79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.01.2021 Справа № 914/2354/20
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі
судді Рима Т. Я.,
за участю секретаря судового засідання Демчук А. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:споживчого товариства "Оксамит" Кам'янка-Бузької райспоживспілки (далі - Товариство),
до відповідача:Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Антимонопольний комітет),
третя особа:фізична особа - підприємець Фалісей Стефанія Василівна (далі - Підприємець),
про:визнання недійсним та скасування рішення, зупинення дії рішення,
за участю представників:
позивача:не з'явився,
відповідача:Оленюк Сергій Леонідович - представник,
третьої особи:не з'явився.
I. Процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства до Антимонопольного комітету про визнання незаконним та скасування рішення, зупинення дії рішення.
2. Ухвалою від 15.09.2020 позов залишено без руху.
3. Ухвалою від 05.10.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу. Підготовче засідання призначено на 04.11.2020.
4. Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 08.10.2020 (том 2, а. с. 1-5). Отже, належним чином та завчасно повідомлений про час та місце підготовчого засідання.
5. В підготовче засідання 04.11.2020 позивач не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.11.2020.
6. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Рима Т.Я. судове засідання 25.11.2020 не відбулось.
7. Ухвалою від 21.12.2020 підготовче засідання призначено на 30.12.2020. Позивач належним чином повідомлений про призначену дату та час підготовчого засідання, адже ухвалу від 21.12.2020 отримав 29.12.2020 (том 2, а. с. 17-20).
8. В підготовче засідання 30.12.2020 позивач повторно не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 13.01.2021.
9. В підготовче засідання 13.01.2021 позивач вчергове не з'явився. На електронну адресу суду від імені позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що позивач лише 12.01.2021 уклав договір про надання правової допомоги (том 2, а. с. 30-31). Клопотання не підписане електронним цифровим підписом. Зважаючи на це, суд не мав змоги ідентифікувати відправника та не взяв клопотання до уваги.
10. Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження, суд 13.01.2021 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 27.01.2021.
11. Позивач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (том 2, а. с. 37-41). Зокрема, ухвала-виклик від 13.01.2021 отримана 22.01.2021.
12. В судове засідання 27.01.2021 позивач не з'явився, причин неявки не повідомив суду. У зв'язку з відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне вирішити справу без участі позивача.
II. аргументи сторін.
Позиція позивача.
13. Рішенням Антимонопольного комітету від 11.06.2020 дії Товариства та Підприємця щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, накладено штрафи.
14. Викладені в оскаржуваному рішенні факти щодо ознак схожості в діях (бездіяльності) учасників торгів не є достатнім доказом наявності попередньої змови, яка могла б вплинути на результати торгів.
15. Предметом позову є:
15.1. Визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2020 № 63/52-р/к в частині, що стосується визнання дій Товариства та Підприємця щодо узгодження поведінки під час участі в торгах порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
15.2. Визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2020 № 63/52-р/к в частині, що стосується накладення на Товариство штрафу.
15.3. На час розгляду справи судом, зупинити дію рішення Антимонопольного комітету України від 11.06.2020 № 63/52-р/к про накладення на Товариство штрафу.
16. Підставою позову є наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання рішення органу антимонопольного комітету недійсним (стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
17. Попередній розмір понесених позивачем судових витрат складається зі сплаченого судового збору у розмірі 2'102,00 гривень.
Заперечення відповідача (том 1, а. с. 63-69).
18. Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, самостійними та незалежними діями (поведінкою) кожного з учасників. Змагальність ґрунтується на тому, що кожен з учасників торгів, не маючи впевненості щодо змісту та ціни пропозицій інших учасників, пропонує кращі умови за найнижчими цінами. У випадку домовленості між учасниками торгів щодо умов своїх пропозицій, усувається непевність, а тому усувається конкуренція між ними.
19. Встановлена в оскаржуваному рішенні сукупність обставин виключає змагальність. Зокрема: сторони використовували спільну ІР-адресу при перегляді документів під час участі в торгах; входили в систему "Клієнт Банк" зі спільної ІР-адреси; подавали податкову звітність з однієї електронної поштової скриньки; сторони пов'язані між собою; електронні файли пропозицій подані зі спільними властивостями файлів; документи оформлені схоже; між учасниками торгів існують сталі господарські відносини.
20. Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгодженні дії, та можливість настання таких наслідків.
21. Товариство у позові просить визнати недійсним оскаржуване рішення не лише щодо себе, але й щодо Підприємця. Це суперечить приписам частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України.
22. Позов містить безпідставну вимогу про зупинення дії оскаржуваного рішення.
Пояснення третьої особи.
23. Третя особа не надала пояснень.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Загальні принципи.
24. Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про публічні закупівлі".
25. Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки.
26. Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
27. Частиною 1 статті 25 Господарського кодексу України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
28. Наведене визначення дозволяє зробити висновок, що конкуренцією є таке змагання суб'єктів господарювання, яке призводить або може призвести до отримання такими суб'єктами певних економічних переваг. При цьому такі переваги забезпечуються завдяки їх власним досягненням. Наслідком такого змагання є те, що споживачі отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання (учасники конкурентного змагання) не визначають та не диктують умов реалізації товару чи послуг на ринку.
29. Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Стаття 3 аналізованого закону визначає принципи здійснення закупівель, до яких належать, зокрема: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
30. Суб'єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами. Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.
31. Зважаючи на викладене вище, Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає поняття та ознаки поведінки учасників на відповідному ринку, яка визнається незаконною та такою, що порушує конкурентне законодавство.
32. Так, пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентні узгоджені дії визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до частини 1, пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. До таких дій належать узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Частина 4 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
33. Зазначені норми закону отримали стале тлумачення в судовій практиці (див. постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 916/3214/17, від 04.12.2018 у справі № 914/1912/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18, від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18), яке зводиться до наступного:
33.1. Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
33.2. Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.
33.3. Відтак для визнання АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
34. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що визначені законом дії повинні аналізуватися в сукупності. Тому органи Антимонопольного комітету України, ухвалюючи рішення про порушення вимог антимонопольного законодавства, повинні аналізувати усі вчинені відповідними суб'єктами дії.
Значення органів Антимонопольного комітету України.
35. Відповідно до статей 1, 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" однойменний орган є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
36. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1-4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11-13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.
37. За змістом статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
38. З огляду на наведені норми питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є винятковою компетенцією органів Антимонопольного комітету України, а тому виходить за межі повноважень судів.
39. З урахуванням наведеного у вирішенні відповідних спорів суд не повинен перебирати на себе непритаманні судам функції органів Антимонопольного комітету України, зокрема, самостійно доводити чи спростовувати замість відповідного органу певні обставини. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні органів Антимонопольного комітету України. Вирішуючи спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету, господарські суди мають враховувати, що відповідно до законів України "Про Антимонопольний комітет України" та "Про захист економічної конкуренції" кваліфікація дій суб'єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК.
40. Зазначене вище тлумачення місця та ролі органів Антимонопольного комітету України серед інших органів державної влади наведене в численних постановах Верховного Суду, наприклад (з урахуванням особливостей): від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, від 19.08.2019 у справі № 910/12487/18.
Передумови виникнення спору.
41. Товариство та Підприємець взяли участь у торгах на закупівлю послуг їдалень та кейтерингових послуг. Ідентифікатор закупівлі: UА-2019-12-18-000915-а. Замовником закупівлі був відділ освіти Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області.
42. Очікувана вартість закупівлі 1' 058' 726,00 гривень. Закупівля оголошена 18.12.2019. Кінцевий строк подання пропозицій - 03.01.2020.
43. Переможцем визнано Товариство.
Розгляд Антимонопольним комітетом справи № 63/1-01-24-2019.
44. Рішенням Адміністративної колегії Антимонопольного комітету від 11.06.2020 № 63/52-p/к (том 1, а. с. 37-49), серед іншого, визнано дії Товариства та Підприємця щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Накладено на Товариство штраф.
45. При ухваленні Рішення від 14.05.2020 в частині, що стосується Товариства та Підприємця, Антимонопольний комітет виходив зі встановленої сукупності таких обставин.
Щодо пов'язаності Товариства та Підприємця.
46. З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (том 1, а. с. 181-183) вбачається, що:
46.1. ОСОБА_1 є керівником та підписантом Кам'янка-Бузької районної спілки споживчих товариств та Товариства.
46.2. Кам'янка-Бузька районна спілка споживчих товариств - єдиний засновник Товариства.
46.3. Підприємець займає посаду директора у Кам'янка-Бузькій районній профспілковій організації працівників споживчої кооперації (тобто у профспілковій організації Кам'янка-Бузької районної спілки споживчих товариств).
47. Згідно з інформацією, наданою Акціонерним товариством "Ощадбанк" (том 1, а. с. 111-135) у період з 25.06.2019 по 26.12.2019 Товариство перераховувало Підприємцю кошти за товар.
48. Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Львівській області (том 1, а. с. 136-140) за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 (часовий період співпадає з періодом процедури закупівлі) Товариство та Підприємець надавали податкову звітність та інші документи на адресу податкового органу з використанням однієї електронної адреси: esv@taxblock.
49. З інформації, наданої Акціонерним товариством "Приватбанк" (том 1, а. с. 163-164) вбачається, що деякі ІР-адреси Товариства та Підприємця , з яких останні здійснювали вхід до електронного банкінгу, співпадають (10.18.42.9, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ). При чому, за допомогою ІР-адреси НОМЕР_1 і Підприємець, і Товариство здійснювали вхід у банкінг в один і той же день - 14.12.2019. За допомогою ІР-адреси НОМЕР_2 і Підприємець, і Товариство здійснювали вхід у банкінг також в один і той же день - 28.12.2019. Період входу до банкінгу з використанням одних і тих же адрес співпадає з періодом торгів.
50. З листів Державного підприємства "Прозорро" (том 1, а. с. 99, 100) вбачається, що Товариство та Підприємець подавали свої пропозиції з авторизованого електронного майданчика "E-tender". ІР-адреси Товариства (193.56.148.4) та Підприємця (193.56.148.6), з яких учасники заходили на аукціон відрізняється останньою цифрою. ІР адреса складається з 2 частин: номера мережі та номера вузла. Таким чином, 193.56.148 є номером мережі, а 4 та 6 є номером вузла. З вказаного випливає висновок, що Товариство та Підприємець заходили в аукціон з однієї мережі, що свідчить про спільний доступ до мережі.
Щодо подібності поданої учасниками торгів документації.
51. Товариство та Підприємець у складі тендерних пропозицій подавали електронні файли з однаковими параметрами (програма Scan Process Machsne, виробник SecPdfProducer) (том 1, а. с. 81-88).
52. Лист-гарантія Товариства та Підприємця (том 1, а. с. 184, 185) викладений у схожому форматі, за змістом є ідентичний. При цьому, Підприємець, викладаючи зміст листа ідентично змісту листа Товариства, допустив помилку: "ФОП Фалісей Стефанія Василівна гарантує, що подана нами тендерна пропозиція буде вважатися дійсно не менш ніж 90 днів ( з дати розкриття тендерних пропозицій)". Так, (1) логічно звучало б "…подана мною тендерна документація…", (2) між словом та дужкою, яка відкривається після цього слова, слід ставити пробіл, натомість після відкритої дужки пробіл не ставиться.
53. Довідка про врахування заходів щодо захисту довкілля (том 1, а. с. 186, 187) викладена у схожому форматі, за змістом є ідентичною в обох учасників. При цьому, і Товариство, і Підприємець, допустили однакову помилку в тексті довідки: "…Товари виготовлені за межами території Україна не планується використовувати". Правильно мало б бути "…за межами території України…".
54. Довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази Товариства та Підприємця (том 1, а. с. 188, 195) викладені у схожому форматі, за змістом такі є майже ідентичними. При цьому Підприємець, викладаючи зміст листа ідентично змісту листа Товариства, допустив помилку: "Даною довідкою підтверджуємо про наявність у ФОП Фалісей Стефанії Василівни…".
55. Довідка, що містить інформацію про працівників, які мають необхідні знання і досвід по наданню послуг (том 1, а. с. 189, 196) викладена у схожому форматі, за змістом є ідентичною в обох учасників. При цьому, і Товариство, і Підприємець, допустили безліч однакових помилок у тексті довідки: (1) у назві документу перед "що" відсутня кома (хоча в інших документах учасники ставили кому перед словом "що"), (2) у назві документу пропущено слово "про" ("Довідка що містить інформацію (про - ред. суду) працівників…"). Крім того, Підприємець вживає слова у множині (аналогічно як Товариство), хоча виступає від свого імені.
56. Аналогічні збіжності є і в інших документах, поданих учасниками торгів (том 1, а. с. 190-194, 197-200).
57. При цьому варто звернути увагу, що замовник торгів у переліку документів, які слід подати для участі в торгах (том 1, а. с. 168-179), зазначав про подання відповідних документів у довільній формі.
58. Товариство та Підприємець в складі тендерних пропозицій подали документи з однаковими візуальними дефектами принтера чи сканера у вигляді темної поперечної лінії шириною 1 см внизу документів (том 1, а. с. 184-200).
Участь Товариства в процесі розгляду Антимонопольним комітетом справи.
59. Під час розгляду Антимонопольним комітетом справи, Товариство листом від 11.06.2020 (том 1, а. с. 165-167) надало відповідь на подання про попередні висновки у справі. Товариство з висновками про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не погодилось, посилаючись на таке:
59.1. ІР адреси відрізняються між собою останньої цифрою, що підтверджує неможливість здійснення учасниками процедури закупівлі з одного ж і того пристрою.
59.2. Товариство та Підприємець мають різних засновників, а також зареєстровані за різними адресами.
59.3. Подібність поданих учасниками документів не підтверджується висновком спеціалістів, а є лише припущенням, що виключає факт доведеності узгодження дій між Товариством та Підприємцем. Крім того на сайті закупівель є зразки документів, які могли бути використані сторонами під час підготовки до торгів.
59.4. Відомості банку не можуть свідчити, про вчинення протиправних дій під час участі у процедурі закупівлі.
59.5. Наявність господарських відносин між учасниками не суперечить приписам чинного законодавства.
59.6. З подання не випливає, що обмін інформацією розповсюджувався також на суть тендерних пропозицій.
59.7. Не вбачається, як виявлені схожості пропозицій конкурсних торгів призвели чи могли призвести до спотворення результатів закупівлі.
Оцінка суду.
60. Аргументи позивача не спростовують висновків Антимонопольного комітету, враховуючи таке.
61. У першу чергу суд звертає увагу, що позов обґрунтовується наявністю усіх підстав для скасування рішення органів антимонопольного комітету, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Позивач не розмежовує, які його аргументи якої підстави стосуються.
62. По-друге, рішення органів Антимонопольного комітету України як правило ґрунтуються саме на непрямих доказах, адже прямі докази в такого роду справах здобути фактично неможливо. Саме тому закон і надає право цим органам отримувати інформацію з різного роду джерел та аналізувати їх на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій, виявлення наміру учасників закупівлі діяти скоординовано. Крім того, з урахуванням правових позицій, наведених в пункті 39 цього рішення, суд не може переймати на себе притаманні лише Антимонопольному комітету функції стосовно кваліфікації дій учасників закупівлі та переоцінювати висновки, зроблені цим органом.
63. Суд зауважує, що аргументи позивача в основному зводяться до незгоди з кваліфікацією Антимонопольним комітетом досліджених доказів та встановлених обставин, що не є підставою для скасування Рішення. Так, позивач не заперечує установлених обставин щодо існування господарських відносин між учасниками, надсилання учасниками податкових звітів з однієї електронної адреси, схожості оформлення завантажених документів тощо.
64. Щодо недоведеності Антимонопольним комітетом мети спотворення результатів торгів в діях позивача та третьої особи, то суд уже зазначав, що для визнання Антимонопольним комітетом порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
65. Таким чином, суд вважає безпідставними вимоги позивача про визнання недійсним Рішення від 14.05.2020 на підставі частини 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
66. Крім того, суд звертає увагу, що позовні вимоги Товариства стосуються не лише визнання незаконним Рішення від 14.05.2020 в частині, що стосується Товариства, але й в частині, що стосується Підприємця (третьої особи без самостійних вимог). З цього приводу потрібно зазначити, що прийняття рішення суду на користь третьої особи без самостійних вимог не допускається процесуальним законодавством.
Щодо вимоги про зупинення дії Рішення від 14.05.2020.
67. Суд розцінює вимогу про зупинення дії оскаржуваного рішення саме позовною вимогою, адже Позивач не зазначав в позові про забезпечення позову, не подавав відповідних заяв, які б за змістом і формою відповідали статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Позовна заява не містить навіть згадки про зазначену вище норму процесуального закону.
68. В ухвалі від 04.11.2020 суд звернув увагу позивача на необхідності надання пояснень щодо правової природи такої вимоги, однак позивач не надав суду жодних пояснень з цього приводу.
69. Зважаючи на те, що розгляд справи закінчується винесенням судом рішення у справі, позовна вимога про зупинення дії рішення на час розгляду справи не може бути задоволена, адже спрямована не на майбутнє поновлення прав та інтересів позивача, а на минуле. Крім того, така вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Рішення від 14.05.2020.
IV. Судові витрати.
70. В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 42 Конституції України, статтею 7 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", статтями 25, 28, 42 Господарського кодексу України, статтями 1, 13, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтею 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Відмовити в задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу можна подати безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 01.02.2021.
Суддя Т.Я. Рим