ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 грудня 2020 року м. Київ № 640/23279/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальна фірма «ТМСОФТ»
доГоловного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Представники сторін:
Представник позивача, Харченко К.І., ;
Представник відповідача, Перепелюк О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТМСОФТ» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішенні: 1) від 02.09.2019 №00000070502 (форма «Р»); 2) від 03.09.2019 № 0000104208 (форма «ПС»); 3) від 03.09.2019 №0000114208 (форма «Д»); 4) від 03.09.2019 № 0000124208 (форма «Д»).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 23.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відповідачем на підставі акта перевірки №458/26-15-14-02-04/25411856 від 16.07.2019, винесено наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:
- від 03.09.2020 №0000124208, яким позивачу за порушення пп.168.1.1, пп. 1.1, 1.3, 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.164.2.1, ст.167, пп.171.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» всього в сумі 782 738,92 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 465 172,87 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 317 566,05 грн;
- від 03.09.2020 №0000114208, яким позивачу за порушення п.п.168.1.1, 164.2.1, 171.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 9 393 822,29 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 5 582 620,32 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 811 201,97 грн;
- від 03.09.2020 0000104208, яким позивачу за порушення ст.51, п.70.16, пп.176.2 «б» Податкового кодексу України визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн;
- від 02.09.2020 №00000070502, яким позивачу за порушення п.п.44.1, 134.1.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» всього в сумі 8 842 443,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 7 073 954,00 грн; штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 768 489,00 грн.
Як вбачається з акта перевірки та письмового відзиву відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на наступних обставинах.
Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «НВФ «ТМСОФТ» протягом 2016-2018 років на підставі укладених договорів придбавало роботи по розробці, впровадженню, супроводженню та постачанню програмного забезпечення, робіт по обслуговуванню офісної техніки, локальної мережі, серверів, на загальну суму 39 299 744 грн у 29 фізичних осіб - підприємців, що були працівниками ТOB «НВФ «ТМСОФТ», а саме: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 .
Подана вказаними фізичними особами-підприємцями до податкових органів звітність свідчить про декларування доходів, отриманих виключно від взаємовідносин із ТОВ «НВФ «ТМСОФТ».
В ході перевірки встановлено, що виконання робіт (послуг), вказаними фізичними особами-підприємцями дублюють функціональні обов'язки працівників ТОВ «НВФ «ТМСОФТ».
Відповідно, за висновком контролюючого органу, вказаними суб'єктами господарювання одночасно із виконанням трудових обов'язків за основним місцем роботи, оформлювались виконання робіт (послуг), як фізичними особами-підприємцями.
Як наслідок, відповідач дійшов переконання про неможливість розмежувати виконання зазначених робіт (послуг) між обов'язками працівників ТОВ «НВФ «ТМСОФТ» та наданими роботами (послугами) зі сторони фізичних осіб-підприємців.
Як наслідок, суть спору зводиться до того, що позивач завищив собівартість реалізованих послуг (робіт), оскільки відобразив у бухгалтерському обліку операції з 29 фізичними особами-підприємцями, які на думку відповідача є нереальними та не можуть бути підставою для формування витрат, а послуги, які надавались фізичними особами-підприємцями Позивачу на підставі господарських договорів, насправді надавались у рамках трудових відносин між Позивачем і такими особами.
У зв'язку з цим, на думку Відповідача, Позивач занизив податок на прибуток за період, що перевірявся, а зі сплачених за господарськими договорами сум на користь фізичних осіб-підприємців Позивач повинен був розраховувати та утримати податок доходи фізичних осіб і військовий збір.
Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю наведених доводів контролюючого органу, позивач посилається на те, що роботи за господарськими договорами були фактично та в повному обсязі виконані 29 фізичними особами-підприємцями у вільний від основної роботи час, на власний розсуд в межах предмету договору, без будь-яких соціально-трудових гарантій зі сторони позивача, що підтверджується належним чином складеними та оформленими первинними документами, внаслідок чого доводи відповідача є безпідставними.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Пунктом 177.8 статті 177 ПК України встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Отже суб'єкти господарювання не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам-підприємцям, крім випадку, коли буде встановлено, що відносини за цивільно-правовим договором фактично є трудовими.
При цьому, слід зазначити, що в рамках існуючого юридичного спору відповідачем не заперечується статус ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 , як фізичних осіб-підприємців.
У статті 14 Подтакового кодексу України наведено визначення таких понять:
заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (підпункт 14.1.48 пункту 14.1);
працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (підпункт 14.1.195 пункту 14.1);
роботодавець - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами. Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими (підпункт 14.1.222 пункту 14.1).
Судом встановлено, що позивачем (замовник) укладено договори із наведеними вище 29 фізичними особами - підприємцями, зокрема:
1) №ПП22 від 02.04.2012 із ФОП ОСОБА_19 , в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які детально розписані в акті перевірки (а.с.195-196 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.86-96 том 4);
2) №ПП21 від 02.04.2012 із ФОП ОСОБА_1 , в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 та детально розписані в акті перевірки (а.с.195-196 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.135-147 том 3);
3) №ПП06 від 01.07.2015 із ФОП ОСОБА_4 , в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 виконано роботи з налаштування багаторівневого оборотного балансу; аудиту та порівняння сум оборотного балансу; приведення довідника бухгалтерських операцій , які детально розписані в акті перевірки (а.с.195-196 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.86-96 том 4);
4) №ПП05 від 01.07.2015 із ФОП ОСОБА_2 , в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 виконано роботи з адміністрування серверів віртуальних машин, тестування систем резервування віртуальних машин, аналізу телефонного трафіку, виконання додаткових профілактичних робіт, тощо які детально розписані в акті перевірки (а.с.204 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.125-136 том 2);
5) №ПП38 від 03.06.2013 із ФОП ОСОБА_18 , в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 , ОСОБА_1 та детально розписані в акті перевірки (а.с.207 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.135-147 том 3);
6) №ПП43 від 01.07.2013 із ФОП ОСОБА_17 в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 та детально розписані в акті перевірки (а.с.209-210 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.80-91 том 3);
7) №ПП07 від 01.07.2005 із ФОП ОСОБА_21 в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та детально розписані в акті перевірки (а.с.212 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.151-159 том 2);
8) №ПП53 від 01.04.2014 із ФОП ОСОБА_11 в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 та детально розписані в акті перевірки (а.с.215 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.176-187 том 3);
9) №ПП20 від 01.01.2010 із ФОП ОСОБА_14 в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 та детально розписані в акті перевірки (а.с.217 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.108-118 том 3);
10) №ПП25 від 01.10.2012 із ФОП ОСОБА_5 в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 та детально розписані в акті перевірки (а.с.217 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.108-118 том 3);
11) №ПП29 від 14.01.2013 із ФОП ОСОБА_30 в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та детально розписані в акті перевірки (а.с.223 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.150-158 том 4);
12) №ПП34 від 30.04.2013 із ФОП ОСОБА_12 в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 також виконано роботи з доопрацювання програмного забезпечення для ПАТ «Українська залізниця», які натомість є відмінним від робіт, що виконані ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_30 та детально розписані в акті перевірки (а.с.226 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.113-124 том 4);
13) №ПП55 від 02.06.2015 із ФОП ОСОБА_10 в рамках якого останнім в період січень 2016 - грудень 2018 виконано роботи з додаткового доопрацювання програмного забезпечення щодо відображення скорочених найменувань місць засобів пакування в накладних ЦИМ та ЦИМ/СМГС, доопрацювання програмного забезпечення по виправленню помилки в роботі 113 «АРМ Прийомоздавальника, тощо, які детально розписані в акті перевірки (а.с.229 том 1) та виконання яких підтверджується актами виконаних робіт (а.с.176-188 том 2).
Подібні за змістом та формою договори укладено позивачем з іншими ФОП, виконання яких підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів виконаних робіт (а.с.1-190 том 4, а.с.25-250 том 3, а.с.125-250 том 2).
Одночасно судом надана оцінка посадовим інструкціям зазначених 29 фізичних осіб, які (посадові інструкції) детально розписані в акті перевірки, в контексті змісту укладених угод, за результатами чого суд дійшов висновку про те, що договори позивача із ФОП не містять ознак трудових договорів, адже відсутній обов'язок виконавців бути присутніми на підприємстві у визначені робочі години, обов'язок дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов'язок підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу тощо.
При цьому, неможливість посадових осіб контролюючого органу розмежувати виконання зазначених робіт (послуг) між обов'язками працівників ТОВ «НВФ «ТМСОФТ» та наданими роботами (послугами) зі сторони фізичних осіб-підприємців, не може бути підставою для донарахування позивачу грошових зобов'язань, адже в розумінні ч.2 ст.77 КАС України саме на відповідача покладено обов'язок довести ідентичність робіт, що виконані ФОП із роботами, що виконані цими ж особами, як працівниками позивача.
До того ж, за результатами аналізу шляхом співставлення змісту актів виконаних робіт і змісту посадових інструкцій, судом встановлено, що виконання ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 , як фізичними особами - підприємцями своїх обов'язків за укладеними договорами про надання послуг не було можливе у рамках здійснення ними своїх трудових функцій на підприємстві, адже такі права не передбачені відповідними посадовими інструкціями таких працівників.
Надання ж послуг за договорами, як зазначено вище, підтверджуються відповідними актами приймання - передачі.
Відтак, встановивши, що ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 , з якими позивач мав господарські відносини в межах обраних ними видів діяльності, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, надавали Товариству послуги згідно з цивільно-правовими договорами, які не містять ознак трудових й сторони цих угод не можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 ПК України, суд дійшов висновку про те, що позивач не є податковим агентом по відношенню до вказаних осіб, внаслідок чого висновок про заниження позивачем ПДФО, як наслідок - податку на прибуток, військового збору та необхідності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є помилковим.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішенні від 02.09.2019 №00000070502; від 03.09.2019 № 0000104208; від 03.09.2019 №0000114208; від 03.09.2019 № 0000124208.
3. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА «ТМСОФТ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210,00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНА ФІРМА «ТМСОФТ» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25411856, адреса: 01011, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПЕЧЕРСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 15).
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У М. КИЄВІ (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 29.01.2021.
Суддя П.О. Григорович