02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/15225/20
провадження № 2/753/2666/21
"21" січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння в подружньому житті. Вказала, що вони з відповідачем не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки, а тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважала неможливим. Оскільки домовленості між позивачем та відповідачем про способи матеріального забезпечення сина добровільно не досягнуто, позивач була вимушена звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 гривень, щомісячно, починаючи з дати подання даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.
В судове засідання позивач не з'явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 06 червня 2015 року, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 989. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, копія якого наявна в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що між подружжям виникали непорозуміння та спільне життя в них не склалось через різні погляди на життя. Сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки з вересня 2019 року. На даний час син проживає з матір'ю.
Відповідно до стст. 21, 24 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За правилами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Оскільки малолітній син знаходиться на утриманні матері, батько - відповідач по справі зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на його утримання.
За змістом ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оцінюючи в сукупності надані до суду докази та те, що дії відповідача стосовно визнання позову не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення аліментів також підлягають задоволенню.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 7, 21, 24, 110-112, 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», стст. 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 197,198, 200, 206, 263-265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України , суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 989, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 вересня 2020 року та до повноліття дитини.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.