Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"26" січня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/1156/20
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради
до відповідача Громадської організації "Європейське майбутнє"
про стягнення заборгованості в сумі 4 669 грн. 15 коп. та пені 203 грн. 09 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Борисова І.В. (паспорт НОМЕР_1 від 13.08.1997 р.);
Від відповідача: не з'явився.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.
11 грудня 2020 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Громадської організації "Європейське майбутнє" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 669 грн. 15 коп. та пені 203 грн. 09 коп.
В обґрунтування позовної заяви Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради посилається на неналежне виконання Громадської організації "Європейське майбутнє" зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 2228 від 17 квітня 2019 року, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 4 669 грн. 15 коп. та 203 грн. 09 коп. пені., яку позивач просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні 26 січня 2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задоволити останні.
Відповідач у свою чергу не скористався наданими йому законом правами подати відзив проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та ухвала суду про відкладення розгляду справи відповідачем не отримані, про що свідчить поштові повідомлення про повернення поштового відправлення адресату.
Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідачів про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адреси місцезнаходження відповідачів, які також є офіційними адресами їх місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Вказані ухвали надсилалася рекомендованим листом. Відповідно до п. 99 Постанови КМУ від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З долучених до матеріалів справи конвертів, у яких відповідачам направлялися копії вказаних вище ухвал суду, вбачається, що дані ухвали до суду повернуто установою зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
З указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду, відповідачами та повернення їх до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідачів щодо її належного отримання, тобто його власною волею.
Відтак, відповідач вважається повідомленими про розгляд справи № 918/1156/20 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність. Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань. Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.
В судове засіданні 26 січня 2021 року відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника.
Заяви та клопотання у справі.
Заяви та клопотання до канцелярії суду не надходили.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1156/20, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11 січня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду від 11 січня 2021 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 26 січня 2021 року.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - орендодавець) та Громадською організацією "Європейське майбутнє" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2228 від 17 квітня 2019 року (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, предмет останнього становить нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 7, загальною площею 81,0 кв.м., які перебувають на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та належить Територіальній громаді міста Рівного в особі Рівненської міської ради.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі вказаного майна (п. 2.1. договору). У разі припинення чи розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання цього договору в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому-передачі майна (п. 2.3. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору встановлено, що строк дії договору оренди встановлюється на п'ять років - з 17 квітня 2019 року по 17 квітня 2024 року.
Пунктом 4 договору визначено порядок оплати за договором, а саме орендна плата за цим договором визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради та встановлюється в сумі 480 грн. 27 коп.. Орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.
Згідно до п. 6.2.4. договору орендар зобов'язаний 6.2.4 своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
Орендодавець у свою чергу зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом прийому-передачі майна. Не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору (п. 7.2.1., 7.2.2. договору).
Відповідно до п. 7.1.4. договору орендодавець має право відмовитися від даного договору і вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не вносить плату за користування орендованим майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від даного договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
Як зазначає позивач, останнім виконано покладені на нього договірні зобов'язання щодо передачі орендарю предмету договору у повному обсязі.
Однак взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті орендованого майна відповідач не виконав.
В подальшому договірні відносини між позивачем та відповідачем достроково припинено, майно передано позивачу актом прийому-передачі № 610 від 31 березня 2020 року.
Однак, як вказує позивач, відповідач свій обов'язок, який визначено договором оренди по оплаті оренди не виконав належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по сплаті внесків в сумі 4 669 грн. 15 коп. та 203 грн. 09 коп. пені.
21 вересня 2020 року № 08-886 позивачем надіслано відповідачу претензію в порядку досудового врегулювання спору з вимогою оплатити борг по несплаті внесків по орендній платі в сумі 4 669 грн. 15 коп. Відповідач відповіді на претензію не надав, борг в сумі 4 669 грн. 15 коп. не оплатив.
Таким чином, позивач зазначає, що відповідач покладені на нього договором та законом обов'язки не виконав, не сплатив орендну плату в належному розмірі, який визначений договором, чим в свою чергу порушив майнові права позивача.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Джерела права й акти їх застосування.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем обов'язку по здійсненню внесків по орендній платі відповідно до договору № 2228 від 17 квітня 2019 року.
В якості доказів вказаних обставини суду надано, а саме: копію договору оренди нежитлового приміщення № 2228 віл 17 квітня 2019 року; копію договору про припинення договору оренди нежитлового приміщення № 2228 від посвідченого 17 квітня 2019 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. за реєстровим № 250; копію претензії № 08-886 від 21 вересня 2020 року; копію акту прийому-передачі № 610 від 31 березня 2020 року.
На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт передання позивачем відповідачу предмету оренди відповідно до договору; факт прийняття відповідачем предмету оренди відповідно до договору; факт дострокового розірвання договору оренди нежитлового приміщення; факт повернення відповідачем позивачу предмету оренди по договору оренди нежитлового приміщення; факт неналежного виконання відповідачем договору оренди нежитлового приміщення та виникнення заборгованості по оплаті договору оренди; факт звернення позивача до відповідач з вимогою про сплату заборгованості .
Судом з'ясовано, що в результаті неправомірних дій (неоплата у визначені строки та розмірі орендної плати) за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 4 669 грн. 15 коп.
На час розгляду спору, відповідачем не надано доказів оплати вказаної заборгованості, або ж доказів спростування та безпідставності вимог позивача.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Громадської організації "Європейське майбутнє" в частині стягнення основної суми заборгованості 4 669 грн. 15 коп., підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.
Окрім того, враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 4.7. договору та ст. 625 ЦК України пеню в розмірі 203 грн. 09 коп.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.
Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем не вірно нараховано суму пені, однак сума пені розрахована судом є більшою ніж заявлено позивачем, тому, суд приймає розрахунок пені якій надав позивач.
Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягає 203 грн. 09 коп. пені.
Тому позов в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій слід задоволити повністю.
Суд, за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.
Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.
Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.
Докази відхилені судом
Суд докази надані позивачем не відхиляє, а на їх підставі встановлює факт перебування сторін у договірних відносинах та виконання сторонами умов договору.
Відповідачем докази не подавалися.
Порушені права та інтереси позивача
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати по договору оренди та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.
Судові витрати
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 5 286 грн. 87 коп.
У зв'язку із повним задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп., покладається відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Громадської організації "Європейське майбутнє" (33027, м. Рівне, вул. Соборна, 370, код. 40369304) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код. 26259563) 4 669 (чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі, 203 (двісті три) грн. 09 коп. пені, та 2 102 (дві тисячі сто два) грн. 00 коп. судових витрат.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29 січня 2021 року.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а);
3 - відповідачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Соборна, 370).