ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.02.2021Справа № 910/17698/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Шевченківського району міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер»
про стягнення 88 192, 39 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)
Без виклику представників сторін.
Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Шевченківського району міста Києва звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» про стягнення 88 192, 39 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2016 № 450/3.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Дана ухвала направлена у встановленому порядку та отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.
07.12.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу за договором оренди, а тому позивач просить стягнути з відповідача 88 192, 39 грн боргу за договором.
10.12.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву в якому визнав позовні вимоги щодо стягнення залишку суми боргу, а саме у розмірі 88 192, 39 грн.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 28.12.2020 по 16.01.2021.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
15.06.2016 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), позивачем (балансоутримувач) та відповідачем (орендар) укладено Договір № 450/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за умовами якого:
- орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.04.2016 № 14 та розпорядження Адміністрації від 20.05.2016 № 29, передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт), яке знаходиться за адресою: вул. Б. Хмельницького, 37, для розміщення приватного закладу охорони здоров'я (пункт 1.1 Договору);
- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, і становить без ПДВ: 262,98 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку лютий 2016 року 50 703,06 грн. (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (цей пункт застосовується після поновлення дії норми статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна») (пункт 3.2 Договору);
- додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.5 Договору);
- орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (пункт 3.6 Договору);
- орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 3.7 Договору);
- у разі припинення (розірвання) Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об'єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу (пункт 3.12 Договору);
- у разі закінчення/припинення дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт балансоутримувачу (пункт 7.5 Договору);
- Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до 14.06.2019 (пункт 9.1 Договору).
Додатковою угодою від 02.06.2017 № 1 про внесення змін до Договору сторони внесли зміни до Договору оренди та погодили, що площа об'єкту оренди становить 193, 7 кв.м.
Додатковою угодою від 31.05.2018 № 1 сторони внесли зміни до Договору, зокрема виклали пункт 3.1 Договору у такій редакції: «Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 (із змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору становить без ПДВ: 340 грн. 48 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку березень 2018 року - 65 951 грн. 68 коп.».
Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На виконання умов Договору 02.06.2017 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування згідно з Договором нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Підприємства, загальною площею 193, 7 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 37.
Позивач вказує, що з червня 2018 року орендар почав порушувати строки платежів, що передбачені Договором, у зв'язку з цим позивач подав позов до відповідача про стягнення заборгованості за Договором на суму 284 603, 28 грн за період з червня 2018 року по листопад 2018 року.
Рішенням Господарський суд міста Києва від 05.03.2019 по справі № 910/16953/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
В подальшому позивач подав ще дві позовні заяви, а саме стягнення заборгованості за Договором за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року та про примусове виселення та стягнення заборгованості за Договором оренди за період з травня 2019 року по липень 2019 року.
Вказані позови були задоволені Господарським судом міста Києва у повному обсязі (рішення від 15.07.2019 у справі № 910/5496/19; рішення від 15.10.2019 у справі № 910/10757/19).
Разом з тим, відповідач незважаючи на закінчення строку дії Договору та рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 зі справи № 910/5946/19, об'єкт оренди звільнив лише 30.09.2020, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення підписаного орендодавцем, орендарем і балансоутримувачем та скріплений їх печатками.
Відповідно до п. 3.12. Договору у разі припинення (розірвання) Договору, орендар сплачує орендну плату до дня повернення об'єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.
Позивач вказує, що орендарем за період серпень - вересень 2020 року не здійснено орендні платежі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за вказаний період у розмірі 176 204, 48 грн, яку позивач частково погасив після пред'явлення даного позову до суду на загальну суму 88 012, 09 грн, а позивач в свою чергу зменшив позовні вимоги на вказану суму та просить стягнути з відповідача на користь позивача 88 192, 39 грн (176 204, 48 грн - 88 012, 09 грн).
Суму заборгованості у розмірі 88 192, 39 грн відповідач у відзиві на позовну заяву від 10.12.2020 визнав у повному обсязі.
У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач свої грошові зобов'язання за договором оренди належним чином не виконав - станом на день прийняття рішення, орендну плату за період заявлений в позовній заяві у повному обсязі не сплатив, факт наявності заборгованості визнав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 88 192, 39 грн заборгованості з орендних платежів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129, 130 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЯН ВІННЕР» (04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 16-А, ідентифікаційний код 35007886) на користь КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1» ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА (01054, місто Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 37, ідентифікаційний код 38945657) заборгованість у розмірі 88 192 (вісімдесят вісім тисяч сто дев'яносто дві) грн 39 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 08 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва