П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10728/20
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
ухвала суду першої інстанції прийнята у
м. Одеса, 19 жовтня 2020 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до керівника суб'єкта владних повноважень Чеботарьової Ольги Миколаївни, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, Фермерське господарство «Назари» про встановлення відсутності здійснення владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до керівника суб'єкта владних повноважень ОСОБА_2 та Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, фермерське господарство "Назари", у якому позивач просив суд:
- встановити відсутність здійснення ОСОБА_2 повноважень виконання сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області;
- покласти на Лиманську районну Державну адміністрацію Одеської області у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №339 від 09.03.1999р. «Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади» - відповідальність та зобов'язання здійснення виконання повноважень щодо функціонування Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, фермерське господарство "Назари" про встановлення відсутності повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказаною ухвалою також позивачу було роз'яснено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою у якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції..
У своїх доводах апелянт зазначає, що для прийняття рішення про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.3 ч. 1 ст. 170 КАС України, суд першої інстанції повинен був чітко встановити предмет спору та суб'єктний склад, чого у даній справі не встановив.
У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог заяви про роз'яснення судового рішення і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно оскаржуваної ухвали, відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 у даній справі, суд першої інстанції зауважив, що виходячи зі змісту позовних вимог, можна зробити висновок, що в даному випадку відсутній спір між суб'єктами владних повноважень, оскільки немає ознак втручання у компетенцію відповідними рішеннями, вчиненням дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень відносно позивача.
Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав чи інтересів конкретної особи (фізичної чи юридичної) з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи (фізичної чи юридичної).
До того ж, суд першої інстанції вказав на те, що даний спір не порушує права позивача, а тому дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
На підставі пункту 7 частини першої ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною другою ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За приписами статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;3) про накладення адміністративних стягнень;4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, коли хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Стаття 55 Конституції гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України (частиною першою статті 15 цього Кодексу в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Предметом спору у даному випадку є правовідносини, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, про що вірно встановив суд першої інстанції.
Так, у позові об'єднано дві вимоги.
Перша вимога - про встановлення відсутності здійснення ОСОБА_2 повноважень виконання сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, тобто вимога про встановлення факту, що має юридичне значення.
З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спори, пов'язані із встановленням фактів, що мають юридичне значення підлягають розгляду за правилами Цивільно-процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства.
Друга вимогам - покласти на Лиманську районну Державну адміністрацію Одеської області у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №339 від 09.03.1999р. «Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади» - відповідальність та зобов'язання здійснення виконання повноважень щодо функціонування Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
З цього приводу колегія суддів зазначає, що організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації», чинний у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Водночас, статтею 35 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», врегульовано питання відносини місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування територіальних громад і їх посадовими особами.
Так, згідно вказаної норм, місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування. Представники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою державною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції.
Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів місцевої державної адміністрації або їх представники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їх компетенції.
Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.
При цьому, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування».
Статтею 1 вказаного Закону визначено поняття «делеговані повноваження» - як повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування
1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Стаття 21. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування
Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
У розумінні ст. 25 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Функціонування сільської ради, шляхом проведення відповідних пленарних засідань являє собою виключну компетенцію сільської ради (ст.. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний спір не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки предмет позову об'єднує вимоги, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі № 420/10728/20 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.