ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 січня 2021 року м. Київ № 640/22208/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доНаціонального агентства з питань запобігання корупції
провизнання протиправним та скасування рішення в частині,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування п. 1 резолютивної частини рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.09.2019 №2997 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Солом'янського районного суду м. Києва».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про протиправність рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.09.2019 №2997 в оскаржуваній частині, з урахування того, що виявлені відповідачем недоліки поданої позивачем декларації за 2015 рік або не відповідають фактичним обставинам справи, або допущені позивачем за відсутності умислу та є незначними. Крім того, за твердженням представника позивача, оскаржуване рішення винесено відповідачем з порушенням граничного строку, оскільки таке рішення мало бути прийнято протягом 60 календарних дня з моменту призначення перевірки, тобто до 01.07.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийнято у межах наданих Національному агентству з питань запобігання корупції повноважень. Так, у відзиві зазначено, що Національним агентством з питань запобігання корупції під час проведення перевірки виявлено факт зазначення позивачем у поданій ним декларації за 2015 рік недостовірних даних, що і слугувало підставою для винесення оскаржуваного рішення. У той же час, приписами Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 №56, не встановлено строку для прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто не передбачено, що рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повинно бути прийнято Національним агентством протягом 60 або 90 днів з моменту прийняття рішення про проведення перевірки суб'єкта.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2019 заяву Національного агентства з питань запобігання корупції про розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.04.2019 №1191 «Про проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (1) доручено члену Національного агентства з питань запобігання корупції - заступнику Голови Патюку Станіславу Станіславовичу через уповноважених осіб Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя та Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції апарату Національного агентства з питань запобігання корупції провести повну перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з додатком; (2) уповноваженим особам Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя визначено 1) провести повну перевірку декларацій, зазначених у додатку до цього рішення, в частині: з'ясування достовірності задекларованих відомостей у розділах 1, 2.1 (крім питань, віднесених до перевірки уповноваженими особами Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції), 2.2, 3-6, 10-14 декларації суб'єкта декларування; з'ясування точності оцінки задекларованих активів (крім питань, віднесених до перевірки уповноваженими особами Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції); перевірки на наявність ознак незаконного збагачення; 2) підготувати проекти рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про результати здійснення повної перевірки декларацій, зазначених у додатку до цього рішення; (3) уповноваженим особам Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції провести повну перевірку декларацій, зазначених у додатку до цього рішення, в частині: з'ясування достовірності задекларованих відомостей у розділах 2.1 (в частині перевірки місця роботи, категорії посади суб'єкта декларування, віднесення до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до статті 50 Закону, до посади, пов'язаної з високим рівнем корупційних ризиків, згідно з переліком, затвердженим Національним агентством з питань запобігання корупції), 7-9, 15, 16 декларації суб'єкта декларування; з'ясування точності оцінки задекларованих відомостей у розділах 7 та 8 декларації суб'єкта декларування; перевірки на наявність конфлікту інтересів.
Під №47 додатку до вказаного рішення визначено суддю Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 (об'єкт перевірки - декларація за 2015 рік).
Листом від 21.05.2019 №41-01/41711/19 Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до ОСОБА_1 з проханням надання пояснень та копій документів.
Листом від 05.06.2019 ОСОБА_1 надано відповідні пояснення на лист від 21.05.2019 №41-01/41711/19.
У свою чергу, за результатами здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Солом'янського районного суду м. Києва, Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 13.09.2019 №2997, яким визначено, що суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік зазначив недостовірні відомості про об'єкт нерухомості, який на будь-якому праві використовували члени сім'ї (син, дочка) для проживання на кінець звітного періоду, загальну площу, вартість на дату набуття права на об'єкт нерухомості, який належить суб'єкту декларування, вартість на дату набуття у власність транспортного засобу, який належить члену сім'ї (дружині), своє право на нього, джерела свого доходу, фінансові зобов'язання члена сім'ї (дружини), чим не дотримав вимоги п.п. 2, 3, 7, 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції»; суб'єкт декларування зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму, що перевищують 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Внаслідок викладеного, у діях суб'єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Точність оцінки задекларованих активів не відповідає даним, отриманим з наявних джерел в частині оцінки транспортного засобу, який належить члену сім'ї (дружині) на праві власності. Наявність конфлікту інтересів не встановлено. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні. Доручено уповноваженій особі - головному спеціалісту відділу проведення спеціальних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Кондратьєву С.Д. повідомити суб'єкта декларування ОСОБА_1 про прийняте рішення та вжити заходи для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік з достовірними відомостями.
На підставі викладеного, вважаючи порушеними власні права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При цьому, слід одразу зазначити про необґрунтованість поданого представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі, з огляду на його безпідставність та недоведеність, а також з урахуванням того, що оскаржуване рішення самостійно відповідачем не скасовано/ не відкликано, а тому останнє продовжує свою чинність, отже, має або може мати вплив на права та охоронювані законом інтереси позивача.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1700).
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №1700, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Положеннями ч. 1 ст. 46 Закону №1700 визначено відомості, які зазначаються у декларації.
Відповідно до ст. 50 Закону №1700, повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 №56 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок), достовірність задекларованих відомостей - відповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, у разі невстановлення Національним агентством недостовірності задекларованих відомостей у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації. Недостовірність задекларованих відомостей - невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих Національним агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації.
Приписами п. 2 розділу ІІІ Порядку визначено, що повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників Підрозділів.
Рішення про проведення перевірки має містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), та визначену Законом підставу для повної перевірки, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Початком здійснення повної перевірки декларації є наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки робочий день. Про початок проведення повної перевірки уповноважена особа Національного агентства не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру (п. 3 розділу ІІІ Порядку).
Національне агентство під час проведення повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону (п. 3 розділу ІІІ Порядку).
У силу п. 6 розділу ІІІ Порядку, під час повної перевірки декларацій Національне агентство використовує такі джерела інформації: 1) відомості, отримані з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, баз даних іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації; 2) відомості, надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей; 3) відомості, що надходять (отримані) від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав; 4) відомості із засобів масової інформації, мережі Інтернет, які стосуються конкретного суб'єкта декларування та містять фактичні дані, що можуть бути перевірені.
При проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов'язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет.
Національне агентство зобов'язане забезпечити охорону та захист інформації, яка була ним створена, зібрана, одержана, використана під час повної перевірки декларації.
У разі неможливості одержання відомостей, необхідних для проведення повної перевірки декларації, протягом граничних строків проведення такої перевірки, в тому числі у разі надмірної тривалості розгляду судом чи компетентним органом іноземної держави питання про надання Національному агентству відповідної інформації, неможливості внесення Національним агентством плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації, тощо Національне агентство зобов'язане провести повну перевірку декларації за наявними у нього відомостями, про що зазначається у Рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку, у разі необхідності з метою здійснення повної перевірки декларації Національне агентство має право направляти запити про надання документів чи інформації до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань. Зазначені суб'єкти зобов'язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.
Запит оформлюється на офіційному бланку Національного агентства.
Під час здійснення повної перевірки Національне агентство має право вимагати та одержувати лише документи (копії документів) та інформацію щодо відомостей, які відображені суб'єктом декларування у відповідних розділах декларації відповідно до Закону та необхідні для проведення повної перевірки декларації.
Приписами п. 10 розділу ІІІ Порядку визначено, що у разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб'єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.
Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації.
Зазначений лист може направлятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення. Суб'єкт декларування має право надати (надіслати) пояснення (копії документів) не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного листа Національного агентства за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв'язку.
Надані суб'єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов'язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб'єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації.
У разі необхідності Національне агентство направляє суб'єкту декларування лист із проханням надати інформацію щодо найменування контрагента правочину відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону в порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Порядку, повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.
У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
Перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках: 1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця; 2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації. У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит). Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу (п. 13 розділу ІІІ Порядку).
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що повна перевірка повинна тривати не більше 60 календарних днів, а у виняткових випадках не більше 90 календарних днів. При цьому, строк такої перевірки обраховується з дня прийняття рішення про проведення перевірки та закінчується днем прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Як було зазначено вище, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.04.2019 №1191 призначено перевірку декларації позивача за 2015 рік. Доказів прийняття відповідачем рішень на підтвердження продовження повної перевірки декларації позивача та доказів, які б підтверджували підстави зупинення перебігу строку повної перевірки декларації позивача, Національним агентством з питань запобігання корупції, як суб'єктом владних повноважень, не надано, а іншого з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається.
Відтак, останнім днем, яким могло бути прийняте рішення про результати здійснення повної перевірки декларації позивача є 25.06.2019. Натомість, оскаржуване рішення прийнято лише 13.09.2019, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку.
Слід також звернути увагу, що доводи представника відповідача про відсутність граничних термінів для опрацювання отриманих у рамках повної перевірки матеріалів та для прийняття відповідного рішення є безпідставними, оскільки з системного аналізу положень Порядку вбачається, що саме прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи є логічним завершенням процедури такої перевірки, яка за загальним правилом триває не більше 60 календарних днів.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що Національним агентством з питань запобігання корупції порушено строки винесення рішення від 13.09.2019 №2997 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Солом'янського районного суду м. Києва», що є самостійною підставою для визнання останнього протиправним та, відповідно, його скасування.
Разом з тим, суд додатково наголошує увагу на наступному.
В оскаржуваному рішенні Національним агентством з питань запобігання корупції вказано наступне:
- суб'єкт декларування зазначив відомості про квартиру, розташовану в м. Київ, загальною площею 86 м2, із зазначенням типу права: «Спільна власність», а у відомостях щодо вартості на дату набуття обрав позначку «Не відомо», проте, відповідно до копії довідки ЗАТ «Трест Київміськбуд» від 17.05.2004 №683, наданої суб'єктом декларування, станом на 17.05.2004 суб'єкт декларування повністю оплатив вартість зазначеної квартири, загальною проектною площею 85.98 м2, по договору №110130 від 17.06.2002 у сумі 210 115,01 грн.;
- у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації суб'єкт декларування зазначив недостовірні відомості про об'єкт нерухомості, яким на будь-якому праві використовували члени сім'ї (син, дочка) для проживання на кінець звітного періоду, загальну площу, вартість на дату набуття права на об'єкт нерухомості, що відрізняються від достовірних на суму 210 115,01 грн.;
- суб'єкт декларування зазначив відомості про транспортний засіб Nissan Micra, вказавши вартість на дату набуття 95 000,00 грн., тип права: «Спільна власність», проте, відповідно до копій договору купівлі-продажу транспортного засобу в кредит та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, наданих суб'єктом декларування, вартість автомобіля становить 94 385,00 грн., власником є член сім'ї суб'єкта декларування (дружина);
- суб'єкт декларування зазначив відомості про свій дохід у вигляді дивідендів, у розмірі 575,00 грн., де джерелом доходу зазначив сам себе. Разом з тим, згідно з копією виписки по рахунку клієнта, наданої суб'єктом декларування, зазначений дохід ним було отримано від ПАТ КБ «ПриватБанк»;
- суб'єкт декларування зазначив відомості про свій дохід у вигляді заробітної плати отриманої за основним місцем роботи, у розмірі 199 623,00 грн., де джерелом доходу зазначив себе. Натомість, згідно з копією довідки про доходи, наданої суб'єктом декларування, зазначений дохід ним було отримано від Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві;
- суб'єкт декларування зазначив відомості про фінансове зобов'язання члена сім'ї (дружини) у вигляді кредиту розміром 17 883,00 доларів США, особа на користь якої виникло таке зобов'язання - ПАТ «Укрсоцбанк», проте, відповідно до копії довідки від 06.05.2015 №10.301.-87-36/4562, наданої суб'єктом декларування, фінансове зобов'язання у розмірі 17 883,00 доларів США, виникло за договором кредиту, укладеного між членом сім'ї (дружиною) суб'єкта декларування та ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, та станом на 06.05.2015 фінансове зобов'язання виконане у повному обсязі.
З приводу викладеного, слід зазначити, що листом від 05.06.2019 ОСОБА_1 надано відповідні пояснення на лист від 21.05.2019 №41-01/41711/19, в якому, зокрема, зазначено, що квартира АДРЕСА_1 придбана на підставі договору інвестування будівництва житлового будинку від 17.06.2002 №110130. Загальний інвестиційний внесок за договором склав 210 115,01 грн., який був повністю сплачений за рахунок коштів батьків суб'єкта декларування станом на 17.05.2004. Вартість квартири на момент її набуття у власність (свідоцтво від 15.09.2006) невідома, оцінка її ринкової вартості у подальшому також не здійснювалася. При цьому, як зазначено у даному листі, дохід у вигляді дивідендів в розмірі 575,00 грн. отриманий позивачем протягом 2015 року від ПАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку з користуванням послугою «Скарбничка». У декларації за 2015 рік в якості джерела зазначеного доходу позивач зазначив себе помилково, оскільки заповнення декларації в електронному вигляді здійснювалося вперше, що потягло за собою об'єктивні неточності та непорозуміння щодо порядку заповнення відповідних граф. Вказане також стосується порядку зазначення джерела отримання заробітної плати на посаді судді. Крім того, фактичне погашення кредиту (який виник на підставі договору кредиту від 15.05.2008 №014/01-0138, укладеного між ОСОБА_2 (дружина) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк») відбулося, згідно з встановленим графіком, і станом на 06.05.2015 вказаний кредит був погашений повністю, що, за висновок суду, свідчить про існування вказаного фінансового зобов'язання у 2015 році.
Водночас, зміст оскаржуваного рішення свідчить про те, що наведені пояснення відповідачем не було взято до уваги без зазначення причин для вказаного.
На додаток, у позовній заяві представником позивача наголошено на тому, що у листі від 21.05.2019 №41-01/41711/19, в якому Національне агентство з питань запобігання корупції просило ОСОБА_1 надати пояснення та копій документів з приводу декларації за 2015 рік, не зазначило про необхідність подання останнім пояснень чи документів з питання зазначення недостовірних відомостей про об'єкт нерухомості в частині того на якому праві використовували члени сім'ї (син, дочка) для проживання на кінець звітного періоду, що підтверджується змістом даного листа, копія якого наявна у матеріалах справи.
Представником позивача також зазначено, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації позивачем не допущено умисних порушень. Так, сума у розмірі 95 000,00 грн., а не 94 385,00 грн., була вказана позивачем у зв'язку з округленням її до тисячі, оскільки заповнення декларації в електронному вигляді здійснювалося вперше, що потягло за собою об'єктивні неточності та непорозуміння щодо порядку заповнення відповідних граф. На момент такого заповнення були ще відсутні будь-які роз'яснення з цього приводу. Разом з тим, відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 09.11.2002, позивач з 2002 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 , яка була стороною по договору купівлі-продажу транспортного засобу в кредит від 18.04.2008, а тому, з урахуванням ст. 60 Сімейного кодексу України, вказане майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Зміст наведеного свідчить про те, що позивачем під час заповнення декларації за 2015 рік дійсно допущено ряд помилок, але переважна більшість останніх носить технічний характер, які не дають підстав стверджувати про зазначення останнім недостовірних відомостей у заявленому розмірі.
Як наслідок, суд дійшов до висновку про протиправність рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.09.2019 №2997 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Солом'янського районного суду м. Києва» та скасування останнього.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 12.11.2019 №0.0.1519532298.1, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., які підлягають присудженню на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.09.2019 №2997 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Солом'янського районного суду м. Києва».
Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 768,40 грн. (семисот шістдесяти восьми грн. 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 40381452, адреса: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок