01 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/19871/20
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні компенсації втрати частини грошових доходів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів проведення виплат за судовим рішенням ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року до червня 2020 року до моменту фактичної виплати боргу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 березня 2018 року Житомирським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №806/3612/17 за його позовом, яким позовні вимоги задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням різниці між фактично отриманою пенсією та належної до сплати суми пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року, на підставі наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області довідки від 23 травня 2017 року №85/7771. Позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо невиконання судового рішення у справі №806/3612/17 за його позовом, є протиправними. Також, позивачем зазначено, що виплата пенсії за період з 1 січня 2016 року до моменту фактичної виплати має бути проведена відповідачем з урахуванням компенсації втрати частини доходів, чого не здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області. Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.
16 грудня 2020 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на адміністративний позов (а.с.15-16), відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні повністю. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що на виконання рішення суду від 20 березня 2018 року у справі №806/3612/17 за позовом ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії та виплачено різницю. Основний розмір пенсії обчислений на виконання рішення суду склав 7428,78 грн. Сума доплати після перерахунку за вказаним рішенням суду за період з 1 січня 2016 року до 30 квітня 2018 року становить 1217,44 грн. Доплата за рішенням суду за період з 1 січня 2018 року до 30 квітня 2018 року в розмірі 173,92 грн та пенсія у новому розмірі 7579,98 грн зараховані на рахунок позивача в липні 2018 року. Далі, на виконання вищевказаного рішення суду доплата в розмірі 1043,52 грн за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року зараховані на рахунок позивача в травні 2020 року. Таким чином, на думку відповідача, заборгованість за рішенням суду відсутня, а виплата пенсії здійснюється у повному обсязі та згідно з нормами чинного законодавства.
Стосовно нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати перерахованих сум пенсії, відповідач зазначає, що оскільки перерахунок за рішенням суду та виплата нарахованої суми проведені вчасно, підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати відсутні.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 березня 2018 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/3612/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 1 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №85/7771 від 23 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відповідач у травні 2020 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/3612/17 здійснив виплату позивачу перерахунок та виплату пенсії за період з 1 січня 2016 року до 30 квітня 2018 року в сумі 1217,44 грн, та доплату в сумі 1043,52 грн за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року, що не заперечується відповідачем.
24 вересня 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії (а.с.4).
Листом від 22 жовтня 2020 року №17662-17560/Ч-02/8-0600/20 (а.с.5) відповідач повідомив, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру; кошти, нараховані на виконання рішення суду виплачені у Порядку, затвердженому Постановою КМ України від 22 серпня 2018 року №649, у порядку черговості.
Не погоджуючись з даною відповіддю, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).
Згідно з статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159), компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 3 липня 2018 року справа №521/940/17, а згідно пункту 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що перерахунок та виплата позивачу пенсії за період з 1 січня 2016 року до 30 квітня 2018 року відбулась на виконання судового рішення лише у травні 2020 року.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд прийшов висновку, що пенсійним органом допущено порушення встановленого строку виплати пенсії, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за спірний період, як наслідок позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Доводи відповідача, що нараховані та виплачені позивачу за рішенням суду кошти не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, мають характер одноразової виплати, в період часу з 1 січня 2016 року до 30 квітня 2018 року позивач отримував пенсію, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених відповідачем при виплаті пенсії у меншому розмірі, тобто, вказані кошти є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Те, що бюджетом Пенсійного фонду України не передбачено виплату компенсації втрати частини доходів громадян, не є підставою для порушення права позивача на компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, встановлену законодавством.
Посилання відповідача у відзиві на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в даному випадку є недоречним, оскільки він не має жодного відношення до виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі №806/3612/17 і відповідачем ніяких доказів про те, що вказане судове рішення виконувалось органами Казначейства відповідно до цього закону, не надано.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 3, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні компенсації втрати частини грошових доходів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів проведення виплат за судовим рішенням ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін