ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про продовження процесуального строку
27 січня 2021 року м. Київ № 640/32189/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Гарника К.Ю., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі по тексту - відповідач), адреса: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 27 грудня 2017 року;
- зобов'язати фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 27 грудня 2017 року.
Підставами позову вказано порушення суб'єктами владних повноважень прав позивача внаслідок ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.
12 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій останній наполягає на тому, що індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення, яке, в свою чергу, є заробітною платою у розумінні положень законодавства, відповідно, на його переконання, він звільнений від сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Стаття 5 цього Закону встановлює пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При цьому, статтями 1, 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
У преамбулі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно зі статтями 1,2 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, вказані правові норми свідчать про те, що індексація не є оплатою праці, тобто не є складовою заробітної плати.
Водночас, Верховний Суд у своїй постанові від 09 листопада 2020 року у справі №552/1092/17 дійшов висновку, що оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист, враховуючи що задовольнив позовні вимоги про включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації.
Тобто, індексація грошового забезпечення, хоча і має систематичний характер та має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, але не є оплатою праці у розумінні вимог Закону, а тому позивач не має пільг, встановлених статтею 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно, має надати суду документ про його сплату або інші докази, що підтверджують звільнення від сплати його сплати.
Згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частини 3 статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, з метою недопущення порушення прав позивача, та зважаючи на викладені вище обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовжити позивачу строк на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року для надання можливості усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі суду.
Керуючись положеннями статей 121, 241 - 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Продовжити ОСОБА_1 строк на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року в адміністративній справі №640/32189/20.
2. Встановити додатково позивачу триденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви остання буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає
Суддя К.Ю. Гарник