Провадження № 3/760/1433/21
Справа № 760/190/21
15 січня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Зуєвич Л.Л.,
за участі: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,
представника Київської митниці Державної митної служби України Панькіна Д.В. (довіреність б/н від 04.11.2020),
розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби (далі - Київська митниця) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України (далі -
МК України),
06.01.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшов протокол про порушення митних правил № 1886/10000/20 від 11.12.2020 за змістом якого вбачається наступне:
«22.09.2020 в зоні митного контролю митного поста «УкрПошта» Київської митниці, на територію ДОПП АТ «Укрпошта», до митного огляду було подане міжнародне поштове відправлення, яке переміщувалось з Казахстану до України, за міжнародною поштовою митною декларацією CN 23 № CP011329296KZ.
Згідно даних, зазначених в митній декларації та на оболонці посилки, відправником є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
В митній декларації CN 23 № CP011329296KZ, яка є підставою для переміщення через митний кордон України, відправником міжнародного поштового відправлення, громадянином ОСОБА_1 , у графі «кількість та детальний опис вкладення» зазначено «косметика». Відправник особисто своїм підписом завірив інформацію, зазначену в даній митній декларації.
Під час проведення детального огляду з розпакуванням даного відправлення було виявлено не задекларований товар, а саме: капсули в блістерах з маркуванням «Lishou» - 25 упаковок по 6 блістерів в упаковці. Всього 150 блістерів.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , який є відправником міжнародного поштового відправлення CN 23 № CP011329296KZ з Казахстану до України відповідно до вимог Всесвітньої поштової конвенції (Доха 2012) щодо обов'язкового декларування товарів та надав органу фіскальної служби як підставу для переміщення товарів (капсули для схуднення торгової марки «Lishou» - 25 упаковок по 6 блістерів в упаковці) документи (митну декларацію CN 23 № CP011329296KZ) що містять неправдиві дані.
Статтею 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Отже, незаявлення заявником точних відомостей про переміщувані товари у міжнародному поштовому відправленні тягне за собою переміщення вказаних товарів через митний кордон України з порушенням Митного кодексу України.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 472 МК України, а саме: незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України».
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - громадянин ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідальною особою Київської митниці шляхом направлення на його адресу протоколу про порушення митних правил за ст. 472 МК України, що підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом від 15.12.2020 та поштовим реєстром відправки від 16.12.2020.
Крім того, про дату час та місце судового розгляду суд повідомляв громадянина ОСОБА_1 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Будь-яких заяв та клопотань від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не надійшло. Про причини неявки суду не повідомлено.
Згідно ч. 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
З урахуванням наведеного, за наявності доказів належного повідомлення громадянина ОСОБА_1 про судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за участі представника Київської митниці, який проти такого розгляду у судовому засіданні 15.01.2021 не заперечував.
Розглянувши матеріали, надані Київською митницею, та заслухавши пояснення її представника, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З диспозиції ст. 472 МК України вбачається, що відповідальність настає у разі недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Санкція даної статті передбачає застосування стягнень як основного, так і додаткового, які прив'язані до вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про порушення митних правил у обов'язковому порядку підлягає доказуванню вартість зазначених товарів.
Водночас документи, долучені до протоколу, якими митний орган обґрунтовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення, не містять дані щодо вартості товару - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Так, щодо вартості предметів правопорушення митним органом лише зазначено, що вона визначена у відповідно до ч. 4 ст. 369 МК України та становить 25 грн. (умовно).
Оскільки жодного доказу на підтвердження вказаної митним органом «орієнтовної» вартості та порядку її визначення матеріали не містять, суд вважає, що працівники митниці формально підійшли до цього питання.
Згідно з ч. 4 ст. 369 МК України у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Між тим, матеріали справи не містять доказів, здобутих із зазначених джерел, які б доводили вартість товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил та відомостей щодо джерела походження, що унеможливлює визначення його належності до досліджуваних обставин справи та доказового значення, а відтак і прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Статтею 527 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, має право винести, зокрема, постанову про проведення додаткової перевірки.
У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб'єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.
З огляду на викладене, враховуючи, що наведені неточності при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення про порушення митних правил є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні, це позбавляє суд можливості всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення і прийняти законне рішення по справі, на підставі чого матеріали даної справи, як неналежно оформлені, підлягають направленню до органу, який порушив адміністративне провадження для проведення додаткової перевірки із визначенням завдань та строків такої перевірки.
Суд підсумовує, що встановлена неповнота (відсутність) даних щодо визначення вартості товарів, свідчить про те, що без додаткової перевірки викладених у протоколі про порушення митних правил обставин та належного оформлення долучених документів неможливо здійснити повний та всебічний розгляд цієї справи і з'ясувати питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу порушення митних правил.
Отже, матеріали даної справи підлягають поверненню до Київської митниці для проведення додаткової перевірки, під час якої необхідно врахувати викладене та із належних процесуальних джерел встановити вартість товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а у разі необхідності виконати інші дії, необхідні для встановлення всіх обставин справи, які підлягають з'ясуванню під час провадження у справі про порушення митних правил. В подальшому, за наявності підстав, направити справу на судовий розгляд.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 472, 486, 489, 494-496, 527, 528, 529 МК України, суд
Направити матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, - для проведення додаткової перевірки.
Встановити строк для проведення додаткової перевірки - 30 (тридцять ) днів з дати отримання матеріалів даної справи, для усунення недоліків, описаних у постанові суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Л. Зуєвич