Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 січня 2021 р. Справа№200/11913/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
15 грудня 2020 року позивач, шляхом надіслання поштою, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії з 01 липня 2015 року по 02 листопада 2020 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 01 липня 2015 року по 02 листопада 2020 року.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що відмова відповідача щодо включення до страхового стажу періоду з 01 липня 2015 року по 02 листопада 2020 року за який ПрАТ "Азовзагальмаш" не сплачував єдиний соціальний внесок, є незаконною і необґрунтованою, та порушує її законне право на отримання належного розміру пенсії.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що згідно з даними реєстру персоніфікованого обліку, ПрАТ «Азовзагальмаш» страхові внески сплатив по 30 червня 2015 року. Відповідач вважає, що не має законних підстав здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період роботи в ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01 липня 2015 року по 02 листопада 2020, оскільки підприємством за вказаний період не сплачувались страхові внески згідно зі статті 24 Закону №1058. Рішення про відмову в зарахуванні періодів роботи в ПрАТ «Азовзагальмаш» Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не приймалось. Обов'язок ПФУ вирішити звернення громадянина з приводу призначення чи перерахунку пенсії у формі рішення виникає лише у разі подання таким громадянином заяви за формою згідно з додатком 2 до Порядку №22-1.
28 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.
28 грудня 2020 року від відповідача витребувані докази по справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.7).
Позивач отримує пенсію за віком (а.с.8).
З трудової книжки позивача вбачається, що позивач продовжує працювати по теперішній час в ПрАТ «Азовзагальмаш» (а.с.9-10).
02 листопада 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 липня 2015 року по 02 листопада 2020 року, коли ПрАТ «Азовзагальмаш» нараховувало заробітну плату, але не сплачувало страхові внески, та здійснення перерахунку її пенсії з урахуванням страхового стажу з 01 липня 2015 року по 02 листопада 2020 року з підстав, передбачених статтею 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.11).
11 листопада 2020 року відповідач листом за №957-2126/к-03/8-0580/20 в порядку Закону України «Про звернення громадян» повідомив позивача про те, що відсутні законні підстави для перерахунку пенсії з додаванням стажу за період роботи в ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01 липня 2015 року по 02 листопада 2020 року, оскільки підприємством не сплачувались страхові внески за цей період (а.с.12-13).
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV
застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закон.
Абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами статті 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1 […] статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.
Отже, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з 01 липня 2015 року по 02 листопада 2020 року до страхового стажу за порушення, вчинене ПрАТ "Азовзагальмаш", оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду […].
Зазначена норма кореспондується з пунктом 1.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), відповідно до якої заява […] про перерахунок пенсії […] подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії […]. Форма і зміст заяви затверджена Порядком № 22-1 (додаток № 3).
Згідно з абзацом 5 пункту 1.7 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Документи, необхідні для перерахунку пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку № 22-1.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для […] перерахунку […] пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо […] перерахунку […]. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Отже, підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернулася до пенсійного органу із заявою від 02.11.2020 про перерахунок пенсії, що викладена в довільній формі.
Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача із заявою довільного зразка, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.
Таким чином, заява позивача розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», а отже рішення по суті щодо перерахунку позивачеві пенсії відповідачем не приймалося. Лист від 11 листопада 2020 року №957-2126/к-03/8-0580/20 має роз'яснювальний характер та не встановлює для позивача правових наслідків. При цьому, в листі вирішено питання про відсутність, на думку відповідача, у позивача права на перерахунок пенсії і не зазначено про необхідність звернення із заявою про перерахунок пенсії встановленого Порядком № 22-1 зразка.
Оцінюючи зазначене у сукупності, суд наголошує, що зі змісту заяви вбачається, що, по-перше, вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, неналежна форма заяви не була підставою для відмови.
Однак відповідачем всупереч наведеним приписам не було прийнято рішення про перерахунок пенсії або відмову в перерахунку пенсії. Заява позивача була розглянута та відповідь надана в порядку Закону України «Про звернення громадян», що не передбачено Законом №1058-IV та Порядком №22-1.
Аналогічні за змістом правові висновки, викладені Верховним Судом в постановах від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17, від 10.04.2018 у справі №214/4177/15-а (2-а/214/20/17), від 27.03.2018 у справі № 541/910/17.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення буде про визнання протиправною бездіяльності Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягала у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та зобов'язання Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з прийняттям рішення за результатами такого розгляду.
Оскільки сплата судового збору була відстрочена, а рішення постановлено проти відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань останнього (статті 133, 139 КАС України).
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, 371, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27А; код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягала у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 02 листопада 2020 року про перерахунок пенсії.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 листопада 2020 року про перерахунок пенсії з прийняттям рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на користь Державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Повний текст рішення складений 28 січня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя А.І. Циганенко