Україна
22 квітня 2010 р. справа № 2а-3391/10/0570
16 год. 15 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк
зал судового засідання № 6
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Лазник І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом: ОСОБА_1 м. Маріуполь
до Маріупольської митниці м. Маріуполь
про визнання дій відповідача по застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідальність»протиправними, скасування наказу від 28.07.2009 року № 233 «к», зобов'язання керівництва Маріупольської митниці повідомити Держмитслужбу України про протиправне застосування заходів дисциплінарного впливу.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача : Антіпенко О.А., Гринюк О.М. -за довір.
Позивач, ОСОБА_1 м. Маріуполь, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської митниці м. Маріуполь про визнання дій відповідача по застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідальність»протиправними, скасування наказу від 28.07.2009 року № 233 «к», зобов'язання керівництва Маріупольської митниці повідомити Держмитслужбу України про протиправне застосування заходів дисциплінарного впливу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом Маріупольської митниці від 28.07.2009 року №233-к до нього протиправно застосовано дисциплінарне стягнення (попередження про неповну службову відповідальність). Тому просив визнання дії відповідача по застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідальність»протиправним, скасувати наказ від 28.07.2009 року № 233 «к», зобов'язати керівництво Маріупольської митниці повідомити Держмитслужбу України про протиправне застосування заходів дисциплінарного впливу.
Позивач надав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглянути за його відсутністю.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову з підстав, що викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов та просили суд застосувати строк звернення до суду, передбачений ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
Відповідно до плану-завдання № 16/2009 на здійснення контрольних заходів в період з 09.07.2009 року по 10.07.2009 рік на митному посту «Азов-потр»Маріупольської митниці відділом внутрішньої безпеки митниці було проведено перевірку організації роботи митного поста.
В ході контрольних заходів проведено перевірку дотримання особовим складом митного поста «Азов-порт»вимог наказу Державної митної служби України від 09.07.200/8 року № 742 «Про обмеження для працівників митних органів при їх перебуванні у пунктах пропуску через державний кордон України та зонах митного контролю»(в редакції, яка діяла станом до 19.10.2009 року), в ході якої було перевірено наявність у особового складу поста особистих технічних засобів телекомунікації (крім службових радіоелектронних засобів, які перебувають на балансовому обліку митниці).
Відповідно до вимог пункту 1 вищезазначеного Наказу, під час виконання службових обов'язків працівниками митних органів України забороняється: користуватися в зонах митного контролю та пунктах пропуску через державний кордон України засобами зв'язку та мати при собі індивідуальні засоби зв'язку. З вимогами даного Наказу позивач ознайомлений особисто 12.07.2008 року, про що свідчить відмітка про його ознайомлення та його особистий підпис (наявні докази у матеріалах справи).
Згідно пп. 2.2 п. 2 Наказу, засоби зв'язку, а також готівкові кошти (понад норми, установлені в п. 1 цього наказу) підлягають переданню на зберігання відповідальній особі (старшому зміни) перед початком роботи.
Згідно пп. 2.3 п. 2 Наказу засоби зв'язку, а також готівкові кошти (понад норми, установлені в п. 1 цього наказу) зберігаються в окремому сейфі, який замикається на ключ і опечатується особистою печаткою відповідальної особи і можуть видаватися тільки після закінчення й перед виходом за межі зони митного контролю.
Операції з прийняттям-передавання засобів зв'язку і готівкових коштів (понад норми, установлені п. 1 цього наказу) працівниками митних органів України повинні відображатися в Журналі обліку операцій з прийняття-передавання засобів зв'язку та готівкових коштів, який ведеться відповідальними особами (старшими змін). Аркуші Журналу повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені гербовою печаткою митниці, відповідно до пп. 24. п. 2 Наказу № 742.
У відповідно до п. 3 Наказу, встановлено, що невиконання п. 2 цього наказу є порушення службової дисципліни, за яке працівниками митних органів України застосовується дисциплінарне стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується сторонами, позивач двічі використовував особистий мобільний телефон в зоні митного контролю під час здійснення догляду вантажу, телефонувавши безпосередньому керівнику Симоненко В.І.
Наказом Маріупольської митниці від 28.07.2009 року №233-к на підставі Подання про застосування дисциплінарного стягнення, до позивача у зв'язку з порушенням ним вимог абзацу 3 пункту 1, 2 Наказу Державної митної служби України від 09.07.2008 року № 742 «Про обмеження для працівників митних органів при їх перебуванні у пунктах пропуску через державний кордон України та зонах митного контролю», статі 4 абзац 1 та статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України, статті 10 Закону України «Про державну службу», п. 2.30, 2.31 посадової інструкції головного інспектора відділу митного оформлення № 1 м/п «Азов-порт», за неналежне виконання службових обов'язків, що полягало у порушені вимог нормативно-правових актів з питань митної справи та пунктів посадової інструкції, попереджено про неповну службову відповідальність.
Наказ № 742 від 09.07.2008 року «Про обмеження для працівників митних органів при їх перебуванні у пунктах пропуску через державний кордон України та зонах митного контролю», на час розгляду справи втратив чинність, згідно з наказом Державної митної служби України від 19 жовтня 2009 року N 986, але діяв на момент порушення службової дисципліни позивачем та застосуванням до нього дисциплінарного стягнення.
Причина дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність -користування позивачем особистим мобільним телефоном під час митного огляду в зоні митного контролю.
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного кодексу митної служби України, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Згідно пункту 1 статті 22 Дисциплінарного кодексу митної служби України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.
Статтею 23 Дисциплінарного кодексу митної служби України встановлено, що за вчинення дисциплінарних правопорушень до посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання;
4) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
5) попередження про неповну службову відповідність;
6) звільнення з митного органу.
Відповідно до статті 38 Дисциплінарного кодексу митної служби України, дисциплінарне стягнення оголошується в наказі, з яким посадова особа митної служби ознайомлюється під розписку. У разі відмови посадової особи митної служби від ознайомлення з наказом під розписку складається відповідний акт.
Згідно статті 43 Дисциплінарного кодексу митної служби України, у разі якщо посадова особа митної служби не згідна з рішенням про застосування до неї дисциплінарного стягнення, вона має право оскаржити його в письмовій формі до керівника вищого рівня протягом одного місяця від дня ознайомлення з відповідним наказом та/або до суду в установлений законом строк.
Керівник вищого рівня в разі надходження до нього скарги про незгоду посадової особи митної служби з рішенням про застосування до неї дисциплінарного стягнення повинен всебічно та об'єктивно розглянути скаргу і прийняти відповідне рішення не пізніше 30 днів після надходження скарги. Про результати перевірки скарги керівником вищого рівня невідкладно повідомляються посадова особа митної служби, що подала скаргу, та керівник, рішення якого оскаржується.
У відповідності до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд приймає до уваги, що спір стосується трудових відносин у сфері публічної служби. З огляду на те, що законодавство України у сфері проходження публічної служби в митних органах не містить порядку та строків оскарження до суду рішень щодо застосування дисциплінарних стягнень, суд вважає за необхідне використовувати спеціальне законодавство у сфері трудових відносин, а саме: Кодекс законів про працю України.
Відповідно до абзацу 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Стаття 234 Кодексу законів про працю України встановлює: у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Як вбачається з матеріалів справи позивач був ознайомлений з спірним Наказом від 28.07.2009 року № 233-к, в той же день - 28.07.2009 року, про що свідчить відмітка про його ознайомлення та його особистий підпис (наявні докази у матеріалах справи).
Також, з матеріалів справи вбачається, що 28.08.2009 року № 23/1-2003 на ім'я позивача надана відповідь начальника Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України Походзіло І.В., де зазначено, що Державною митною службою розглянуто його скарги від 28.07.2009 року та від 23.08.2009 року, щодо скасування застосованих дисциплінарних стягнень у вигляді догани та неповної службової відповідності. За результатами розгляду повідомлялось, що підстави для скасування дисциплінарних стягнень, застосованих згідно з наказами Маріупольської митниці від 20.07.2009 року № 226-к та від 28.07.2009 року № 233-к, відсутні.
Доказів того, що позивач оскаржував до суду Наказ від 28.07.2009 року № 233-к про застосування дисциплінарного стягнення (попередження про неповну службову відповідальність) до суду, позивачем не надано.
До Донецького окружного адміністративного суду позивач звернувся 18.02.2010 року, про що свідчить реєстраційна відмітка канцелярії суду на позові.
Позивач про поновлення строків клопотань до суду не подавав, поважності причин пропущення строку звернення до суду судом не встановлено, а позивачем не зазначено, відповідачі наполягають на застосуванні статті 100 КАС України, враховуючи зазначене, адміністративний позов задоволенню не підлягає з підстав пропущення строку звернення до суду.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись Конституцією України, Дисциплінарним статутом митної служби України, Законом України «Про державну службу», ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 2-15, 17-18, 45-46, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 100, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 м. Маріуполь до Маріупольської митниці м. Маріуполь про визнання дій відповідача по застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідальність»протиправними, скасування наказу від 28.07.2009 року № 233 «к», зобов'язання керівництва Маріупольської митниці повідомити Держмитслужбу України про протиправне застосування заходів дисциплінарного впливу -відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину постанови в присутності представників відповідача.
Повний текст постанови виготовлений 27.04.2010 р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Кониченко О.М.