Провадження № 2/235/434/21
Справа № 235/8486/20
28 січня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря Овчаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» (далі - ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Росія»).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 31.10.2000 року по 28.02.2020 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ ЦЗФ «Росія», працював у вищевказаний період на цьому підприємстві, обіймаючи посаду головного механіка. Станом на 22.09.2020 року підприємство має перед ним заборгованість із заробітної плати в сумі 80 783,56 грн за період листопад 23019 року - лютий 2020 року. Також відповідач має перед ним заборгованість з вихідної допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію за віком в сумі 54 075,06 грн. Розмір його середньоденної заробітної плати згідно з довідкою № 155 від 31.04.2020 року склав 1 066,25 грн. Заборгованість із заробітної плати в сумі 95297,37 грн за період з жовтень 2019 року - лютий 2020 року та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 75703,75 грн за період з 28.02.2020 року по 12.06.2020 року стягнуто з відповідача на підставі судового наказу, виданого Красноармійським міськрайонний судом Донецької області 15 червня 2020 року. Заборгованість з вихідної допомоги при звільненні в сумі 54 075,06 грн стягнуто з відповідача на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2020 року. З вказаної суми боргу відповідач добровільно сплатив йому лише заборгованість із заробітної плати за жовтень 2019 року в сумі 11 217,81 грн. На підставі наведеного просив стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 червня 2020 року по 24 грудня 2020 року в сумі 145 010 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, не повідомив про причини неявки, у встановлений строк відзив не подав.
Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 працював в якості головного механіка Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» з 31.10.2000 року по 28.02.2020 року, звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком з виплатою одноразової допомоги по виходу на пенсію за ст.38 КЗпП України (а.с.14-25).
15 червня 2020 року судовим наказом, виданим Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, стягнуто з ПрАТ «ЦЗФ «Росія» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 95 297,37 грн за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року та середній заробіток за затримки розрахунку при звільненні в сумі 75 703,75 грн за період з 28.02.2020 року по 12.06.2020 року (а.с.28-30).
28 вересня 2020 року рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області стягнуто з ПрАТ «ЦЗФ «Росія» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 54075,06 грн (а.с.32-35).
Згідно довідки № 288 від 22.09.2020 року, виданої ПрАТ «ЦЗФ «Росія», станом на 22.09.2020 року ПрАТ «ЦЗФ «Росія» має заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі в сумі 80 783,56 грн за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року; з вихідної допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію за віком в сумі 54 075,06 грн (а.с.26).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).
Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки відповідачем належні позивачу від підприємства суми за рішеннями суду остаточно не були виплачені позивач має право отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за час затримки виконання рішення суду.
В підтвердження середньоденного заробітку позивача ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» надано довідку про середньоденний заробіток ОСОБА_1 , який складає 1066,25 грн (а.с.22).
Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 13 червня 2020 року по 24 грудня 2020 року включно дорівнює 145 010 грн (136 робочих днів х 1 066,25 грн.), де 136 - кількість робочих днів затримки розрахунку, 1 066,25 грн. - середньоденний заробіток позивача.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову підлягають присудженню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 450,10 грн.
Відповідно до ст.ст.116, 117, 233, 234, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» (с. Михайлівка Покровського району Донецької області, вулиця Степова, 49, код ЄДРПОУ 37339327) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 червня 2020 року по 24 грудня 2020 року в сумі 145 010 (ста сорока п'яти тисяч десяти) гривень з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 1 450 (одну тисячу чотириста п'ятдесят) гривень 10 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Г.В. Назаренко