Справа № 265/7482/19
Провадження № 2-о/265/1/21
27 січня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Вайновського А. М., рисяжних Прищепа А.І., Морозової Ю.А., за участі секретаря судових засідань Гавшиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою, заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради,
29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення особи безвісно відсутньою. В обґрунтування вимог зазначила, що ОСОБА_2 , 1940 року народження є її рідною бабусею, з якою вони проживали разом за адресою АДРЕСА_1 . В осені 2017 року бабуся не повернулась до дому, оскільки таке неодноразово траплялось раніше вона з початку не турбувалась про це, але згодом, коли пройшов досить тривалий час та відомостей від бабусі не надходило, вона звернулась до органів національної поліції з метою її розшуку та встановлення місця знаходження. Дотепер бабуся (з вересня 2018 року) перебуває у розшуку про що свідчать відповідні матеріали відділу поліції. На підставі викладеного просить визнати ОСОБА_2 безвісно відсутньою, що надасть їй підстави зняти з реєстрації бабусю та зменшити тягар по сплаті комунальних послуг, що значно впливає на матеріальне становище.
Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Похилько О.І. в судовому засіданні вимоги заяви підтримали у повному обсязі, при цьому надали обґрунтування аналогічні тим, що викладені у письмово безпосередньо у заяві на адресу суду.
Представник Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради в судове засідання не прибув, просив вирішити заяву ОСОБА_1 за їх відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до положень ст.43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до імперативних положень ч.5 та ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, про розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою.
Так, 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження № 61-34068св18 (ЄДРСРУ № 78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що “безвісна відсутність” - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Також, належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ №72641734).
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦК України, у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Оренбург Оренбурзької області РФ, є громадянкою України, мала сина - ОСОБА_3 , який є батьком заявниці - ОСОБА_4 .
Згідно із наявними у матеріалах справи даними останньою відомою адресою проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 .
З інформації, наданої Лівобережним відділенням поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області на адресу суд вбачається, що 13.09.2018р. Було зареєстровано звернення про розшук ОСОБА_2 , 1940 року народження, заява про розшук надійшла від ОСОБА_1 . Станом на теперішній час в поліції перебувають матеріали кримінального провадження №12018050790001635 щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_2 . Фактичне мешкання, а також місце знаходження вказаної особи дотепер залишається не встановленим.
З відповіді Маріупольського об'єднаного управління ПФУ Донецької області вбачається, що виплата пенсійного забезпечення ОСОБА_2 зупинена у зв'язку з тривалим неотриманням пенсії починаючи з 01.04.2018р.
Відповідно до ч.1 ст.307 ЦПК України до початку розгляду справи на суд покладено обов'язок щодо встановлення осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, направлення запитів до відповідних організацій за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Так, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 повідомила суду, що фактично проживає по сусідству з ОСОБА_2 , раніш дуже часто зустрічала на вулиці біля будинку, цікавилась її життям та самопочуттям, в останнє така зустріч відбувалась ще в осені 2017 року, після чого жінка кудись зникла.
Враховуючи відсутність відомостей протягом трьох років за місцем останнього відомого місця проживання ОСОБА_2 , пояснення свідка ОСОБА_5 , а також, повідомлення відділу поліції про здійснення розшукових заходів щодо ОСОБА_2 та наявність кримінального провадження за цим фактом, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог та наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою, оскільки факт зникнення останньої підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону і не суперечать один одному та ніким не спростовуються.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити у своєму рішенні, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.
На підставі ст. 43 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 81, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 307, 308 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 - визнати безвісно відсутньою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 січня 2021 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради, місцезнаходження: м. Маріуполь, Донецька область вул. Миру, 107.
Суддя _______________________ А.М. Вайновський
Присяжні: _______________________ А.І. Прищепа
_______________________ Ю.А.Морозова