Справа №753/14815/20
Провадження №2-з/359/10/2021
29 січня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Шеремет А.І.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
встановив:
1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.
1.1. Представник позивача ОСОБА_1 звернувся з вказаною заявою та посилається на те, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в розмірі 82154 гривень. Відповідач є власником садового будинку АДРЕСА_1 . Вінможе відчужити цей об'єкт нерухомого майна у власність інших осіб. Ця обставина утруднить виконання рішення суду. Тому представник позивача ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на садовий будинок АДРЕСА_1 .
1.2. Представник позивача ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання та подав клопотання про розгляд заяви в його відсутності (а.с.37).
1.3. ОСОБА_3 також не з'явився у судове засідання. Як вбачається з ч.1 ст.153 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду суто процесуального питання про забезпечення позову.
2. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
2.1. У вересні 2020 року ОСОБА_2 пред'явив позов (а.с.10-16), в якому він просив стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 82154 гривень. Ухвалою судді Бориспіль-ського міськрайонного суду від 14 січня 2021 року (а.с.36) було відкрито провадження у цивільній справі.
2.2. Спірні процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
3. Норми процесуального права, якими керується суд при розгляді заяви.
3.1. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
3.2. Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
3.3. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
3.4. Відповідно до п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство право. Воно полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
3.5. Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
3.6. Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).
4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.
4.1. Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №241599286 від 25 січня 2021 року (а.с.6-7) вбачається, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 . В Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні записи про накладення обтяження на садовий будинок відповідача. Це свідчить про те, що ОСОБА_3 може відчужити вказаний об'єкт нерухомого майна у власність інших осіб. Ця обставина утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
4.2. Зі змісту резолютивної частини пред'явленого позову (а.с.15) вбачається, що ОСОБА_2 просить стягнути грошові кошти в розмірі 82154 гривень. Ця обставина свідчить про те, що накладення арешту на садовий будинок відповідача в межах вказаної суми відповідає змісту заявлених позовних вимог.
4.3. Безумовно, накладення арешту на садовий будинок призведе до втручання держави у право ОСОБА_3 на мирне володіння його майном. Водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Вказана мета становить суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Крім того, арешт садового будинку полягає у позбавленні ОСОБА_3 можливості лише розпоряджатись цим об'єктом нерухомого майна. Відповідач зберігатиме за собою право повноцінно користуватись та володіти ним. Це свідчить про те, що накладення арешту на садовий будинок не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.
4.4. З огляду на це суд вважає допустимим накласти арешт на садовий будинок АДРЕСА_1 .
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на садовий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 .
Стягувач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , про-живає в АДРЕСА_3 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець