Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 січня 2021 р. Справа№200/9232/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши у порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 по 26.12.2016 та з 22.07.2017 по 23.06.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.04.2016 по 26.12.2016 та з 22.07.2017 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 23.06.2018 - березень 2018 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.04.2016 по 26.12.2016 та з 22.07.2017 по 23.06.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.04.2016 по 26.12.2016 та з 22.07.2017 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 23.06.2018 - березень 2018 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Позов мотивовано таким.
Протягом періоду з 01.04.2016 по 26.12.2016 позивач перебував на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , з 22.07.2017 по 23.06.2018 на військовій службі у ВЧ НОМЕР_2 , весь час зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
За період проходження служби позивачу не нараховувалась та не сплачувалась індексація грошового забезпечення. Позивач, вважаючи такі дії протиправними, 15.07.2020 звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою про виплату індексації грошового забезпечення, однак відповіді не отримав.
На думку позивача, такі дії обумовлені вимогами листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, яким було призупинено виплату індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування правових підстав позову посилається на положення Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та постанову Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 № 1078.
Зазначає, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015.
Щодо періоду з 01.03.2018 по 28.06.2020 нарахування індексації має здійснюватись на підставі абз. 4 п. 5 Порядку № 1078.
Вважає, що у відповідача відсутні дискреційні повноваження у питанні нарахування сум індексації.
Звертає увагу суду на практику Верховного Суду у аналогічній категорії справ.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив, де висловлено прохання у позові відмовити, з огляду на таке.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Вказаний Порядок, на думку відповідача, не передбачає механізм виплати суми індексації у поточному році за минулі періоди. Тому, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі.
Крім того, відповідно роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/2 індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
Крім того, відповідач вважає, що індексація грошового забезпечення військовослужбовця не може вважатись складовою грошового забезпечення у розумінні ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Представник позивача надав суду відповідь на відзив відповідача, в якому виклав свою позицію аналогічній, що викладена ним в позові, а також додатково звернув увагу суду на той факт, що відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. У даній справі конкретними фактичними обставинами є підвищення посадових окладів військовослужбовцям в січні 2008 року та березні 2018 року відповідно до рішення Уряду. Одночасно подано клопотання про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
30.11.2020 відповідач до суду надав клопотання, в якому просив суд замінити неналежного відповідача у цій справі. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка є окремою військовою частиною, має власну гербову печатку, самостійну, окрему від військової частини НОМЕР_1 , фінансову службу. Також відзначив той факт, що незважаючи на те, що військова частина НОМЕР_2 знаходиться на усіх видах забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , усі виплати здійснюються на підставі наказів, які видає військова частина НОМЕР_2 . У зв'язку із вищевикладеним, відповідач просить суд замінити неналежного відповідача військову частину НОМЕР_1 на належного відповідача - військову частину НОМЕР_2 .
Ухвалою від 07.12.2020 клопотання відповідача задоволено частково. До участі у справі, у якості другого відповідача, залучено військову частину НОМЕР_2 (надалі ВЧ НОМЕР_2 , відповідач - 2).
Відповідачем - 2 у встановлений судом строк відзив на адміністративний позов не подано, ухвалу про залучено у якості відповідача у справі отримано 26.12.2020, що підтверджено зворотним повідомленням про отримання поштового відправлення №8412208792011).
Відповідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено наступні фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 , є громадянином України паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 26.11.2015 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_6 позивач проходив військову службу у період з 01.04.2016 по 26.12.2016 у військовій частині НОМЕР_1 , з 22.07.2017 по 23.06.2018 у військовій частині НОМЕР_1 .
Факт перебування військової частини НОМЕР_2 на усіх видах грошового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 сторонами не заперечується.
На підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій службі) від 23.06.2018 № 145 позивача з 23.06.2018, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
На виконання вимог ухвали від 12.10.2020, про витребування доказів у справі ВЧ НОМЕР_1 , суду повідомлено, що окремі роздавальні відомості, що зберігаються тільки 3 (три) роки та знищуються відповідно спливу терміну, у зв'язку із чим станом на 01.01.2020 вказані документи знищені. Поряд з цим суду надані пояснення, що з 2016 року відповідно телеграми №248/3/9/1/2 від 04.01.2016 на виконання вимог телеграми №248/3/9/1/1150 від 31.12.2015 щодо збільшення в 2016 році розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, п. 7 вказано, що у зв'язку із внесенням змін до прядку про ведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов'язку в запасі
1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття 9. Грошове забезпечення військовослужбовців
3. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Стаття 1.
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Стаття 2. Об'єкти індексації грошових доходів населення
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення);
Стаття 4. Підстави для проведення індексації
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Стаття 6. Державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв'язку із зростанням цін
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. Порядок фінансування здійснення індексації грошових доходів населення
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078, у редакції чинній на момент спірних правовідносин)
Пункт 2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;
4. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
6. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
10-2. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
(Порядок доповнено пунктом 10-2 згідно з Постановою КМ № 526 від 13.06.2012; в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015 - застосовується з 01.12.2015)
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. N 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 і від 9 грудня 2015 р. № 1013» в абзаці другому пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, цифри "101" замінено цифрами "103".
При цьому, суд звертає увагу на те, що приписами п. 10-1 Порядку № 1078, у редакції, чинній до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 (який застосовувався до 01.12.2015), було передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Пункт 14. Роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики у листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови №1294.
01.03.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Висновки суду.
Щодо строків звернення.
Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (Справа № 1-18/2013, рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013) у п. 2.3 зазначив таке: «Отже, на підставі системного аналізу наведених положень чинного законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.»
Отже, право позивача на звернення до суду із відповідним позовом процесуальним строком не обмежується. Наведені відповідачем у цій частині доводи є помилковими.
Щодо суті спірних правовідносин.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Також у вже вказаному рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Наведене є підставою для висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18 зазначив, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Суд звертає увагу, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ для проведення індексації. Відповідач зазначає лише про відсутність відповідного фінансування ВЧ № НОМЕР_7 на виплату індексації грошового забезпечення.
Однак, суд дійшов висновку, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №825/1832/17.
Щодо визначення базового місяця.
Суд звертає увагу, що пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений у новій редакції Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою, у тому числі, внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз'яснення: «Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.»
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Відтак, за період з 01.04.2016 по 28.02.2020 позивач має право на проведення індексації грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року, на підставі Постанови № 1274
А за період з 01.03.2018 по день звільнення позивача, виходячи з базового місяця березня 2018 року, у зв'язку із набранням чинності Порядком № 704.
Наведене відповідає правовим висновкам Першого апеляційного адміністративного суду, які викладені в постанові від 05.03.2020 у справі № 200/9297/19-а.
Ухвалою суду від 12.10.2020 було витребувано у відповідача-1 докази, у тому числі щодо обчислення індексації грошового забезпечення позивача, однак відповідне судове рішення виконано не було. Натомість суду повідомлено, що індексація відповідачу не нараховувалась на сплачувалась відповідно телеграми №248/3/9/1/2 від 04.01.2016 на виконання вимог телеграми №248/3/9/1/1150 від 31.12.2015 щодо збільшення в 2016 році розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, п. 7 вказано, що у зв'язку із внесенням змін до прядку про ведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення.
Отже, доказів дотримання вимог законодавства про оплату праці при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення відповідачами суду подано не було.
Оскільки право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення порушено, тому воно підлягає захисту та відновленню у судовому порядку.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача-1 на той факт, що ВЧ НОМЕР_2 є окремою військовою частиною, яка має власну гербову печатку, самостійну окрему від ВЧ НОМЕР_1 , фінансову службу. Оскільки, за твердженням самого відповідача -1, військова частина НОМЕР_2 перебуває на усіх видах забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , доказів проведення нарахування та виплат ОСОБА_1 за наказами ВЧ НОМЕР_8 відповідачем -1 не надано.
Згідно приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Належним способом захисту буде зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 по 26.12.2016, та з 22.07.2017 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 23.06.2018 - березень 2018 року з врахуванням фактично виплачених сум.
Щодо дискреційності повноважень відповідача, як роботодавця, у питанні нарахування та виплати індексації, то суд звертає увагу, що дискреція це можливість обирати спосіб дії із декількох передбачених законом можливостей. Проте, суб'єкт владних повноважень не може діяти не у спосіб, передбачений законом. У такому випадку дискреція відсутня.
Отже, визначення судом базових місяців для нарахування індексації не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки інші варіанти правомірної поведінки у нього відсутні.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у владного суб'єкта наміру допускати порушення закону у процедурі поновлення нарахування та виплати пенсії у майбутньому. З цих міркувань суд не знаходить підстав для задоволення, адже вимоги 1) заявлені на майбутнє, 2) стосуються правовідносин, котрі ще не склались у часі, 3) стосуються правовідносин, відносно яких відсутні докази обрання владним суб'єктом наперед певного варіанту правової поведінки.
Підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 382 КАС України судом не виявлено.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2016 по 26.12.2016 та з 22.07.2017 по 23.06.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 по 26.12.2016 та з 22.07.2017 по 23.06.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.04.2016 по 26.12.2016 та з 22.07.2017 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 23.06.2018 - березень 2018 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з врахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 27 січня 2021 року.
Суддя І.В. Буряк