Справа № 640/21925/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
20 січня 2021 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №18221 від 14.12.2018 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» (код 35961770)».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Альфа Преміум Груп» не було включено до плану-графіку перевірок на 2018 рік, який був оприлюднений до 25.12.2017 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про апеляційний розгляд справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини 13 розділу IV, статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято наказ №18221 від 14.12.2018 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» (код 35961770)», яким наказано провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» з 27.12.2018 року по дату завершення перевірки, тривалістю 20 робочих днів (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).
Не погоджуючись із таким наказом, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, дійшов висновку, що в оскаржуваному наказі відсутні положення, у тому числі, посилання контролюючого органу на підстави проведення відповідної перевірки, а саме включення платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» до скоригованого плану-графу документальних виїзних перевірок на 2018 рік.
Апелянт вказує, що дії контролюючого органу відповідають вимогам ПК України та здійснені на підставі та в межах наданих повноважень.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
В статті 75 ПК України визначені види перевірок.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 зазначеної статті).
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: п.п. 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до пункту 77.1 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно із підпунктом 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 ПК України план-графік документальних виїзних перевірок - це перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 77.2 ст. 77 ПК України).
Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
З урахуванням наведеного, план-графік проведення планових документальних перевірок складається контролюючим органом з метою попередження платників податків про проведення такої перевірки та визначення орієнтовного предмету перевірки.
При цьому, ПК України не передбачає можливості коригування плану-графіка, однак містить норму, відповідно до якої порядок формування та затвердження плану-графіка встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.03.2018 року №386), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 року за №751/27196 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік)
Згідно із положеннями пункту 1 розділу I Порядку річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
План-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог статті 346 Митного кодексу України.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу I Порядку формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.
Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).
Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
Положеннями пунктів 4-5 розділу I Порядку встановлено, що при відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Кодексу необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов'язання платника податків, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
План-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.
Затверджений план-графік є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.
Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).
Таким чином, з наведеного вбачається, що оновлення плану-графіку перевірок здійснюється у випадку його коригування, яке, в свою чергу, відбувається відповідно до розділів ІІІ-V Порядку № 524.
Разом з тим, у розділах ІІІ-V Порядку №524 не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.
При цьому, у відповідності до Порядку №524 план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового законодавства має бути річним, а формування квартального плану-графіка передбачено тільки для проведення перевірок з питань державної митної справи.
Отже, зважаючи на наведене суд приходить висновку, що включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році інших платників податків не відповідає нормам пункту 77.1 статті 77 ПК. Врегулювання порядку проведення податкових перевірок на рівні закону свідчить, що законодавцем це питання розуміється в контексті гарантій прав платників податків. Ці гарантії однорідні із загальними гарантіями захисту від необмеженого державного контролю. Так, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Саме як уточнення, витравлення помилки стосовно вже включених до оприлюдненого відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК плану-графіка платників податків слід розуміти можливість оновлення річного плану-графіка у разі його коригування.
Встановлене статями 75-81 ПК правове регулювання податкових перевірок визначає певні обов'язкові умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, дотримання яких може бути належною підставою для прийняття керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.
Процедурні порушення при призначенні перевірки мають наслідком протиправність прийнятого керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.
Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), відповідно до якої лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки.
Аналогічний правовий підхід щодо обсягу змін, які можуть бути внесені до затвердженого та оприлюдненого плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік викладено в постанові Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №826/11214/18.
Як встановлено, що на виконання положень пункту 77.1 статті 77 ПК України ДФС України до 25.12.2017 оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» було відсутнє.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік в грудні 2018 року шляхом його коригування.
Згідно повідомлення від 17.12.2018 №125003/10/26-15-14-02-2 перевірка ТОВ «Альфа Преміум Груп» здійснюється з урахуванням затвердженого Державною фіскальною службою України плану-графіку проведення документальних планових перевірок платника податків на 2018 рік, водночас, у спірному наказі відсутні посилання на план-графік перевірки на 2018 рік. В оскаржуваному наказі відсутні положення, у тому числі, посилання контролюючого органу на підстави проведення відповідної перевірки.
Оскаржуваний наказ був виданий на підставі плану-графіку проведення планових документальних перевірок на 2018 рік з урахуванням коригувань, які були здійснені у грудні 2018 року та полягали у включенні нового платника податку - позивача, що є протиправним з урахуванням вищевикладеної правової позиції суду.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови виготовлено 26.01.2021