Справа № 2 - 168/2010
07 травня 2010 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
при секретарі Вальшині І.Н.
за участю позивача ОСОБА_1
третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2
представників позивача ОСОБА_3
відповідачів ОСОБА_4
третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу
за позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1
до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Тінистівської сільської ради Бахчисарайського району про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житловий будинок в цілому, визнання права користування прилеглою земельною ділянкою;
- за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про визнання дійсним договору купівлі - продажу і визнання права власності на житловий будинок, втрати права власності
ОСОБА_6, діючий на підставі довіреності (а. с. 8) в інтересах ОСОБА_1, звернувся 08.05.2009 року у Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим з позовною заявою, де виклав вимоги визнати дійсним договір купівлі - продажу АДРЕСА_1 Бахчисарайського району, який укладений 05 травня 2007 року між ОСОБА_1 і відповідачами, але не посвідчений нотаріально, визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначене домоволодіння в цілому, визнати право на користування прилеглою земельною ділянкою, стягнути судові витрати. Вимоги мотивовані тим, що Кадиров з відповідачами домовився про усі істотні умови купівлі - продажу домоволодіння, передав ним 11000 гривень, про що складене розписку, отримав довіреність для оформлення документів, які потім відповідачі відмінили. Вважаючи, що усі істотні умови договору з ОСОБА_9 було узгоджене, а відповідачі ухиляються від нотаріального оформлення укладеного договору, зазначив що Кадиров має право вимагати визнання договору дійсним, а як можливий власник має право на користування прилеглою присадибною земельною ділянкою.
18.08.2009 року ОСОБА_2 заявив самостійні вимоги на предмет спору і мотивував їх тим, що 04.05.2007 року він передав відповідачам 108 000 гривень в рахунок укладеного попереднього договору купівлі - продажу спірного домоволодіння, отримав від них будинок, а ті на виконання умов договору переїхали в сіло Кормове і зобов'язалися оформити договір нотаріально. Протягом місяця будь-яких дій не виконали, але надали довіреність його знайомому ОСОБА_1, який став вести себе безладно, намагається заволодіти зазначеним будинком, через що ОСОБА_9 відмінили надані довіреності. На пропозиції з'явитися до нотаріуса вони не реагують, а оскільки з його боку усі умови договору виконане, просив визнати договір дійсним, відповідачів такими, що втратили право власності на цей будинок, визнати його право власності на спірний будинок (а. с. 58).
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, Кадиров суду пояснив, що з відповідачками було домовлено про усі істотні умови купівлі-продажу будинку, взамін їх будинку він купив ОСОБА_9 будинок у Первомайському районі ї переселив туди. ОСОБА_2 завжди був поруч і йому було відомо про всі події. Від ОСОБА_9 ним отримане дві розписки про сплату 3 000 доларів США, які Нажмудінов викрав з «Газелі». Щоб оформити свої права, отримав від ОСОБА_9 довіреність, дав їм 11 000 гривень, потім їх мати брала ще гроші. ОСОБА_2 давав 3000 доларів США за допомогу в оформленні будинку. ОСОБА_11 живуть у Первомайському районі, куди раніше приїжджав з міліціонером і ОСОБА_11 йому розказували, що перед тим приїжджав ОСОБА_2, давав 4 тисячі гривень за відміну довіреностей. По цьому факту звертався у міліцію із заявою на Нажмендінова, який власних грошів ніколи не мав, тільки працював в нього будівельником, а потім став шахрайствовати. Всім відомо, що спірний будинок куплено не ОСОБА_2, а саме ним, де живе син його брата коло двох років, але оформити свої права на спірний будинок він не змозі за зазначеними обставинами. Розписка, яка наявна в матеріалах справи, не відповідає дійсності, оскільки ії складав ОСОБА_6 в 2007 року, а усі документи на будинок знаходяться в нього.
ОСОБА_2 на своїх позовних вимогах наполягав і пояснив суду, що спірний будинок він знайшов у 2006 році, але продавати ОСОБА_11 не хотіли і тоді він знайшов їм будинок в Первомайському районі. Він надавав довіреність ОСОБА_1, щоб той оформив землю навколо будинку, без документів на яку нотаріус оформляти правочин відмовляла. За його проханням продавці відмінили довіреності на ім'я ОСОБА_1 і надали довіреність на його ім'я. Він позичав їм 11000 гривень, але Кадиров з дільничним міліції приїжджав до ОСОБА_11 і вони написали нові розписки на ці гроші. Від ОСОБА_1 будь-яких грошів він не отримував, документи на будинок залишилися у ОСОБА_1 в якості застави, оскільки позичав в нього гроші. В спірний будинок не вселявся, тому як йому необхідно було робити ремонт.
Представник ОСОБА_2 вважав, що існують усі правові підстави для задоволення позовних вимог його довірителя, тому як відповідачі ухиляються від нотаріального оформлення договору, умови якого ОСОБА_2 виконав.
Представник відповідачів суду пояснив, що він уповноважений захищати права ОСОБА_11 по договору з ОСОБА_2, оскільки з їх слів йому відомо, що саме від ОСОБА_2 ті отримували гроші, а по всіх поїздках ОСОБА_1 до ОСОБА_11 той був як представник ОСОБА_2. Отримавши розписки від ОСОБА_11, ОСОБА_1 ввів їх до оману, оскільки будинок в Первомайському районі ОСОБА_11 купував ОСОБА_2, але для оформлення договору купівлі - продажу вони чомусь до нотаріуса не з'явилися. Просив договір з ОСОБА_2 визнати дійсним.
Відповідачи у судове засідання не з'явилися, через Первомайський районний суд надали заяву, що будь-яких грошів ані від ОСОБА_2, ані від ОСОБА_1 вони не отримували, розписки підписали тому як їх обманули, пообіцяли багато: світ, вугіль, дрова, «Запорожець», але нічого немає і гроші ним не платили.
Заслухавши пояснення осіб, які прийняли участь по справі, вивчивши надані і наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі наданих сторонами доказів, із додержанням вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
При перевірці обставин доказами судом встановлено, що станом на 19 березня 2010 року АДРЕСА_1 Бахчисарайського району зареєстрований за ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 по ј частки за кожним на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Бахчисарайською ДНК 16.10.1998 року р№1С-235 (а. с. 33-35, 120). У відповідності до ст.. 371 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтями 626 - 628 ЦК України зазначене, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Оскільки ОСОБА_10 не визнають факт отримання грошів за будинок від ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає, що ті договори, на які посилаються позивач і третя особа з самостійними вимогами, не можуть бути визнаними судом такими, що складені на розсуд сторін і погоджені ними. Крім того зазначені договори нотаріально не посвідчені, через що суд вважає їх є нікчемним, тобто такими, що не породили правових наслідків, а тому суд відмовляє у визнанні їх дійсними. Інші вимоги позивача та третьої особи ґрунтуються на первісних вимогах, які суд не задовольняє і тому вони також не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких прав на майно відповідачів позивач та третя особа не набули.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України судові витрати суд залишає за позивачем та третьою особою, стягуває з позивача недоплачені суми державного мита (судового збору).
На підставі викладеного, згідно до ст. ст.. 220, 371, 626 - 628, 657 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 207, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд
ОСОБА_1, ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави недоплаченого державного мита (судового збору) 59 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд в строки у порядку, передбачених ст. ст. 294, 295 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий
суддя