Справа № 953/14440/20
н/п 1-кп/953/323/21
"29" січня 2021 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі Київського суду в м. Харкова клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одружений, осіб на утриманні не має, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, запобіжний захід - тримання під вартою,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 307 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання перед судом про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, визначений в КПК, оскільки на його думку існують обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: переховування від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та його захисник просили суд відмовити у задоволені клопотання прокурора, оскільки на їх думку ризики значно зменшились. Захисник просив суд застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вирішуючи заявлені клопотання суд зазначає наступне.
До спливу продовженого строку судове провадження не було завершене.
У судовому засіданні прокурор наполягав, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, які існують, а також просив суд врахувати ступень тяжкості інкримінованого злочину та прийняти до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під варту повністю не відпали, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків суд виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності/
Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вказаний ризик суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинуваченого.
Так, існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Крім того, на час затримання обвинувачений не працював, не навчався, не одружений.
Більш того, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено, що також є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
Отже, суд погоджується з прокурором та також вважає встановленим існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - можливість обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватись від суду.
Разом з тим, суд вважає недоведеними ризик можливості обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обґрунтованих підстав, які б свідчили про існування цього ризику, прокурор не довів, тим паче, з судом вбачається, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Враховуючи, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, суд, з урахуванням вищенаведених ознак, вважає, що будь-які інші альтернативні запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Отже, враховуючи існування ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому продовжує дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, передбачений у КПК України.
Посилання захисника на зменшення ризиків, оскільки вже не існує ризику можливого впливу обвинуваченого на свідків враховуючи те, що усі свідки обвинувачення, на виклику яких наполягав прокурор, були допитані, суд вважає не є тими обставинами, які дають підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який. Сплив вказаного ризику є лише наслідком здійснення судом процесуальних заходів щодо розгляду цього кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90800 грн. (2270х40=90800).
Суд вбачає, що визначення розміру застави у даному випадку встановлює альтернативний запобіжний захід, який враховує встановлені ризики, характер протиправного діяння інкримінованого обвинуваченому.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 330 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Вважати продовженим відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку 60 діб, тобто до 29 березня 2021 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 90800 грн., які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою із зазначенням платежу: застава згідно КПК по справі № 12020220490001598 від 22 квітня 2020, за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Київський районний суд м. Харкова).
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із м. Харкова без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі не виконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії даної ухвали з 29 січня 2021 року по 29 березня 2021 року включно.
У задоволенні клопотання щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1