печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46212/20-ц
27 жовтня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та вихідну допомогу при скороченні штату ,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, АТ «Українська залізниця»), в якому просить стягнути з АТ «Українська залізниця» на його користь заробітну плату за час вимушеного простою у розмірі 14 099, 05 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 6 879, 67 грн. та вихідну допомогу при звільненні у розмірі 6 695, 49 грн.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України.
Разом з тим, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем в позовній не зазначено електронну пошту останнього, відомі номери засобів зв'язку відповідача.
Також, позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивач зазначає в позовній заяві, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Як визначено в п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, крім стягнення заробітної плати позивач просить стягнути з відповідача вихідну допомогу при звільненні в розмірі 6 695,49 грн.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці», визначено структуру заробітної плати, а сама, основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з підпунктом 3.8 п. 3 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору входить до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
З аналізу викладеного вбачається, що вихідна допомога при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення вихідної допомоги при звільненні, відтак останньому необхідно сплатити судовий збір у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн. 00 коп.
Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру в розмірі 840, 80 грн. на наступні реквізити.
Отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерс.р-н;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
Рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Отже, позивачу необхідно усунути вказаний недолік сплативши судовий збір та надавши суду документ на підтвердження сплати судового збору.
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки зазначені у даній ухвалі та в разі їх усунення, подати до суду позовну заяву в новій редакції разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 48, 175-177, 185, 258-259, 260-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та вихідну допомогу при скороченні штату - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Григоренко