25 січня 2021 року Справа №183/204/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву про визнання протиправною бездіяльність при виконанні рішення суду по справі № 183/204/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.01.2021 року до суду надійшла заява позивача в порядку ст.ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при виконанні рішення суду; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 КАС України, та виплатити заборгованість в сумі 40 107, 24 грн. за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 по справі № 183/204/20; встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (боржника) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення у справі № 183/204/20 від 17.04.2020 року.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідач відмовляється виконувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року по адміністративній справі № 183/204/20 та не вживає заходів щодо усунення причин та умов щодо остаточного виконання рішення суду з виплати йому пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 року в сумі 40 107, 27 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року розгляд заяви призначено здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку письмового провадження, суд встановив та зазначає наступне.
17.04.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ухвалено рішення у справі № 183/204/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, яким позовні вимоги було частково задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03. 2019 року75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року по 31 грудня 2019 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року однією сумою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року змінено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року в адміністративній справі №183/204/20.
В абзаці другому резолютивної частини рішення слова та цифри «з 05.03.2019 року» замінено словами та цифрами «з 01.01.2018 року».
В абзаці третьому резолютивної частини рішення слова та цифри «з 05.03.2019 року» замінено словами та цифрами «з 01.01.2018 року з урахуванням фактично сплачених сум».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року набрало законної сили 26.08.2020 року.
05.10.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом направлено виконавчий лист на адресу позивача зазначену в позовній заяві.
Листом від 15.10.2020 року за вх. № 20227-20067/Я-03/8-0400/20 відповідачем на звернення позивача від 28.09.2020 року повідомлено, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року по справі № 183/204/20, яким в другому та третьому абзаці змінена резолютивна частина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року по справі № 183/204/20, позивачу з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням 100 % сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Оскільки бюджетні призначення Пенсійного фонду України на виплату рішень на поточний рік не переглянуті, виплату доплати за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року у розмірі 40 107, 27 грн. буде здійснено після виділення додаткових коштів.
Так, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо виконання рішення суду, позивач звернувся з даною заявою до суду.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом направлено виконавчий лист на адресу позивача зазначену в позовній заяві.
Водночас, доказів направлення виконавчого листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, доказів його отримання даним органом та доказів відкриття та здійснення виконавчого провадження заявником до суду не надано.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 цього Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень частин 1, 3, 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Крім того, у відповідності до частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, серед іншого зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
Аналізуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 р. в адміністративній справі №805/1458/17-а та у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 р. у справі №807/220/18, що у відповідності до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню у даних спірних правовідносинах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року призначено заяву про визнання протиправною бездіяльність та застосування судового контролю у справі № 183/204/20 до розгляду у порядку письмового провадження в порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявником вимоги було викладено в одній заяві одночасно.
В той же час, намагаючись вирішити питання щодо наявності чи відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, у даній справі, суд прийшов до висновку, що заявник (позивач) при зверненні до суду формально підійшов до виконання вимог пунктів 7 та 8 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконання виконавчого провадження, оскільки, фактично інформація про виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа в адміністративній справі № 183/204/20 в органах державної виконавчої служби відсутня.
В свою чергу, зі змісту статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що виконавчий документ має знаходитися на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби. Тобто, позивач звернувся до суду з відповідною заявою передчасно.
Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Недотримання позивачем у повному обсязі вищенаведених вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України унеможливлює розгляд заяви позивача по суті.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо необхідності повернення заяви позивача у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність при виконанні рішення суду - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська