Єдиний унікальний номер 205/9141/19
Іменем України
26 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040000000596 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
цивільний позивач ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
ОСОБА_5 подано цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В судовому засіданні ОСОБА_5 надав клопотання про відмову від позову.
Судом роз'яснені ОСОБА_5 наслідки відмови від цивільного позову, з'ясовано добровільність його позиції.
Заслухавши учасників судового засідання, які не заперечували проти прийняття відмови від позову, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Згідно ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 129, 374, 392 КПК України, ст. ст. 206, 255, 353 ЦПК України, суд, -
Прийняти відмову ОСОБА_5 від позову до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у кримінальному провадженні № 12019040000000596.
Провадження за цивільним позовом закрити.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, в частині тимчасового залишення особи в установі виконання покарання, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1