печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46851/20-ц
28 жовтня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, стягнення про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку ,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач, МОЗ), в якому просить стягнути з МОЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку з дня звільнення по день фактичного розрахунку - у розмірі 137 903, 47 грн.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України.
Разом з тим, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем в позовній не зазначено поштовий індекс, РНОКПП позивача та офіційну електронну адресу відповідача.
Також, позивачу необхідно зазначити в позовній заяві відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як визначено в п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відтак, позивачу необхідно зазначити в позовній заявій ціну позову.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивач в позовній заяві просить стягнути з МОЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку з дня звільнення по день фактичного розрахунку - у розмірі 137 903, 47 грн.
Проте, позивач зазначає в позовній заяві, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Як визначено в п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці», визначено структуру заробітної плати, а сама, основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Аналіз положень зазначених норм Закону України «Про оплату праці», свідчить про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки не входить до структури заробітної плати, оскільки не є винагородою працівника за виконану ним роботу або заохочувальною чи компенсаційною виплатою, які виплачуються працівнику за трудовим договором.
Таким чином, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн. 00 коп.
Так, оскільки позивач просить стягнути на його користь суму грошових коштів у розмірі 137 903, 47 грн. то останньому необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру у розмірі 840,80 грн. та надати суду квитанцію на підтвердження сплати судового збору.
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки зазначені у даній ухвалі та в разі їх усунення, подати до суду позовну заяву в новій редакції разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 48, 175-177, 185, 258-259, 260-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, стягнення про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Григоренко