Справа № 216/5682/17
провадження 2/216/565/20
іменем України
23 листопада 2020 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Марущак І.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №4 приміщення суду у м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири, в обґрунтування якого зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_1 . 25 червня 2017 року та 23 жовтня 2017 року її квартиру було затоплено водою з квартири, яка знаходилась поверхом вище, тобто з квартири АДРЕСА_2 , де мешкає відповідач - ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними актами. Згідно з висновком експертизи, вартість відновлювального ремонту квартири складає 1606,00 грн.
Крім цього, неправомірними діями відповідача, позивачу було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінює у 5000,00 грн.
У добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати завдану шкоду, тому позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, з урахування вартості проведення експертизи - 2006,00 грн, та моральну шкоду у вищевказаному розмірі.
Під час розгляду справи позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач проти позову заперечувала, зазначила, що затопила сусідку не навмисно та лише один раз - влітку, про що підписувала відповідний акт. Відшкодувати завдану шкоду не має можливості у зв'язку з браком коштів.
Разом з цим, у ході розгляду справи було допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зокрема свідок ОСОБА_3 пояснив, що позивач є його матір'ю, відповідач її сусідка. Особисто він бачив два затоплення, приходив до матері. Причину затоплення йому не відомо, під час складання актів присутнім не був, у квартирі сусідка також не був.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що знайома з позивачем та відповідачем, проживає у цьому ж будинку. Бачила, що квартира позивача була залита, причина залиття не відома, затоплення відбулося зверху.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому, згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що актом обстеження квартири АДРЕСА_1 від 19.07.2017 року, складеним комісією працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд», у складі майстра дільниці ОСОБА_5 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 , у присутності ОСОБА_1 підтверджується, що 25 червня 2017 року здійснено підтоплення вказаної квартири, мешканцем квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 , зокрема маються сліди затоплення у ванній кімнаті - на стелі 0,3 х 0,2 кв.м., в коридорі на стелі - 0,2 х 0,2 кв.м., в сан.вузлі по каналізаційному стояку сліди від потьоків. Встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 обірвався гнучкий шланг зливу води з пральної машини. Рекомендовано вирішити спір у добровільному порядку.
Актом обстеження квартири АДРЕСА_1 від 26.10.2017 року, складеним комісією працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Дивобуд», у складі майстра дільниці ОСОБА_5 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 , у присутності ОСОБА_1 підтверджується, що 23 жовтня 2017 року здійснено підтоплення вказаної квартири, зокрема маються сліди затоплення у кухні під плиткою у двох місцях вогкість по стелі, грибок. При обстеженні квартири АДРЕСА_2 несправностей сантехнічного обладнання не виявлено. Причину затоплення виявити не представилось можливим.
Вартість ремонтно-відновлювальних робіт для усунення пошкоджень, заподіяних внаслідок залиття належної позивачу квартири, становить 1606,00 грн., що підтверджується висновком з незалежної оцінки №137, зробленим ПП «Експоцентр».
Вартість проведення експертизи складає 400,00 грн, що підтверджується розрахунковою квитанцією №001919 від 02.11.2017.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналізуючи зазначені вище положення закону та дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду знайшов підтвердження факт залиття належної позивачу квартири АДРЕСА_3 , який мав місце 25.06.2017, з розташованої поверхом вище квартири АДРЕСА_2 , в якій мешкає відповідач та яка в даному випадку повинна нести відповідальність за завдані позивачу збитки.
Факт пошкоджень квартири АДРЕСА_3 та заподіяння збитків, а також їх розмір, підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, а саме: зазначеним вище актом про залиття, а також висновком експерта з питань визначення завданої майнової шкоди, згідно з яким вартість відновлювального ремонту, для усунення наслідків затоплення складає 1606,00 грн.
Крім цього, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.
Також, відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд вважає доведеним, що внаслідок залиття належної позивачу квартири з вини відповідача, їй було заподіяно моральну шкоду, що полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна; в погіршенні умов для проживання, що завдавало позивачу незручності у повсякденному житті; потягло за собою необхідність витрачати додатковий час та зусилля з метою відновлення звичних та належних умов для проживання, відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків.
Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути у рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн.
З урахуванням наведеного позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири кошти в сумі 1606,00 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн.
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
У зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані із залученням спеціаліста з надання послуг з проведення експертної оцінки матеріальних збитків, які складають 400,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що в даному випадку становить 576,387 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-80, 141, 223, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну внаслідок залиття квартири матеріальну шкоду у розмірі 1606 (одна тисяча шістсот шість) гривень та моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 400 (чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 576 (п'ятсот сімдесят шість) гривень 38 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .
Рішення надруковане суддею в одному примірнику.
Суддя Р.О.Кузнецов