Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2370/19
Провадження № 1-кп/553/30/2021
Іменем України
28.01.2021м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника-обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.ч.1, 2 ст.307 КК України, -
До Ленінського районного суду м. Полтави надійшли матеріали кримінального провадження № 12019170030000013 від 04.01.2019 року з обвинувальним актом та відповідними додатками за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням ОСОБА_4 застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 грн., зазначив на наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке покарання передбачене у виді позбавлення волі на строк до 10 років, офіційно не працює, не одружений, дітей неповнолітніх на утриманні не має, тобто не має сталих соціальних зв'язків, не має сталого джерела доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, схильний до вчинення кримінально караних діянь.
Захисник-адвокат ОСОБА_5 просила застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме, у виді домашнього арешту та заперечувала щодо клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримував думку свого захисника-адвоката.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника - адвоката, вивчивши наявні у суду матеріали справи, суд приходить до наступного.
Ухвалою суду від 02.12.2020 року було задоволено клопотання прокурора. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою було продовжено на строк 60 (шістдесят) днів. Строк застосування запобіжного заходу ухвалено рахувати з 02 грудня 2020 року 11 год. 25 хв. по 31 січня 2021 року 11 год. 25 хв. включно. Визначено ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84080 грн.
Відповідно до ч.1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Необхідно зазначити, що на даний час встановлено ряд наявних ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мають в ході судового розгляду, а саме:
- обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, порушення встановленню обставин по кримінальному провадженні та розумності строків проведення досудового розслідування та у подальшому розгляду кримінального провадження, оскільки розуміє про тяжкість покарання, передбаченого санкцією інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочин є тяжким, покарання загрожує у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна); ОСОБА_6 не працює, не одружений, дітей неповнолітніх на утриманні не мас, тобто не має сталих соціальних зв'язків, а тому він не прив'язаний до конкретного місця проживання;
- обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, ніде не працює, не має сталого джерела доходів, схильний до вчинення кримінальнокараних діянь. В ході судового розгляду стороною обвинувачення з'ясовано, що вироком Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2019 р. ОСОБА_6 також був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 5 місяців арешту.
Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, також враховує те, що є ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, він обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, зокрема, і тяжкого злочину, за яке покарання передбачене у виді позбавлення волі на строк до 10 років, офіційно не працює, не одружений, дітей неповнолітніх на утриманні не має, тобто не має сталих соціальних зв'язків, не має сталого джерела доходу, раніше неодноразово судимий, схильний до вчинення кримінально караних діянь.
Окрім цього, ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, про що свідчить той факт, що він на даний час офіційно ніде не працює, не має сталого джерела доходу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 з наступних причин:
- особисте зобов'язання, поруку та заставу не можливо застосувати до ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що останній перебуваючи на свободі зможе чинити тиск на свідків по кримінальному провадженню з метою перешкоджання проведення якісного судового розгляду та встановлення істини по кримінальному провадженню;
- домашній арешт - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Окрім того, домашній арешт не можливо застосувати, оскільки, перебуваючи за місцем мешкання, обвинувачений може продовжити вчиняти свою злочинну діяльність та маючи можливість у спілкуванні засобами телефонного зв'язку здійснити тиск на свідків з метою зміни їх показів на його користь.
Разом з цим, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи, що інкримінований обвинуваченому злочин не пов'язаний з насильством чи погрозою його застосування, не спричинив загибель людей та відсутні дані про порушення ОСОБА_4 у цьому провадженні запобіжного заходу у виді застави, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, застава в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, буде достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого.
Внесення визначеного судом розміру застави буде вагомим стримуючим фактором, який забезпечуватиме належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність продовження застосування щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначенням йому застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 грн.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи те, що на даний час обвинувачений ОСОБА_4 утримується в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань «№23» Міністерства юстиції України, в нього закінчується строк тримання під вартою, обставини які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого вищевказаного запобіжного заходу не змінились, обвинуваченим не надано до суду доказів на підтвердження доводів щодо застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ані характеристики, ані будь-яких інших доказів, а тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України,
Керуючись ст. ст.177, 178, 182, 183, 197, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою - продовжити на строк 60 (шістдесят) днів.
Строк застосування запобіжного заходу рахувати з 28 січня 2021 року 11 год. 05 хв. по 29 березня 2021 року 11 год. 05 хв. включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою особою на наступний депозитний рахунок: рахунок отримувача UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ - 26304855, код МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 :
- з'являтися за викликом суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі державної установи „Полтавська установа виконання покарань №23».
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинуваченого, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава повертається в дохід держави.
Термін дії обов'язків покладених судом на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, визначити до 29 березня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня оголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1