Рішення від 26.01.2021 по справі 1440/1931/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Київ № 1440/1931/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПартнерства з обмеженою відповідальністю «Толлойл»

доЕнергетичної митниці Держмитслужби

провизнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Партнерство з обмеженою відповідальністю «Толлойл» (далі - позивач, ПОВ «Толлойл») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України (далі - Енергетичної митниці ДФС України (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» правонаступником є Енергетична митниця Держмитслужби)) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не оформлення товару задекларованого за МД ЕК 11 АА від 10.07.2018 за №UA903110/2018/001141 саме 10.07.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що незаконністю бездіяльності відповідача щодо не оформлення товару задекларованого за МД ЕК 11 АА від 10.07.2018 за №UA903110/2018/001141 саме 10.07.2018, та затримки у зв'язку з відібранням проб, які вже були відібрані раніше, а товар весь час знаходився під митним контролем у режимі митного складу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав того, що митний орган діяв у відповідності до вимог законодавства.

Представником позивача подана відповідь на відзив, а також додаткові пояснення по справі, у яких заперечуються доводи відповідача та повторно наголошено на порушеннях контролюючого органу, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із цим позовом. Також позивач наголошує, що окрім посилань на вимоги статті 399 Митного кодексу України, ним зазначені і інші статті Митного кодексу України, які чітко визначають порядок оформлення та вимог як до декларанта так і до органу доходів і зборів (відповідача). При цьому, позивача вказав цю статтю Митного кодексу України, оскільки тільки в ній є вимоги до призупинення митного оформлення, в той час, як «затримка» термін який застосовується до позивача, і не передбачено Митним кодексом України. Також, позивач зазначив, що знаходження т/х «Black fuel» з вантажем дизелю, вигрузка якого також була незаконно затримана митним органом, та посилання відповідача на «технічні причини» - не є підставою, яка звільняє відповідача від відповідальності за порушення митного законодавства та не оформлення товару задекларованого за МД ЕК 11 АА від 10.07.2018. А фактичне вивезення товару відбулося 18.09.2018 лише з причини порушення ПОВ «ТОЛЛОЙЛ» умов контракту на постачання, та відмови покупця від товару.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 позовну заяву залишено без руху і встановлено термін для усунення позивачем виявлених судом недоліків.

05.09.2018 Миколаївським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Адміністративна справа №1440/1931/18 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного від 18.10.2018 на підставі пункту 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передана на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №1440/1931/18 та вказану справу 09.11.2018 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018, з урахуванням ухвали від 01.04.2019 про виправлення описки, справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження).

Від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в загальному порядку в судовому засідіанні.

Розглядаючи вказані клопотання на предмет доцільності їх задоволення, судом враховується, що відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Врахувавши зміст клопотань, матеріалів справи, в тому числі і кількість документальних доказів, наданих сторонами, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за загальними правилами позовного провадження та приходить до висновку, що в задоволенні клопотань має бути відмовлено.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Як свідчать матеріали справи, згідно до зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 13.11.2017 ПОВ «Інком трейд» продало, а ПОВ «ТОЛЛОЙЛ» придбало 3600 метричних тон товару - бензин автомобільний А-92 (ЖЖ92).

Також, між ПОВ «ТОЛЛОЙЛ» та ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» був укладений договір на зберігання товару (з наданням послуг митного брокера та розміщенням на ліцензійний склад).

Компанією «ТОЛЛОЙЛ» 22.12.2017 було розміщено товар на ліцензійний митний склад №АА001502, що належить ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ», за митною декларацією №UA903110/2017/001975, у кількості 3600 тонн.

06.07.2018 від власника товару надійшло розпорядження про вивезення частини товару у режимі реекспорту, відповідно до частини четвертої статті 86 Митного кодексу України танкером «Black fuel», який був зафрахтований компанією з 16.07.2018 по 24.07.2018.

10.07.2018 підприємством ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» була подана митна декларація МД ЕК 11 АА за №UA903110/2018/001141, (бензин марки RON 92), який зберігався на митному ліцензійному складі в резервуарі № 107 у кількості 1700 тон для навантаження морське судно «Black fuel» ІМО 8407632.

При здійсненні митного оформлення вищезазначеної декларації керівником відділу митного оформлення «Миколаїв» Митного поста «Південний» Енергетичної митниці ДФС були ініційовані форми контролю, згідно переліку індикаторів ризику, які згідно вимог наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», який зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466, можуть використовуватись посадовими особами митниць для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

10.07.2018 було направлено повідомлення декларанту Пташник В.О. у пред'явленні товарів для проведення огляду, відбору проб та здійснення фотозйомки, за адресою ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ»: 54018, Україна, Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 1 -н. повідомлення отримано о 17 год. 11 хв.

По згаданій митній декларації було проведено митний огляд та відбір проб зразків товарів, про що свідчить Акт митного огляду від 11.07.2018 №UA903110/2018/001141, та Акт про взяття проб товарів від 11.07.2018 №UA903110/18/200.

Відібрані проби (зразки) по Запиту від 11.07.2018 № 28-70-62-05/168 було направлено до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, разом із компплектом документів заявлених у митній декларації.

11.07.2018 по митній декларації було поставлено затримку на ведення дослідження в Департаменті податкових та митних експертиз ДФС.

17.07.2018 на адресу Відділу митного оформлення «Миколаїв» митного поста «Південний» Енергетичної митниці ДФС надійшов лист № 01 від 17.07.2018, в якому позивач попросив надати роз'яснення, щодо митного оформлення та пропуску вантажу.

18.07.2018 Відділом митного оформлення «Миколаїв» митного поста «Південний» Енергетичної митниці ДФС надано відповідь № 28-70, якою представника ПОВ «ТОЛЛОЙЛ» Шевченка В.Ю. повідомлено про те, що станом на зазначену дату танкер «Black fuel» знаходиться біля причалу № 15 «Миколаївського морського торговельного порту» з вантажем в очікуванні вивантаження, тільки після якого, з технічних причин можливо розпочати процедуру завантаження вищезазначеного реекспортного вантажу.

27.07.2018 відділом митного оформлення «Миколаїв» отримано висновок лабораторії № 142005701-0786 та закінчено митне оформлення митної декларації ЕК 11 АА №UA903110/2018/001141.

12.09.2018 ТОВ «Ойл трансшипмент» звернулося до ВМО «Миколаїв» митного поста «Південний» із дорученням на відвантаження експортних, транзитних вантажів від 12.09.2018 № 01, по митній декларації ЕК 11 АА № ЕА 903110/2018/001141, для отримання дозволу на навантаження, який передбачений пунктом 2 розділу III Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 № 308.

Фактичне вивезення вищезазначеного товару за межі митної території України відбулося 18.09.2018.

Вважаючи протиправними дії митного органу, які полягають у незаконній затримці товару, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом при вирішенні спору по суті враховується таке.

Статтею 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Так, статтею 246 Митного кодексу України метою митного оформлення визначено забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 266, частини першої статті 318 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України та сплатити митні платежі.

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Приписами пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 318 Митного кодексу України закріплено загальні принципи здійснення митного контролю.

Так, відповідно до частин перщої - другої статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно частини третьої статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Нормами частини першої статті 321 Митного кодексу України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

Частинами третьою - четвертою статті 321 Митного кодексу України закріплено, що у разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 336 Митного кодексу України однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Митного кодексу України надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно з частиною першою статті 337 Митного кодексу України вказана перевірка документів та відомостей здійснюється зокрема шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками (частина четверта статті 337, стаття 363 Митного кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (надалі - Порядок № 631).

Відповідно до підпункту 4.5.4 пункта 4.5 розділу IV Порядку №631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються, зокрема, такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Приписи статті 338 Митного кодексу України визначають порядок здійснення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів.

У відповідності до частини першої статті 338 Митного кодексу України, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

За приписами частини п'ятої статті 338 Митного кодексу України, крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Згідно частини шостої статті 338 Митного кодексу України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих.

Відповідно до частини восьмої статті 338 Митного кодексу України, за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про: 1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення; 2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем; 3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення; 4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Згідно з частини першої статті 356, частини шостої статті 365 Митного кодексу України, взяття проб/зразків товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, посадовими особами інших державних органів, а також декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного органу доходів і зборів.

Частиною сьомою статті 356 Митного кодексу України закріплено право декларантів або уповноважених ними осіб бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів.

Відповідно до частин тринадцять, сімнадцять статті 356 Митного кодексу України, проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.

Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пункту 9 розділу 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

На кожну взяту пробу (зразок) накладається окреме митне забезпечення (частина вісімнадцята статті 356 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 357 Митного кодексу України, взяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою органу доходів і зборів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертиз).

За результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина восьма статті 357 Митного кодексу України).

Випуск товарів за тимчасовою декларацією до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) можливий в разі, якщо товари не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України (частина двадцять перша статті 356 Митного кодексу України).

Аналізу вищезазначених норм вказує на наявність у митного органу права проводити дослідження поставленого товару, який визиває сумнів, а отже відповідачем правомірно вчинено дії по проведенню аналізу поставленого товару по митній декларації ЕК 11 АА №ЕА 903110/2018/001141, а отже позовні вимоги щодо визнання дій відповідача, які призвели до затримки розмитнення товару ПОВ «ТОЛЛОЙЛ» за митною декларацією ЕК 11 АА № ЕА 903110/2018/001141 визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки, за наслідками розгляду справи по суті суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Партнерства з обмеженою відповідальністю «Толлойл» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська

Попередній документ
94424821
Наступний документ
94424823
Інформація про рішення:
№ рішення: 94424822
№ справи: 1440/1931/18
Дата рішення: 26.01.2021
Дата публікації: 01.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо