Єдиний унікальний номер судової справи: 225/6920
Номер провадження: 2-в/225/8/2021
27 січня 2021 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Соляник А.В.,
за участі
секретаря Черникової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області питання щодо можливості часткового відновлення втраченого провадження у цивільній справі №2-34/2011 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення ПУАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за результатами розгляду якої Ленінським районним судом м.Донецька ухвалено рішення від 19.01.2011 року,,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача в судовому рішенні по цивільній справі №2-34/2011 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення ПУАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки у заявника виникла необхідність в заміні стягувача, тому суд своєю ухвалою від 23 листопада 2020 року ініціював питання щодо можливості часткового відновлення повністю втраченого судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення ПУАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк заборгованості за кредитним договором, яке знаходилось в провадженні Ленінського районного суду м. Донецька.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 27/0/38-14 дана заява підлягає розгляду Дзержинським міським судом Донецької області.
Належно повідомлені сторони в судове засідання не з'явилися з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у їх відсутності суду не надавали, тому суд розглядав справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення, або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Згідно ч.ч.1,2 ст.493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.494 ЦПК України,на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині,яку,на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
В справі про часткове відновлення втраченого провадження в частині ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами наявна копія рішення суду, яку роздруковано з Єдиного державного реєстру судових рішень, і яка є належним та достатнім доказом для відновлення втраченого провадження.
Із змісту заяви вбачається, що в провадженні Ленінського районного суду м. Донецька знаходилась цивільна справа №2-34/2011 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення ПУАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька по цивільній справі №2-34/2011 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення ПУАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк стягнена заборгованість за кредитним договором.
При вирішенні питання про часткове відновлення втраченого судового провадження в частині ухвалення 19.01.2011 року Ленінським районним судом м. Донецька рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, судом відповідно до вимог ст. 494 ЦПК України були досліджені матеріали з втраченого судового провадження, а саме: копія повного тексту рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 19.01.2011 року про стягнення заборгованість за кредитним договором № 001-в/07 від 25.01.2007 року в розмірі 722636.20 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120.00 грн. та судовий збір в розмірі 1700.00 грн., яку роздруковано з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Інших документів, які містилися в матеріалах втраченого судового провадження, сторони суду не надали.
Зважаючи на те, що наявні в справі про часткове відновлення втраченого провадження в частині ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами наявна копія рішення суду, яку роздруковано з Єдиного державного реєстру судових рішень, і яка є належним та достатнім доказом для відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши зібрані матеріали, приходить до висновку про необхідність часткового відновлення втраченого провадження саме в частині ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Керуючись ст.ст.12, 60, 258, 259, 488, 489, 493, 494, 353, 354 ЦПК України, суд
Частково відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №2-34/2011 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення ПУАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині ухвалення 19 січня 2011 року Ленінським районним судом м. Донецька рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вважати установленим зміст відновленого рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 19 січня 2011 року по цивільній справі №2-34/2011 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» в особі Центрального відділення ПУАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (повний текст) в наступній редакції:
«
№ 2-34/2011 р.
19 січня 2011 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Олещенко Л.Б.,
при секретарі Настоящій М.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк'в особі «Центрального'відділення ПуАТ «СЕБ Банк'у м. Донецьк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом. Свої вимоги мотивує тим, що у січні 2007 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до АБ "Факторіал-Банк", правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», з заявою про надання кредиту в розмірі 49000.00 доларів США на споживчі потреби, про що був укладений кредитний договір № 001-В/07 від 25.01.2007 року.
У березні 2008 року по заяві відповідача кредит був збільшений до 100000.00 доларів США, про що свідчить додаткова угода до кредитного договору від 04.03.2008 року № 2. Загальна сума кредиту склала 100000.00 доларів США. Відповідно до п. 1.1 позивач надав відповідачеві вказану суму у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання з кінцевим терміном повернення заборгованості 24.01.2017 року та сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 12.0 % відсотків річних. Згідно п. 3.3.7 цього договору відповідач зобов'язаний щомісячно, починаючи з лютого 2008 року, проводити часткове погашення кредиту відповідно до графіку протягом кожного календарного місяця до повного погашення кредиту.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором, між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № 03 від 29 січня 2008 року, відповідно до якого заставодавець ОСОБА_1 , зобов'язався відповідати перед кредитодавцем за виконання своїх зобов'язань за кредитом своїм майном, квартирою, щодо сплати суми кредиту, процентів, комісійної винагороди, а також можливих неустойок та інших витрат. Предметом іпотечного договору є нерухоме майно іпотекодавця, а саме: двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Іпотекодавцю на праві власності. Однак, відповідач належним чином не виконує зобов'язання, щодо погашенню суми кредиту та процентів за його використання. Згідно п. 4.3 цього договору у разі порушення зобов'язань клієнт зобов'язаний погасити кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду обслуговування кредитної заборгованості за фактичний час користування кредитом та нараховану пеню. Умовами кредитного договору передбачена також відповідальність відповідача за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань. Відповідно до п. 4.2 цього договору у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, сплати процентів або комісійної винагороди, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення у виконанні зобов'язань. Згідно п. 4.2 іпотечного договору іпотеко держатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, процентів, комісій. Станом на 07.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору складає 722636.20 грн. (93786.76 дол. США і 478.14 грн.), з яких: сума основного боргу за кредитом -701745.74 грн. (91135.81 дол. США); сума прострочених та несплачених процентів у розмірі 18706.69 грн. (2429.44 дол. США); сума поточних та несплачених процентів у розмірі 1705.63 грн. (221.51 дол. США); сума пені у розмірі 478.14 грн. Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 001-В/07 від 25.01.2007 року, що складає 722636.20 грн. (93786.76 дол. США і 478.14 грн.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120.00 грн. та судовий збір у розмірі 1700.00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час слухання справи був повідомлений судом у встановленому законом порядку. Суд визнає неявку відповідача в судове засідання неповажною та вважає за можливе розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представник позивача, прийшов до таких висновків. Так, 25.01.2007 року відповідач ОСОБА_3 уклав з АБ "Факторіал-Банк", правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», договір кредиту № 001-в/07. (а.с. 10-11). Згідно п. 1.1 вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 49000.00 доларів США на споживчі потреби на строк з 25.01.2007 року по 24.01.2017 року.
29.01.2007 року позивач уклав з відповідачем іпотечний договір № 03, який одночасно є договором про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмету іпотеки від свого імені будь-який особі на підставі договору купівлі-продажу. Згідно п. 1.2 предметом цього договору є нерухоме майно відповідача, а саме: двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 12-14). Згідно п. 4.2 іпотечного договору іпотеко держатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, процентів, комісій.
04.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01 про внесення змін до іпотечного договору № 03 від 29.01.2007 року, згідно якого було збільшено суму кредиту до 100000.00 доларів США. (а.с. 16). Однак, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання, щодо погашенню суми кредиту та процентів за його використання. Згідно п. 4.3 цього договору у разі порушення зобов'язань клієнт зобов'язаний погасити кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду обслуговування кредитної заборгованості за фактичний час користування кредитом та нараховану пеню. Умовами кредитного договору передбачена також відповідальність відповідача за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань. Відповідно до п. 4.2 цього договору у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, сплати процентів або комісійної винагороди, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення у виконанні зобов'язань. Станом на 07.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору складає 722636.20 грн. (93786.76 дол. США і 478.14 грн.), з яких: сума основного боргу за кредитом -701745.74 грн. (91135.81 дол. США); сума прострочених та несплачених процентів у розмірі 18706.69 грн. (2429.44 дол. США); сума поточних та несплачених процентів у розмірі 1705.63 грн. (221.51 дол. США); сума пені у розмірі 478.14 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У відповідності до ч. 2 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120.00 грн. та судовий збір у розмірі 1700.00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 554, 612 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 30, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, -
Позов Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» в особі «Центрального» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» в особі «Центрального» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Донецьк (рахунок № НОМЕР_1 до ВАТ «СЕБ Банк» м. Київ, МФО 300175, ЄДРПОУ 14351016) заборгованість за кредитним договором № 001-в/07 від 25.01.2007 року в розмірі 722636.20 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120.00 грн. та судовий збір в розмірі 1700.00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:»
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання ЦПК України в редакції від 03.10.2017 (п.15.5ч.1РозділуXIІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя А.В.Соляник