ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 січня 2021 року справа №640/19730/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС)
доОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 )
простягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 92 760,01 грн.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військовому збору на загальну суму 92 760,01 грн., який виник в результаті не подання відповідачем до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи, та не сплати відповідних податків.
Ухвалою від 26 грудня 2019 року Окружний адміністративний суду міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/19730/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини передбачено підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпункт 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Зі правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України вказує, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з наявним у справі розрахунком податкового боргу вбачається, що за ОСОБА_1 обліковується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 86 183,76 грн. та військовому збору на суму 6 570,25 грн., згідно податкових повідомлень-рішень від 25 серпня 2016 року №0003301306, від 11 грудня 2017 року №0033054203, від 11 грудня 2017 року №0033064203, від 25 серпня 2016 року №0003311306, від 11 грудня 2017 року №0033084203.
Матеріали справи підтверджують, що вказані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, вказані поштові відправлення повернулись на адресу контролюючого органу за закінченням строку зберігання, а тому вважаються врученими, а суми грошового зобов'язання - узгодженими.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання позивач сформував вимогу про сплату боргу форми «Ф» від 26 жовтня 2016 року №8328-17 на суму 82 914,63 грн.
Вказана вимога надіслана відповідачу, проте, згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, повернута контролюючому органу за закінченням встановленого строку зберігання, а тому вважається врученою.
Оскільки узгоджене грошове зобов'язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу, який підлягає стягненню у судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що відомостей щодо оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у судовому порядку матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Положеннями пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС щодо стягнення податкового боргу є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 92 760,01 грн., у тому числі: 86 183,76 грн. - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; 6 570,25 грн. - з військового збору.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267);
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Суддя В.А. Кузьменко