П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 519/598/20
Головуючий в 1 інстанції: Барановська З.І.
ухвала суду першої інстанції прийнята
у м. Южне Одеської області, 13 листопада 2020р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 13.11.2020 року у справі №519/598/20 за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа для виконання та видачу дублікату виконавчого листа по адміністративній справі № 519/1065/13-а,-
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Южного міського суду Одеської області із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа для виконання та видачу дублікату виконавчого листа по адміністративній справі №519/1065/13-а.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 13 листопада 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа для виконання та видачу дублікату виконавчого листа по адміністративний справі №519/1065/13-а - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подала на зазначену ухвалу апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права у зв'язку із чим, просить скасувати ухвалу Южного міського суду Одеської області від 13.11.2020 року та прийняти нову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 .
У своїх доводах апелянт зазначає,що суд першої інстанції помилково встановив, що ОСОБА_1 пропустила строк для пред'явлення виконавчого листа, не з'ясував обставини про те, що виконавчий лист не повертався стягувачу та про те, що стягувачем не пропущено строк для його пред'явлення. Однак, на думку апелянта, суд першої інстанції не звернув уваги на ці обставини, хоча вони були викладені у заяві та підтверджені наданими заявником доказами, внаслідок чого було прийнято незаконне та необґрунтоване рішення. До того ж, посилаючись на приписи ч.3 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», скаржник зауважує, що в матеріалах адміністративної справи № 519/1065/13-а виконавчий лист відсутній, що свідчить про те, що виконавчий лист виконавча служба до суду не направляла, та не повідомляла стягувача про те, що справа закрита. Враховуючи вказані обставини, заявниця вважає, що суд першої інстанції повинен був відновити строк для пред'явлення виконавчого документу та видати дублікат виконавчого листа, оскільки строк був пропущений з 15.10.2014 року з поважних причин, та він підлягає поновленню.
30.12.2020 року за вхід. № 25953/20 від відповідача - Головне управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на апеляційну скаргу в кому відповідач вказує на необґрунтованість доводів скаржниці, мотивую тим, що апелянтом не вказується які саме норми порушено судом першої інстанції при прийнятті спірної ухвали. До того ж, зважаючи на припинення своєї діяльності з 10.09.2019 року Суворовським об'єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі, заявник до суду повинна була звернутись саме до Головного управління ПФУ в Одеській області, як правонаступника Суворовського об'єднаного УПФУ в м. Одесі. Стосовно строку пред'явлення виконавчого документа, то на думку відповідача ОСОБА_1 пропустила його, оскільки матеріалами справи підтверджується отримання скаржницею виконавчого листа у 2014 році. Крім того, згідно матеріалів справи, позивачка пред'явила виконавчий документ до виконання також у 2014 році. 15.10.2014 року виконавче провадження було закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на 20.07.2014 року), оригінал виконавчого документа було повернуто виконавцем до Южного міського суду Одеської області, отже підтверджується той факт, що виконавчий документ не було втрачено. Дії державного виконавця, скаржницею оскаржено не було. Суд першої інстанції, на думку відповідача, з'ясував усі обставини по справі, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, аргументував свою позицію, а отже ухвала є законною та скасуванню не підлягає. Таким чином, законної підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 не має.
Апеляційний розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 здійснюється у порядку письмового провадження на підставі приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Южного міського суду Одеської області від 16.05.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Южне Одеської області про визнання дій незаконним, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, виплату недоплаченої частини пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період 3 12.01.2005 по 21.10.2010 залишено без розгляду.
Постановою Южного міського суду Одеської області від 16.05.2011 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії посадових осіб управління Пенсійного Фонду України в м. Южне Одеської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними, зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в м. Южне Одеської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум та додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 21.11.2010 по 16.05.2011.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Южного міського суду Одеської області від 16.05.2011 без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року, апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Южне Одеської області та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Южного міського суду Одеської області від 16.05.2011 без змін.
Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 27.06.2013 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Южного міського суду Одеської області від 16.05.2011, якою залишено без розгляду позов в частині позовних вимог за період з 12.01.2005 по 21.10.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 щодо перегляду в апеляційному порядку вимог, які залишені без розгляду скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Южного міського суду Одеської області від 02.08.2013 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії посадових осіб управління Пенсійного Фонду України в м. Южне Одеської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними, зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в м. Южне Одеської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум та додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі75% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2010 по 21.10.2010.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Южного міського суду Одеської області від 02 серпня 2013 року скасовано. Ухвалено по справі нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області про визнання дій незаконними,зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задоволено частково, визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50 ч.4 ст. 54 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян,які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 липня 2009 року по 21 жовтня 2010року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Южне Одеської області провести перерахунок і виплатити з 01 липня 2009року (з урахуванням вже виплачених сум) ОСОБА_1 пенсію по другій групі інвалідності відповідно до ч.4 ст. 54Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком визначеної ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на рівні прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,передбаченого законодавством; додаткову пенсію за шкоду,заподіяну здоров'ю,відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,встановивши її на рівні75%мінімальної пенсії за віком,виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,визначеного законодавством. В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 03.04.2014 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Южного міського суду Одеської області від 16.05.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 без змін.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу «Д3» 10.01.2014 Южним міським судом Одеської області був виданий виконавчий лист №519/1065/13-а ОСОБА_1 , строк пред'явлення якого до 23.10.2014р.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і підстав для його поновлення не вбачається, суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску даного строку з жовтня 2014 року та втрату оригіналу виконавчого листа, то підстав для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення немає, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що єдиною підставою для поновлення судом пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин пропуску такого строку. В свою чергу, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів, щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.
Водночас, як зауважив суд першої інстанції, ухвалою Южного міського суду Одеської області від 26.05.2020 у задоволені заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по адміністративний справі №519/1065/13-а відмовлено, в зв'язку зі зверненням вже після закінчення строку встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Як зазначає ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, 13.05.2014 року вона звернулась до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області з заявою про примусове виконання виконавчого листа № 519/1065/13-а, у межах строку для пред'явлення виконавчого листа, який було зазначено до 23.10.2014 року. 14.05.2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Після усунення недоліків, ОСОБА_1 повторно подала заяву про примусове виконання судового рішення від 26.06.2014 року з виконавчим листом № 519/1065/13-а, виконавче провадження було відкрито. Таким чином, строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання до 23.10.2014 року не був пропущений, виконавче провадження було відкрито - 26.06.2014 року. Про те, що виконавче провадження було закінчено заявниця дізналась у листопаді 2019 року, коли звернулась на прийом до державного виконавця. Відповідно до витягу ВП-спецпідрозділу 15.10.2014 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.11 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження»(в редакції на 20.07.2014 р.) та ч.3 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ було повернуто органу, який його видав. Однак, відповідних документів про закінчення виконавчого провадження та виконавчий лист стягувач не отримувала.
За вказаних вище обставин, колегія суддів зауважує, що згідно з п. 11 ч.1ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження підлягає закінченню у разі, повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
В свою чергу, у відповідності до ч.3 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Проте, як встановлено апеляційним судом, у матеріалах справи адміністративної справи № 519/1065/13-а оригінал виконавчого листа відсутній, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що за вказаних обставин можна зробити висновок про те, що виконавча служба не направляла до суду виконавчий документ, та не повідомляла стягувача про закінчення виконавчого провадження.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до приписів ст.376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з п. 18.4 Перехідних положень КАС України, у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того який суд видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи ОСОБА_2 у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого листа по справі № 519/1065/13-а не з'ясував обставини стосовно неповернення виконавчого листа стягувачу та органу, який його видав, необізнаність стягувача станом на момент закінчення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання про закінчення виконавчого провадження, відсутність доказів про належне сповіщення стягувача про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 519/1065/13-а, які в свою чергу свідчать про те, що заявниця фактично була позбавлена звернутись повторно за виконанням судового рішення у строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З урахуванням наведених вище обставин, суд вважає причини пропуску позивачем строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними, а заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи, що виконавчий лист втрачений, суд вважає, що з метою захисту прав та інтересів позивача, заява про видачу дублікату виконавчого листа підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 241-243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328, 376, пп.18.4 п. 18 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Ухвалу Южного міського суду Одеської області від 13.11.2020 року по справі №519/598/20 - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа № 519/1065/13-а від 10.01.2014 року та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для пред'явлення виконавчого листа №519/1065/13-а від 01.10.2014 року.
Видати ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа № 519/1065/13-а від 10.01.2014 року.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 26 січня 2021 року.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.