Справа №538/18/21
Провадження по справі №3/538/69/21
28 січня 2021 року м. Лохвиця
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Миргородського РВ в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лука, Лохвицького району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз'яснені
28.01.2021 року до Лохвицького районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються протягом доби.
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 551078 від 07.12.2020 року ОСОБА_1 27.11.2020 року о 19-00 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку своїй дружині ОСОБА_2 , у ході якої виражався в адресу останньої нецензурною лайкою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що того дня знаходися вдома разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 . Про те, що його дружина викликала працівників поліції з приводу, ніби він 27.11.2020 року у її адресу виражався нецензурною лайкою, йому стало відомо від самих співробітників поліції, коли вони приїхали за адресою його проживання з метою оформлення адміністративного матеріалу. Крім того, у той період часу він знаходився на самоізоляції з підозрою на захворювання COVID-19, а тому не міг взагалі покидати житлове приміщення.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення за ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Крім того, обов'язковими ознаками складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП України є те, що особою, потерпілою від насильства в сім'ї, може бути лише член сім'ї, діяння обов'язково повинно бути протиправним, яке призвело або могло призвести до порушень прав члена сім'ї.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім рапорта (а.с. 3), письмових пояснень ОСОБА_3 (а.с. 4) та ОСОБА_2 (а.с. 5) суду не надано інших доказів скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідали б принципам законності та не суперечили вимогам ст.ст. 7, 9 КУпАП.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, які підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Приймаючи рішення по справі, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на зазначене, допустимих доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суду надано не було, а тому провадження про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 268, 283, 284 КУпАП України, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Зуб