Кримінальне провадження 1-кп/760/957/20
Справа № 760/8339/16-к
06 листопада 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12) ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю сторін:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
З 20.04.2018 року в провадженні даного складу суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 за п. 12) ч. 2 ст. 115 КК України
В судовому засідання на обговорення сторін поставлено питання про доцільність продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою.
Прокурор вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченої під вартою, посилаючись на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення і дані про особу обвинуваченої, яка ухилялись від суду в ході судового розгляду.
Сторона захисту заперечувала проти розгляду питання про доцільність продовження тримання обвинуваченої під вартою в порядку ст. 331 КПК України, оскільки відсутнє відповідне письмове клопотання прокурора. Захист, посилаючись на дані про особу обвинуваченої, вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту здатен забезпечити її належну процесуальну поведінку під час судового розгляду.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченої під вартою з наступних підстав.
Ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює або продовжує запобіжний захід на строк, що не перевищу двох місяців.
Рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 у справі № 1-28/17, на яке посилається захист, стосується продовження запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання, тобто положень ч. 3 ст. 315 КПК України.
Згідно абз. 8 ч. 4 Рішення Конституційний Суд України вважає, що положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу в частині, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту чи тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, за яких такі запобіжні заходи були обрані на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам частин першої, другої статті 29 Конституції України.
Питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою в порядку ст. 331 КПК України не було предметом розгляду Конституційного суду України, а тому посилання захисту на мотиви, викладені у наведеному рішенні, є безпідставними.
Слід зазначити, що питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, досліджені ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ. У Постанові № 14 від 19.12.2014 (ч. 2.2.) Пленум ВССУ дійшов висновку, що положення ст. 331 КПК лише вказують на обов'язок суду ініціювати розгляд питання про доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченого за відсутності клопотання прокурора. Розгляд цього питання має відбуватися з обґрунтуванням наявності ризиків у кримінальному провадженні та необхідності подальшого застосування тримання під вартою.
Таким чином, доводи захисту про неможливість ініціювання судом питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою в порядку ст. 331 КПК України є необґрунтованими, оскільки при ініціюванні і розгляді вказаного питання суд діє у спосіб і у межах повноважень, передбачених чинним КПК України.
Аналізуючи доводи сторін, суд враховує, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке, у випадку доведеності винуватості за пред'явленим обвинуваченням, передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, в ході судового розгляду даним складом суду обвинувачена ухилялась від суду, у зв'язку з чим до неї застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд також враховує дані про особу обвинуваченої, хоча раніше і не судимої, проте, незаміжньої, утриманців не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, до затримання не працювала, постійного джерела доходу не мала.
Наведені обставини, на переконання суду, вказують, що залишається актуальним ризик ухилення обвинуваченої від суду, оскільки в матеріалах провадження відсутні достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне.
Враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не закінчений, суд вважає за доцільне продовжити тримання ОСОБА_8 під вартою.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-
Продовжити тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 до 04.01.2021 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя: