ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.02.2021Справа № 910/16606/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-17»
про стягнення 85 984, 88 грн.
Без виклику представників сторін.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-17» про стягнення 85 984, 88 грн.
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати за отриману теплову енергію згідно умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240656 від 28.09.2001.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Дана ухвала направлена у встановленому порядку та отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.
27.11.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволені позову. До вказаного відзиву, відповідачем також було додано заяву про застосування позовної давності.
09.12.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив в якому просив позовні вимоги задовольнити.
30.12.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких просив в задоволені позову відмовити повністю.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 28.12.2020 по 16.01.2021.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (новий кредитор/позивач) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.
Згідно п. 3.4.2 Договору цесії позивач має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.
Відповідно до пункту 30 Додатку № 1 Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиту до 01.05.2018 відповідачем теплову енергію за Договором № 240656 від 28.09.2001 у розмірі 76 327, 84 грн, яка на день подачі до суду позовної заяви не змінилась, що підтверджується довідками про стан розрахунків за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію до 01.05.2018.
Крім того, відповідно до п. 1.3 Договору цесії кредитор відступає, а новий кредитор (позивач) набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3 % річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Позивач зазначає, відповідач має заборгованість за постачання теплової енергії за договором № 240656, на яку позивач набув права вимоги на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги (цесїі) № 601-18 від 11.10.2018.
Предметом договору від 28.09.2001 № 240656 є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.
Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2001 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 8.1., 8.4. Договору).
Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Договору, розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням КМДА від 25.04.2001 № 837, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.).
Відповідно до п. 2, 3 Додатку № 4 до Договору, відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: вул. Щекавицька, буд. 37/48, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Припинення дії договору не звільняє відповідача від обов'язку повної сплати за надані послуги (п. 8.3. Договору).
Позивач зазначає, що відповідач не здійснював оплату за отриману теплову енергію в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату укладання Договору цесії становила 76 327, 84 грн.
Вказана заборгованість відповідачем сплачене не була, шо і стало підставою для звернення до Господарського суду міста Києва з даним позовом.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно п. 9.4. Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 28.09.2001 № 240656, укладеного між АЕК «Київенерго» (первісний кредитор за договором цесії № 601-18 від 11.10.2018) та відповідачем, жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за даним договором третій стороні, без письмової згоди іншої сторони. При наявності такої необхідності, договір необхідно переоформити на нового суб'єкта договору.
Отже, за умовами вказаного договору, попередня письмова згода відповідача щодо передачі третій особі прав та обов'язків за договором цесії є обов'язковою.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем згоди на укладення ПАТ «Київенерго» з позивачем договору цесії в частині передачі прав та обов'язків, визначених умовами договору від 28.09.2001 № 240656.
Правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Наслідки нікчемності правочину настають для сторін у силу вимог закону. Тому твердження позивача, що договір цесії не був оскаржений і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину.
Вказаний правовий висновок підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 № 826/1476/15 та від 04.07.2018 № 819/353/16.
Отже, договір про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 601-18, який укладений між ПАТ «Київенерго» та позивачем, не відповідає основному зобов'язанню, а саме п. 9.4. Договору від 28.09.2001 № 240656 щодо передачі прав та обов'язків за вказаним договором.
З урахуванням викладеного, Господарський суду міста Києва дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі (712/8916/17 (пункт 28)).
Щодо інших аргументів, викладених у відзиві на позов, вони не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129, Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва