ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 січня 2021 року м. Київ № 826/9454/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ейрмонтаж»
доДержавної податкової служби України
провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейрмонтаж» (далі - позивач, ТОВ «Ейрмонтаж») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС України від 19.12.2017 №440618/37547876 про відмову в реєстрації податкової №21 від 03.11.2017;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Ейрмонтаж» №21 від 03.11.2017 датою її фактичного надходження;
- скасувати рішення Комісії ДФС України від 26.12.2017 №478522/37547876 про відмову в реєстрації податкової №26 від 24.11.2017;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Ейрмонтаж» №26 від 24.11.2017 датою її фактичного надходження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є необґрунтованими та протиправними, оскільки ні у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не було визначено конкретний перелік документів, які необхідно надати на підтвердження реальності господарських операцій, ні у самих рішеннях не визначено: які саме документи складено з порушенням законодавства або яких саме документів не вистачає для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкових накладних. Позивач наполягає на тому, що господарські операції, за результатом яких виписано податкові накладні №21 від 03.11.2017 та №26 від 24.11.2017, мають реальний характер. Так, позивач на здійснення таких операцій має реальні технічні, трудові та матеріальні ресурси, усі підтверджуючі первинні документи, вичерпний перелік яких визначений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів», і які були надані контролюючому органу. Проте ці документи не були взяті до уваги, натомість, відповідач як на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної вказав на узагальнюючий висновок про подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Тому на думку позивача, на тій стадії, коли позивачу в квитанціях від 04.12.2017 та 08.12.2017 було запропоновано надати пояснення та документи, але не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарської операції за поданою податковою накладною.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що доведення реальності вчинення господарських операцій, на які складено податкові накладні, лежить на платнику податків. При цьому, за твердженням відповідача, ТОВ «Ейрмонтаж» не було надано копій первинних документів, які б підтверджували безпосереднє здійснення господарських операцій, що стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Ухвалою суду від 25.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), а також зобов'язано відповідача подати до суду: протоколи засідання комісії ДФС України від 19.12.2017 та 26.12.2017, за результатами яких постановлено рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №21 від 03.11.2017 та №26 від 24.11.2017 відповідно; документи і пояснення (в разі їх наявності) наданих ТОВ «Ейрмонтаж» в підтвердження реальності господарської операції за податковими накладними №21 від 03.11.2017 та №26 від 24.11.2017; письмово викладені доводи з наданням належних доказів щодо підстав (з посиланням на відповідні норми законодавства) для відмови у реєстрації податкових накладних №21 від 03.11.2017 та №26 від 24.11.2017; всі матеріали, що були, або які мали бути взяті ними до уваги при прийняті рішення, вчиненні дій, допущення бездіяльності з приводу яких подано позов.
На час розгляду справи витребувані судом документи відповідачем суду не надані.
Від позивача 30.08.2018 надійшли документи на підтвердження ним витрат на правничу допомогу, про відшкодування яких за рахунок бюджетних асигнувань відповідача було заявлено вимогу у позовній заяві.
Оскільки на день розгляду справи набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», суд з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Державної фіскальної служби України на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.
Як свідчать матеріали справи, основним видом діяльності ТОВ «Ейрмонтаж» є: виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування (код КВЕД 28.25), монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код КВЕД 43.22), будівництва житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), про що зроблено запис у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної: №1 357 102 0000 002742. Підприємство взято на облік у Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 17.05.2011 №502.
01.11.2017 між ТОВ «Ейрмонтаж» (Підрядник) та ТОВ «Український регіональний інститут експертизи інвестицій та проектування» (Замровник) було укладено договір підряду №11117, відповідно до умов якого підрядник ТОВ «Ейрмонтаж» зобов'язується виконати роботи з монтажу систем вентиляції на об'єкті за завданням Замовника та вдповідно до його проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи Підрядника у розмірі та у строки, вказані в Договорі та додаткових до нього.
Згідно п.1.2. договору підряду, проектно-кошторисна документація узгоджується сторонами згідно з розрахунком договірної ціни (Додаток №1) та локальним кошторисом (Додаток №2).
Адреса об'єкту: м.Запоріжжя, вул.Яценко, 2, супермаркет «Варус» (пункт 1.4 Договору підряду).
Пунктом 1.5 Договору підряду передбачено строк виконання робіт: початок з 08.11.2017 завершення 15.12.2017.
Відповідно пункту 3.2 Договору підряду, оплата здійснюється Замовником, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок Виконавця згідно наступного плану фінансування:
- 600000,00 грн протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору;
- 500000,00 грн до 25.11.2017 включно;
- 150000,00 грн до 12.12.2017 включно;
- 40000,00 грн по факту виконаних робіт згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, (форми КБ-2в, КБ-3) протягом 5 банківських днів з дня підписання кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт.
На підтвердження виконання умов договору підряду, позивачем надані копії документів, а саме: кошторис на виконання робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та затрат, договірна ціна, локальна смета, акти приймання виконаних робіт, рахунки на оплату по замовленню, платіжні доручення.
На виконання договору підряду №11117 від 01.11.2017 ТОВ «Ейрмонтаж» склало податкові накладні №21 від 03.11.2017 (а.с.99-100), №26 від 24.11.2017 (а.с.102-103) та подало їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Квитанціями від 04.12.2017 №9255791937 (а.с.106) та 08.12.2017 №9260112555 (а.с.105) ДФС України повідомила про те, що вищезазначена податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена.
У наведених квитанціях у якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних визначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.22.12-00.00. <%REFINE%>. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».
На підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК позивач подав 12.12.2017 до органу ДФС (Вишгородська об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Київській області (Ірпенське відділення)) пояснення №1 (а.с.118) та №2 (а.с.119) та додав до них документи у кількості 16 шт., а саме, як стверджує позивач: договір підряду від 01.11.2017 №11117; кошторис на виконання робіт; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрат; договрну ціну; локальну смету; акти приймання виконаних робіт; рахунки на оплату по замовленню; платіжні доручення; видаткові накладні; ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 05.12.2016 №45-Л з переліком робіт, договір суборенди нежитлового приміщення №03-02/1 від 03.02.2016; акт прийому-передачі приміщення; акти надання послуг; договір суборенди (під найм) об'єкту нерухомості №011 від 01.11.2017; акти приймання-передачі приміщення; договір на виконання робіт по встановленню систем вентиляції та кондиціювання повітря №2811 від 28.11.2017; договір на виконання робіт по виготовленню повтроводів з оцинкованої сталі №1411 від 14.11.2017.
У поясненнях позивач зазначив, що ТОВ «Укрекспертінвестпроект» 03.11.2017 оплачено суму в розмірі 600000,00 грн згідно рахунку №275 від 01.11.2017 підряднику ТОВ «Ейрмонтаж» та 24.11.2017 оплачено суму в розмірі 500000,00 грн згідно рахунку №276 від 17.11.2017 підряднику ТОВ «Ейрмонтаж». Договір підряду від 01.11.2017 №11117 на виконаня робіт з монтажу систем вентиляції. Адреса об'єкту: м.Запоріжжя, вул.Яценко, 2, супермаркет «Варус». За першою подією-оплата, була складена податкові накладні №21 від 03.11.2017, №26 від 24.11.2017. Оплату здійснено замовником згідно графіку оплат п.3.2 Договору підряду. Роботи виконуються з матеріалів Підрядника (ТОВ «Ейрмонтаж») або Замовника ТОВ «УКРЕКСПЕРТІНВЕСТПРОЕКТ». Початок робіт 08.11.2017 завершення 15.12.2017. Договір на платіжні доручення додаються. В зв'язку з чим були частково закуплені матеріали (документи надаються). Постачальники матеріалів: ТОВ «Дніпроуніверсалбуд», ПАТ «Вентиляторний завод «Горизонт», ТОВ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ «АЕРО СИСТЕМ ГРУП». Дорадо Трейд, ФОП ОСОБА_1 . Всі Платіжні доручення, і накладні від даних постачальників додано. Матеріали та обладнання доставляється на об'єкт іками. Роботи здійснюються компанією Дорадо Трейд. В зв'язку з чим оплачено 190000,00 за монтаж 28.11.2017. Платіжне доручення №146 від 28.11.2017 додається. Матеріали ще закупаються, і роботи в процесі виконання. ТОВ «ЕЙРМОНТАЖ» має Лицензію №45-Л від 05.12.2016 на проведення монтажних робіт з вентиляції, кондиціонування. Ліцензія додається. Має орендоване нежитлове приміщення 10 м2 за адресою м.Ірпінь, вул. смт.Коцюбинське, Орендодавець ТОВ «ЗТО» вул.Понамарьова, 30 та нежитлове приміщення 71 м2 за адресою: м.Дніпро, вул. Суворова,35, Орендодавець ТОВ «Дніпровіт». Додаються Платіжні доручення на оплату оренди приміщення, комунальних платежів. В штаті компанії знаходиться 2 людини, які здійснюють технічний надзор за виконання робіт. Середня заробітна плата на одну людину за квартал становить 12900,00 грн.
Однак, рішеннями Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №440618/37547876 від 19.12.2017 (а.с.112) про відмову у реєстрації податкової накладної №21 від 03.11.2017 та №478522/37547876 від 26.12.2017 (а.с.111) про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».
Не погоджуючись із наведеними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом при вирішенні спору по суті враховується таке.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, контролюючим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункти 13-14 Порядку №1246).
Постановою №190 від 29.03.2017 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» Кабінет Міністрів України постановив: «Установити, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Згідно матеріалів справи, у квитанціях від від 04.12.2017 №9255791937 та 08.12.2017 №9260112555 платнику податків повідомлено, що «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.22.12-00.00. <%REFINE%>. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».
Водночас, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанціях від 04.12.2017 №9255791937 та 08.12.2017 №9260112555 не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567. Натомість платником податків надано до контролюючого органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Також, в оскаржуваних в цьому провадженні рішеннях Комісії не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань його прийняття.
Так, порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова №190, у відповідній редакції).
Пунктом 2 Постанови № 190 визначено підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Абзацом п'ятим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01.01.2018) встановлювалось, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.
Суд зазначає, що рішення Комісії від №440618/37547876 від 19.12.2017, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №21 від 03.11.2017 та №478522/37547876 від 26.12.2017, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №26 від 24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Так, Комісією було прийнято спірні рішення, яким відмовлено у реєстрації податкових накладниз в Єдиному реєстрі податкових накладних через «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».
Всупереч визначеній у вказаному рішенні підставі для його прийняття, контролюючим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправності.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом у постановах від 16.04.2019 (справа № 826/10649/17), від 21.05.2019 (справа № 0940/1240/18), від 14.05.2019 (справа № №1940/1306/18).
З огляду на наведене в сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Ейрмонтаж» №21 від 03.11.2017 та №26 від 24.11.2017, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case ofv. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В спірному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, подані позивачем є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Згідно з пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державну податкову службу України (правонаступника ДФС України) зареєструвати податкові накладні №21 від 03.11.2017 та №26 від 24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності своїх рішень. З огляду на зазначене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Стосовно вимог щодо стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.
Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження обгрунтованості заявленої вимоги та понесення позивачем витрат на правничу допомогу отаннім надані:
- копія договору №1-12/01/18 від 12.01.2018 «Про надання правничої (правової) допомоги» з адвокатом Нікулиця Л.Т. , пунктом 1.2 якого закріплено обов'язок клієнта (ТОВ «Ейрмонтаж») сплатити гонорар у розмірі та на умовах, визначених додатком №1 до договору;
- копія додатку №1 від 12.01.2018 до договору №1-12/01/18, пунктом якого встановлено, що клієкт зобов'язується сплатити адвокату гонорар у розмірі 3 000,00 грн після відкриття судом провадження у справі.
У цьому ж додатку (пункт 1) визначено зміст доручення, виконання якого бере на себе адвокат за договором №1-12/01/18 - складення позовної заяви гна підставі наданих позивачем документів;
- копія акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 04.07.2018 до договору №1-12/01/18, яким засвідчується факт надання адвокатом послуг по складенню позовної заяви (пункт 1 акта) та сплата клієнтом адвокату гонорару у розмірі 3 000,00 грн готівковими коштами (пункт 2 акта);
- копія квитанції №2 від 04.07.2018 на суму 3 000,00 грн, прияйнятих від ТОВ «Ейрмонтаж» на підставі договору №1-12/01/18.
Надаючи оцінку вимозі позивача про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн судом враховуються складність даної справи, змістовність наданих позивачем пояснень, підготовка наданих до суду матеріалів, а також відсутність заперечень відповідача у цій частині.
Як зазначено Європейським судом з прав людини у пункті 268 Рішення по справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (Заява №19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V)».
Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано Європейським судом з прав людини і у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пункти 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункт 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункт 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.
Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів суд, дослідивши докази на підтвердження їх понесення позивачем, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної вимоги.
Керуючись ст.ст.2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейрмонтаж» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №440618/37547876 від 19.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №21 від 03.11.2017.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних видану Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейрмонтаж» (код ЄДРПОУ 37547876, адреса: 08298, Київська область, місто Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30) податкову накладну №21 від 03.11.2017.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №478522/37547876 від 26.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 24.11.2017;
4. Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних видану Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейрмонтаж» (код ЄДРПОУ 37547876, адреса: 08298, Київська область, місто Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30) податкову накладну №26 від 24.11.2017.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейрмонтаж» (код ЄДРПОУ 37547876, адреса: 08298, Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8).
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейрмонтаж» (код ЄДРПОУ 37547876, адреса: 08298, Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8).
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська