020 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну “Міські теплові мережі” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. у справі № 908/997/15-г, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.01.2021р.
У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною, посилаючись при цьому на розстрочення судом виконання рішення у даній справі, що згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виключає зупинення виконавчого провадження.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить за наслідками розгляду апеляційної скарги прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку в судове засідання представника, про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 у справі № 908/997/15-г позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до концерну "Міські теплові мережі" про стягнення 84 701 949,30 грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 66 260 938,23 грн. основного боргу, 14 537 821,59 грн. інфляційних втрат, 2 423 516,51 грн. 3% річних та 71 801,10 грн. судового збору. У частині стягнення 3% річних у сумі 1 479 672,97 грн. відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2015 рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 у справі № 908/997/15-г частково скасовано; абзаци другий та третій резолютивної частини вказаного рішення викладено у редакції, відповідно до якої стягнуто з концерну "Міські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 66 260 938,23 грн. основного боргу, 14 198 402,84 грн. інфляційних втрат, 3 836 166,92 грн. 3% річних та 72 729,30 грн. судового збору. У частині стягнення 3% річних у сумі 67 022,56 грн. відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2015 у справі № 908/997/15-г скасовано в частині позовних вимог про стягнення 14 537 821,59 грн. інфляційних втрат та 3 903 189,48 грн. - 3% річних, передано справу на новий розгляд в цій частині позову до Господарського суду Запорізької області. У решті позовних вимог (в частині стягнення 66 260 938,23 грн. основного боргу) рішення та постанову залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2015 задоволено частково заяву Концерну "Міські теплові мережі" про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 у справі № 908/997/15-г в частині стягнення основного боргу. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 у справі № 908/997/15-г в частині стягнення суми основного боргу на 3 місяці, починаючи з січня 2016 року по березень 2016 року включно.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.11.2015 у справі № 908/997/15-г позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" 14 537 821,59 грн. інфляційних втрат та 3 903 189,48 грн. - 3% річних задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 3 891 978,86 грн. 3% річних, 14 306 357,52 грн. інфляційних втрат та 15 701,34 грн. судового збору. У решті позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовлено. За результатами апеляційного та касаційного оскарження рішення суду залишено без змін.
На виконання вищенаведеного рішення Господарським судом Запорізької області 18.03.2016р. видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 у справі № 908/997/15-г, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016, задоволено заяву Концерну "Міські теплові мережі" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 у даній справі в частині стягнення суми основного боргу; розстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 у справі № 908/997/15-г в частині стягнення 64 328 327,55 грн. основного боргу на 36 місяців, починаючи з 01.04.2016 по 31.03.2019 включно, щомісячно за наведеним в ухвалі графіком.
Також, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.06.2016 у справі № 908/997/15-г, залишеною без змін за результатами апеляційного та касаційного оскаржень, задоволено заяву Концерну "Міські теплові мережі" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.11.2015 у даній справі в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних; розстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.11.2015 у справі № 908/997/15-г в частині стягнення 14 306 357,52 грн. інфляційних втрат та 3 891 978,86 грн. - 3% річних на 55 місяців, починаючи з 01.06.2016 по 01.01.2021 включно, щомісячно за наведеним в ухвалі графіком.
30.11.2016 набув чинності Закон України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” № 1730-VIII, за умовами ст. 5 якого кредиторська заборгованість теплопостачальних організацій за спожитий природний газ (основний борг), використаний станом на 01.07.2016, не погашений станом на 31.12.2016, підлягає реструктуризації на 60 місяців.
03.03.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 51336262 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 18.03.2016 у справі № 908/997/15-г на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.
13.05.2020 від АТ “НАК “Нафтогаз України” на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/997/15-г, у якій скаржник просив:
- визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зупинення виконавчого провадження № 51336262 неправомірними;
- зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про зупинення виконавчих дій від 03.03.2020, поновити виконавче провадження № 51336262 та вжити заходів щодо стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. у справі № 908/997/15-г скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 51336262 задоволено.
Задовольняючи вищенаведену скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягає зупиненню виконавче провадження з виконання раніше реструктуризованої заборгованості, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, згідно із ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно із ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.
Зупиняючи виконавче провадження № 51336262, державний виконавець у постанові від 03.03.2020 послався на п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно з яким виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Так, ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" визначено, що його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Зокрема, заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону - це кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії").
Згідно з ст. 5 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
Із прийняттям вказаного Закону було внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", згідно з п. 10 ч. 1 ст. 34 якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її Дочірня компанія "Газ України", ПАТ "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини 1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Отже, пунктом 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження залежно від того, хто є стягувачем (НАК "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії) та боржниками (підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення), а частиною 4 ст. 34 цього Закону визначено, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ та встановлені виключення з загального правила зупинення виконавчого провадження зі стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 905/2912/15 наведені наступні правові висновки щодо застосування п. 10 ч. 1, ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Метою внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження", а саме доповнення ст. 34 цього Закону п. 10 ч. 1 та ч. 4, є створення механізму імплементації положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1730-VIII не можуть застосовуватися та тлумачитися ширше, ніж тіло цього Закону, оскільки вони є допоміжним механізмом для реалізації самого закону.
З огляду на таке, доповнення Закону № 1404-VIII частиною четвертою статті 34 щодо винятків у зупиненні виконавчого провадження зі стягнення реструктуризованої за судовим рішенням заборгованості, може стосуватися тільки реструктуризації, затвердженої ухвалою суду та проведеної в порядку, визначеному Законом № 1730-VIII, оскільки ця норма створена законодавцем, як частина Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1730-VIII, та повинна забезпечити імплементацію саме цього Закону.
Внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" мало на меті забезпечити належне виконання приписів Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та не може тлумачитися поза предметом регулювання заходів з врегулювання заборгованості, передбачених статтями 4-7 Закону №1730-VIII.
З огляду на таке, укладення договору про реструктуризацію заборгованості на виконання приписів частин першої-третьої статті 5 Закону №1730-VIII у позасудовому порядку чи із затвердженням його ухвалою суду, як мирової угоди сторін у справі, може бути підставою для застосування винятку щодо зупинення виконавчого провадження в порядку пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження". Така мирова угода, затверджена судом, відповідно до статті 5 Закону №1730-VIII повинна містити умови про розстрочення сплати основного боргу терміном на 60 місяців та умови про те, що у випадку її невиконання, заборгованість зі сплати інфляційних втрат та відсотків річних не може бути списана.
Інші судові ухвали, прийняті поза межами процедури реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, передбаченої Законом № 1730-VIII, не належать до винятків, передбачених частиною четвертою статті 34 Закону № 1404-VIII, оскільки вони виходять за межі врегулювання заборгованості, передбачені Законом № 1730-VIII, та не можуть охоплюватися Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону.
Наявність інших судових рішень (ухвал про відстрочення/розстрочення сплати інфляційних та річних, прийнятих судом у порядку статті 331 ГПК України (статті 121 ГПК України, чинного до 15.12.2017), не може бути підставою для винятку за частиною четвертою статті 34 Закону № 1404-VIII, оскільки такі ухвали є самостійною підставою для можливого зупинення виконання рішення суду відповідно до пункту 6 частини першої статті 34 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що відповідно до наказу Мінрегіону № 190 від 03.08.2017 Концерн “МТМ” включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", стягувачем у спірному виконавчому провадженні є Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
Також, згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2018 у справі № 910/397/18 між сторонами укладено договір № 1/0210 від 02.10.2017 про реструктуризацію шляхом розстрочення на 60 календарних місяців основної заборгованості за спожитий природний газ (до вересня 2022 включно), в тому числі, що виникла за договором від 18.03.2013 № 13/3782-БО-13 і була стягнута у справі № 908/997/15-г.
Отже, між сторонами укладено в судовому порядку договір про реструктуризацію заборгованості у відповідності до вимог Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а тому на даний випадок, поширюється виключення встановлене ч. 4 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, а в державного виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження № 51336262 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 18.03.2016р. № 908/997/15-г про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних, нарахованих на заборгованість, що утворилася за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року та не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.
Відтак, стягнуті у даній справі рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.11.2015 у справі № 908/997/15-г інфляційні втрати та 3% річних підлягають списанню, що є підставою для закінчення виконавчого провадження з їх стягнення, а не зупинення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження № 51336262 та необхідність задоволення відповідної скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вимоги за якою не суперечать ст.ст. 339, 343 ГПК України.
Виходячи з усього вищевикладеного, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. з розгляду скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/997/15-г відсутні.
Згідно з ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2102,00грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 275-284, 287, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Концерну “Міські теплові мережі” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. у справі № 908/997/15-г - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.06.2020р. у справі № 908/997/15-г - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Концерн “Міські теплові мережі”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 02.02.2021 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз