Справа № 640/25269/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
27 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 № 0264073-1310-2655.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що належний позивачці автомобіль марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об'ємом двигуна 2,0 літрів, не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році. Позивач вказала на те, що вказаний автомобіль не міститься у Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019. Крім того, згідно інформації з офіційного веб-сайту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, де наведений розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком, середньоринкова вартість автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об'ємом двигуна 2,0 літрів, складає 915771,31 грн., у той час, як об'єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році, є автомобілі середньоринкова вартість яких перевищує 1564875 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 № 0264073-1310-2655.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 27.01.2021.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у 2019 році була власницею автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об'ємом двигуна 2,0 літрів.
Податковим органом, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 № 0264073-1310-2655, згідно з яким, позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 18750 грн.
Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
При цьому, об'єктами оподаткування, відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб - сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Відповідно до п. 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно змісту пункту 14 Методики, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.
Відповідно до пунктів 267.3, 267.4, 267.5 та 267.6 статті 267 ПК України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
З наведеного слідує, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема, середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку, при цьому, обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.
Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році, з урахуванням чого, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку податковим органом інформація про автомобіль, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики.
Так, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2019 становить 4173 грн. (375 * 4173 = 1564875 грн.)
Відтак, вказане дає підстави стверджувати про те, що платниками транспортного податку з фізичних осіб за 2019 рік, є фізичні особи, що мають у володінні транспортний засіб, з року випуску якого минуло не більше п'яти років, середньоринкова вартість якого становить понад 1564875 грн, та інформація про який розміщена на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Під час розгляду спору в суді першої інстанції витребовувались у відповідача оригінали або належним чином засвідчені копії документів, що слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.06.2019 № 0264073-1310-2655, однак, ні на виконання вимог ухвали суду, ні з метою доказування правомірності спірного рішення, відповідач не подав до суду документів, які слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.06.2019 № 0264073-1310-2655. Вказаних доказів також не було долучено і до апеляційної скарги.
Також, колегією суддів береться до уваги й те, що під час розгляду спору, судом першої інстанції було досліджено Перелік легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019, який розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, за наслідком чого, було встановлено відсутність у ньому автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об'ємом двигуна 2,0 літрів. Вказаний Перелік містить лише автомобіль марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue Cabrio, до 1 року випуску, двигун 2,0 літрів бензин.
Також, згідно наявного на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком, середньоринкова вартість автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об'ємом двигуна 2,0 літрів, станом на час подання позовної заяви складає 915771,31 грн.
Крім того, згідно матеріалів справи позивач у 2019 році придбала автомобіль марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об'ємом двигуна 2,0 літрів, за ціною 1268737 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено правомірності нарахування позивачу податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 04.06.2019 № 0264073-1310-2655, у той час, як надані позивачем докази та встановлені судом обставини свідчать про протилежне, з огляду на що, у даному випадку, наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не виконано обов'язку щодо надання належних доказів на підтвердження наявності підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2019 рік, натомість, позивачем спростовано доводи контролюючого органу, що належний йому на праві власності автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році.
У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та, насамперед, стосуються намагання апелянта вдатись до переоцінки обставин, яким вже було надано правову оцінку та обгрунтування відповідача по яким, були правомірно відхилені судом. Крім того, апелянтом так і не було наведено та обґрунтовано у чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального права при вирішення спору.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко