28 січня 2021 року Справа № 160/15554/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
24.11.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач -1), Державної податкової служби України (далі - відповідач -2), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2020 р. №1739097/40397567 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 04.05.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 04.05.2020 р. датою її фактичного отримання.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації винесене з порушенням, є необгрунтованим та необ'єктивним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.
На виконання вимог вказаної ухвали суду від 26.11.2020 р. на адресу суду 28.12.2020р. надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення рішень діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, у зв'язку з чим, рішення є обґрунтованим та законним. Крім того, зобов'язання зареєструвати розрахунок коригування є похідною вимогою до ДПС України від вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до законодавства.
30.12.2020р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» з 05.04.2016 р. юридичною особою та 01.04.2018р. зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності ТОВ «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20) .
Судом встановлено, що між 30 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», яке діяло від імені та в інтересах ТОВ «ІСТРЕЙТ» на підставі договору доручення № 450/01/02 ДПП від 01.02.2019 р. та довіреності №4500102 від 01.02.2019 р., договір генерального підряду № 30-12/1 на організацію та здійснення реконструкції нерухомого майна (далі - договір підряду)
Відповідно до умов договору підряду Підрядник (ТОВ «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ») зобов'язувався виконані власними, а за потреби і залученими силами, роботи і розроблення проектно-кошторисної документації та будівництва об'єкта на земельній ділянці, яка має кадастровий номер 5624681500:05:022:0181, за місцем розташування: Івано-Франківська область, Снятинський район., м. Снятин, вул.. Шевченка,97, відповідно до вимог затвердженої Замовником (ТОВ «РІТЕЙЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ») проектно-кошторисної документації та наданої Замовником концепції улаштування об'єктів. В свою чергу Замовник зобов'язувався прийняти після завершення робіт прийнятий до експлуатації об'єкт будівництва та оплатити вартість виконаних робіт
Так, Додатком №2 до договору підряду встановлено, що загальна сума договору дорівнює 20 500 000,00 грн. (двадцять мільйонів пятсот тисяч гртвень) з ПДВ 20%.
Згідно з графіком виконання зобов'язань, який є додатком № 1 до договору підряду, та пп. 2.1.3. договору підряду датою пред'явлення закінченого будівництвом об'єкту робочій комісії Замовника є 31 серпня 2020 року.
Відповідно до умов договору підряду Підрядник для виконання будівельних, монтажних робіт, розташування техніки, а також для зберігання будівельних матеріалів, які в подальшому використовувались для виконання робіт, отримало від Замовника (ТОВ «РІТЕЙЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ») за актом приймання-передачі будівельний майданчик за відповідною адресою, відповідно до додатку № 3 до договору підряду.
Оплата підрядних робіт за договором підряду здійснювалась Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника у порядку, передбаченому графіком фінансування, який є додатком № 2 до договору підряду, на підставі рахунків Підрядника.
Умовами договору підряду була передбачена змішана система оплати вартості і виконаних робіт, а саме: частина оплати по кожному етапу робіт сплачується авансом в терміни, які узгоджені сторонами в графіку фінансування; остаточний розрахунок проводиться в обумовлені терміни після закінчення кожного етапу робіт.
Всього за період дії договору підряду на рахунок ТОВ «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» Замовником ТОВ «РІТЕЙЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» за договором підряду було перераховано грошові кошти в розмірі 16400000,00 грн. з ПДВ. Вказані операції були відображені в бухгалтерському обліку, що підтверджується відомостями з картки рахунку 361 у розрізі договору підряду за період з 30.12.2019 р. по 31.05.2020 р.
В цілому за наслідками здійснення господарських операцій за договором підряду станом на 31 травня 2020 року заборгованість ТОВ «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» на користь ТОВ «РІТЕЙЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» за договором підряду складає 16400000,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 31 травня 2020 року.
Так, ТОВ «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» для виконання значного обсягу робіт за договором підряду були залучені субпідрядники, у тому числі: ТОВ «УКРБУД-2012» (код ЄДРПОУ 38375555) та ТОВ «ТАДАЛС-БУД» (код ЄДРПОУ 40416118).
Судом встановлено, що 04 травня 2020 року для забезпечення виконання робіт за договором підряду Замовником на підставі рахунку на оплату № 28 від 04 травня 2020 року було перераховано Підряднику авансовий платіж у розмірі 1300000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 3353 від 04 травня 2020 року. Вказана операції була відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується матеріалами справи.
Позивачем після отримання авансового платежу у розмірі 1300000,00 грн. на адресу ТОВ «РІТЕЙЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» була складена та відправлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 3 від 04 травня 2020 року.
Проте, реєстрація податкової накладної була зупинена, про що було складено та направлено на адресу позивача квитанцію №1 від 30.05.2020 р., в якій зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.05.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 2,0480%, “Р” = 563814,77».
На вищезазначену пропозицію позивачем було направлено на адресу податкового органу повідомлення №2 від 09.07.2020р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Однак, рішенням Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2020 р. №1739097/40397567 (далі - Рішення) було відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.05.2020р., з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Позивач вважає, що ним було дотримано норм діючого законодавства стосовно надання документів, які підтверджують факт оформлення податкової накладної № 3 від 04.05.2020р., у зв'язку з чим, Рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).
Даний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п.2 Порядку№ 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу на те, що в квитанції, якою реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено, відсутня інформація, щодо того, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної накладної.
Позивачем було надано повідомлення №2 від 09.07.2020р. про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, які складені із дотриманням вимог чинного законодавства.
Проте, надані позивачем пояснення та документи не були взяті відповідачем-1 до уваги. Натомість відповідач-1 як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, вказав на неподання платником податків копій первинних документів , а саме, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому, у Рішенні в рядку «Додаткова інформація» не було зазначено, які ж саме документи не були надані.
Тобто відповідачем-1 не були вказані конкретні документи, які не були надані, а лише було здійснено цитування норм пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року.
Суд зазначає, що такий висновок кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №824/245/19-а, в якій зазначається, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Крім того, до повідомлення № 2 від 09.07.2020р. про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, підтверджується, що Позивач разом із поясненнями надав контролюючому органу платіжне доручення № 3353 від 04 травня 2020 року, яке підтверджує перерахування 04 травня 2020 року грошових коштів на рахунок позивача в якості авансового платежу за договором підряду, і за наслідком цієї господарської операції Позивачем у відповідності п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України була складена податкова накладна № 3 від 04 травня 2020 року.
Суд зазначає, що позивачем наданий достатній обсяг необхідних документів, у якості первинних, які не мають жодних недоліків щодо форми, змісту та походження, для підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
У наданому суду відзиві на позовну заяву відповідачем-1 зазначено, що підставою для прийняття рішення № 1739097/40397567 від 16.07.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.05.2020р. було те, що надане платіжне доручення № 3353 від 04 травня 2020 року на перерахування авансу за договором генерального підряду № 30-12/1 від 30.12.2019р. не було завірено банківською установою. Також, не була надана банківська виписка та первинні документи (накази, посвідчення) на відрядження фахівців до м. Снятин, Івано-Франківська область. Проте, в рішенні № 1739097/40397567 від 16.07.2020р., підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.05.2020р., було зазначено - ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому, у рядку «додаткова інформація» не було зазначено, які ж саме документи не були надані.
Суд звертає увагу на те, що Відповідач-1 у своєму відзиві зазначає зовсім інші обставини для відмови у реєстрації податкової накладної, ніж ті, що були зазначені у рішенні № 1739097/40397567 від 16.07.2020р.
Суд зазначає, що в разі якщо платіжне доручення № 3353 від 04 травня 2020 року було складено з порушенням законодавства, на що у своєму відзиві вказує відповідач-1, то в такому випадку Комісія повинна була зазначити підставою для відмови у реєстрації податкової накладної такий рядок як «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства» із обов'язковим зазначенням в рядку «додаткова інформація» конкретних документів, які були складені із порушенням законодавства.
Проте, Комісія у своєму рішенні зазначила інші обставини для відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про те, що посилання відповідача-1 у своєму відзиві на те, що платіжне доручення № 3353 від 04 травня 2020 року складено з порушенням законодавства, є необґрунтованим, як і посилання на те, що до пояснень не були додані первинні документи (накази, посвідчення) на відрядження фахівців до м. Снятин, Івано-Франківська область.
Так, відповідно до позиції висловленої в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначено, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості, а й визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Оскаржуване рішення Головного управління ДІІС в Дніпропетровській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов'язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2020 р. №1739097/40397567 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 04.05.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від №3 від 04.05.2020 р, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб'єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 04.05.2020 р., що складена позивачем.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 6416 від 05.11.2020 р.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача -1.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» (49051, м.Дніпро, вул.Журналістів, буд.9Д, код ЄДРПОУ 40397567) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2020 р. №1739097/40397567 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 04.05.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» №3 від 04.05.2020 р. датою її фактичного отримання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС БУД ІНВЕСТ» судовий збір у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв