ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.02.2021Справа № 910/9493/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
до ОСОБА_1
про стягнення 21 118,72 грн.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 21 118,72 грн., з яких сума основного боргу у розмірі 17 049,56 грн., інфляційні збитки у розмірі 2 787,02 грн. та 3 % річних у розмірі 1 282,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором оренди №140459 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 17.03.2014 в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 суд вирішив звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за формою, наведеною в додатку №3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ №207 від 02.03.2016; зобов'язано Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
27.07.2020 від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист від 21.07.2020 №103/5568/34/4, яким Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що за інформацією, яка міститься в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади міста Києва» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 02.11.1995 по 10.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі № 910/9493/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
12.08.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/9493/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
Відзив відповідача на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не надходив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/9493/20 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 про відкриття провадження у справі № 910/9493/20 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0105474328305) на поштову адресу: пр-т. П. Тичини, буд. 19, кв. 29, Київ 152, 02152 та повернута до суду за терміном зберігання.
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду про відкриття провадження у справі направлялись відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві.
Враховуючи вищевказане суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб'єктивною поведінкою здійснення сторонами своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 про відкриття провадження у справі № 910/9493/20 була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0105474328291) на поштову адресу: а/с 115, Аеропорт, Бориспіль, Київська область, 08300 та отримана адресатом 25.08.2020, про що свідчить відповідна позначка на рекомендованому повідомленні про вручення.
Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
17.03.2014 між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (позивач), як орендодавцем та Фізичною особою - підприємцем Робою Андрієм Сергійовичем (відповідач), як орендарем, укладено Договір № 140459 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - технологічне обладнання їдальні, що перебуває на балансі орендодавця вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2013 і становить 566 219,88 грн. без ПДВ. Повний перелік обладнання, що передається за Договором та визначення його ознак міститься в акті приймання - передавання майна (Додаток 2 до Договору).
Згідно з п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою забезпечення роботи їдальні для харчування працівників Орендодавця.
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2013 року - 3 322,79 грн. згідно з розрахунком орендної плати (Додаток №2 до Договору).
Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до рахунку-фактури, який орендодавець надає орендареві на підставі акту приймання-передачі послуг, підписаного обома сторонами.
Згідно з п. 5.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 9.4 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцеві відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені, в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.
Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір діє з дня його укладення до 26 липня 2016 року включно.
Відповідно до п. 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на 2 роки 11 місяців і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.02.2016 про внесення змін та доповнень до Договору п. 1.1 розділу 1 Договору викладено в такій редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - технологічне обладнання їдальні, що перебуває на балансі орендодавця вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2013 і становить 256 215,70 грн. без ПДВ».
Також цією Додатковою угодою №1 викладено в новій редакції п. 3.1 розділу 3 Договору: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2016 року - 2 704,57 грн. згідно з розрахунком орендної плати (Додаток №1а до Договору)».
01.02.2016 між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (позивач), як орендодавцем та Фізичною особою - підприємцем Робою Андрієм Сергійовичем (відповідач) підписано Акт приймання-передачі (повернення) індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендар частково повернув орендодавцеві індивідуально визначене майно, що належить до державної власності - технологічна обладнання їдальні в кількості 8 одиниць та вартістю за незалежною оцінкою станом на 30.09.2013 - 310 004 грн. без ПДВ.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 09.08.2016 про внесення змін та доповнень до Договору термін дії Договору продовжено на 2 роки 11 місяців, що діє з 26 липня 2016 року до 25 червня 2019 року.
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 01.09.2016 про внесення змін та доповнень до Договору п. 1.1 розділу 1 Договору викладено в такій редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - технологічне обладнання їдальні, що перебуває на балансі орендодавця вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2013 і становить 109 544,03 грн. без ПДВ».
Також цією Додатковою угодою №3 викладено в новій редакції п. 3.1 розділу 3 Договору: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2016 року - 1 156,33 грн. згідно з розрахунком орендної плати (Додаток №4 до Договору)».
01.09.2016 між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (позивач), як орендодавцем та Фізичною особою - підприємцем Робою Андрієм Сергійовичем (відповідач) підписано Акт приймання-передачі (повернення) індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендар частково повернув орендодавцеві індивідуально визначене майно, що належить до державної власності - технологічна обладнання їдальні, буфету в кількості 6 одиниць та вартістю за незалежною оцінкою станом на 30.09.2013 - 146 671,67 грн. без ПДВ.
Відповідно до Додаткової угоди №4 від 27.04.2018 до Договору, сторони домовились припинити дію Договору 27.04.2018. Також, відповідно до п. 2 Додаткової угоди №4 сторони здійснили перевірку взаєморозрахунків та підписали акт звірки взаєморозрахунків, який є невід'ємною складовою цієї угоди. Цей акт звірки взаєморозрахунків в матеріалах справи відсутній.
27.04.2018 між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (позивач), як орендодавцем та фізичною особою - підприємцем Робою Андрієм Сергійовичем (відповідач) підписано Акт приймання-передачі (повернення) індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, відповідно до якого орендар повернув орендодавцеві індивідуально визначене майно, а саме - технологічне обладнання їдальні РСП «Київцентраеро» Украероруху у кількості 33 одиниці, що знаходиться за адресою: Аеропорт, м. Бориспіль-1, Київська обл., Україна, 08301.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За змістом вищенаведених норм, в силу укладення договору оренди має місце передача однією особою (наймодавцем) майна у тимчасове користування іншій особі (наймачу) за плату на певний строк, що визначений сторонами такого договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України).
Частина 3 статті 251 Цивільного кодексу України визначає, що строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням.
Отже, за домовленістю сторін у відповідному правочині встановлюються договірні строки з метою визначення сторонами за договором певного періоду у часі, у який мають бути виконані конкретні зобов'язання, визначені договором.
Позивач вказує, що відповідачем порушено зобов'язання, передбачені пунктом 3.6 та пунктом 5.2 Договору, не сплачено орендну плату за період з червня 2017 року по квітень 2018 року, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем на загальну суму 17 049,56 грн.
В матеріалах справи містяться підписані сторонами акти наданих послуг за цей період, в яких зазначено, що орендар не має претензій до обсягу та якості наданих послуг.
Також в матеріалах справи містяться рахунки-фактури, складені позивачем на виконання вимог п. 3.6 Договору.
В той же час, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем цих рахунків-фактури, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 17 049,56 грн.
Крім того на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу втрати від інфляції в розмірі 2 787,02 грн. та 3% річних у сумі 1 282,14 грн.
Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, надані позивачем та вважає їх арифметично правильними та обґрунтованими.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву до суду не подав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин надано не було.
Підсумовуючи наведене вище, позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до ОСОБА_1 про стягнення 21 118, 72 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до ОСОБА_1 про стягнення 21 118, 72 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Аеропорт, Бориспіль, Київська область, ідентифікаційний код 13738233) 17 049 (сімнадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 56 коп. суми боргу з орендної плати, 2 787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 02 коп. інфляційних збитків, 1 282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 14 коп. 3% річних та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. суми сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 01.02.2021.
Суддя С. В. Стасюк