ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 січня 2021 року справа №640/17159/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» (далі по тексту - позивач, ДП «ГЦЦК»)
доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві)
провизнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача зарахувати сплачені кошти з єдиного соціального внеску у розмірі 114 159,50 грн. на рахунок позивача
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахуванні на рахунок позивача сплаченого єдиного соціального внеску повіреним на підставі договору ТОВ «Трі-Буд» від імені ДП «ГЦЦК». Позивач зазначає, що необхідністю здійснення платежів від імені ДП «ГЦЦК» стало те, що на банківські рахунки позивача накладено арешт, тому ДП «ГЦЦК» з метою своєчасного проведення розрахунків уклало з ТОВ «Трі-Буд» договір доручення та видало довіреність, на підставі яких ТОВ «Трі-Буд» сплатило єдиний соціальний внесок за спірний період.
Ухвалою від 16 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/17159/19 в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки законодавством саме на позивача покладено обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску без передоручення іншим особам; оскільки за позивача єдиний соціальний внесок за спірний період сплачено ТОВ «Трі-Буд», у відповідача відсутні підстави для зарахування зазначених коштів на рахунок ДП «ГЦЦК».
Ухвалою від 21 листопада 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва у відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Між ДП «ГЦЦК» (довіритель) та ТОВ «Трі-Буд» (повірений) укладено договір доручення від 01 липня 2017 року, за умовами якого повірений зобов'язується від імені довірителя виконати такі юридичні дії, а саме - у зв'язку з тим, що на підприємстві банківські рахунки знаходяться в арешті та з метою своєчасного проведення розрахунків по оплаті кредиторської заборгованості по заробітній платі податків провести платежі за підприємство за банківськими реквізитами, вказаними довірителем в додатковій угоді до цього договору. Довіритель на виконання юридичних дій надає повіреному належно оформлену довіреність.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 01 липня 2017 року ТОВ «Трі-Буд» від імені позивача здійснює банківські платежі, зокрема, зі сплати ЄСВ за червень 2017 року.
На виконання умов договору позивач видав для посадових осіб ТОВ «Трі-Буд» довіреність від 01 липня 2017 року №1, дійсну до 31 серпня 2017 року.
Відповідно до платіжних доручень від 07 липня 2017 року №19 на суму 37 940,00 грн., від 10 липня 2017 року №23 на суму 37 940,00 грн., від 13 липня 2017 року №31 на суму 19 139,75 грн., від 14 липня 2017 року №36 на суму 19 139,75 грн. ТОВ «Трі-Буд» сплатило на рахунок ДПІ у Солом'янському району ГУ ДФС у м. Києві єдиний соціальний внесок за червень 2017 року за ДП «НЦМІ», правонаступником якого є позивач.
ГУ ДФС у м. Києві у листі від 06 березня 2019 року №43051/10/26-15-13-13-12 повідомило позивача щодо заборони передачі платниками єдиного соціального внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам, з урахуванням чого немає законних підстав для перерахування сум єдиного внеску ТОВ «Трі-Буд» за ДП «НЦМІ». Крім того зазначено, що ТОВ «Трі-Буд» не позбавлене права на повернення сплачених коштів з єдиного внеску на свій рахунок або зарахування в рахунок майбутніх платежів.
За приписами статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина перша статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлює, що платниками єдиного внеску зокрема є: роботодавці: підприємства, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Таким чином, позивач являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що визнається сторонами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає, що базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно підпункту 1 пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі по тексту - Інструкція), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
Частина дванадцята статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та підпункт 4 пункту 2 розділу IV Інструкції №449 містять аналогічну норму щодо сплати єдиного внеску, відповідно до якої єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який є спеціальним, покладає на позивача, як платника єдиного соціального внеску безумовний, пріоритетний обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів зі свого банківського рахунку.
При цьому Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачає випадків, що виключають виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску.
Водночас, як встановлено вище, фактично обов'язок позивача по сплаті єдиного соціального внеску виконало ТОВ «Трі-Буд» за договором доручення, що не відповідає вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Крім того, частина перша статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає вичерпний перелік прав платника єдиного внеску, у якому відсутнє право передачі свого обов'язку зі сплати єдиного внеску третім особам, у тому числі повіреним.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на норми Цивільного кодексу України, зокрема щодо представництва та договору доручення, оскільки відповідно до статті 1 цього Кодексу встановлено, що до податковихта бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
У свою чергу будь-яким Законом, зокрема Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не встановлено можливості правового регулювання відносин зі сплати єдиного внеску на підставі норм Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що договір доручення від 01 липня 2017 року, укладений між позивачем та ТОВ «Трі-Буд», не створює правових наслідків у регулюванні відносин щодо сплати ДП «ГЦЦК» єдиного внеску, оскільки це суперечить нормам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для зарахування на рахунок ДП «ГЦЦК» єдиного соціального внеску, сплаченого ТОВ «Трі-Буд», на підставі укладеного між ними договору доручення, що вказує на необґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, однак, не вказує у чому вона виявилась, зокрема які дії мав вчинити відповідач, що є обов'язковими в силу закону, але фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ДП «ГЦЦК» про визнання протиправною бездіяльності нормативно та документально не підтверджуються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач довів правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП «ГЦЦК» не підлягає задоволенню.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державному підприємству «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» відмовити повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Державне підприємство «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, офіс 0801; ідентифікаційний код 34963949);
Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).
Суддя В.А. Кузьменко