ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 січня 2021 року м. Київ № 640/16194/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12 травня 2020 року №0247483304.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було подано податкові декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за період жовтень 2017 року - січень 2020 року з порушенням встановлених строків, проте на момент складання податковим органом акту про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України від 16.04.2020 №2503/26-15-33-04-11/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення №0247483304 штраф вже було сплачено позивачем добровільно, а отже відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дійшов безпідставних висновків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2020 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
На адресу суду 20 серпня 2020 року (вх. №03-14/119486/20), від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого представник відповідача проти позову заперечував. Зазначив, що відповідно до даних інтегрованої картки платника встановлено, що суму штрафних санкцій сплачено ОСОБА_1 26.02.2020 року, проте звертає увагу суду на те, що в позовній заяві ОСОБА_1 не заперечує факт порушення несвоєчасного подання декларацій з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а отже просить суд відмовити у задоволенні позову.
18 вересня 2020 року (вх. №03-14/135798/20) на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої останній вказував на те, що відповідач не заперечував факт добровільної сплати позивачем сум штрафів за порушення строків подання відповідних декларацій, а отже позивач виконав свій обов'язок щодо сплати штрафу добровільно, до винесення податкового повідомлення-рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
ГУ ДПС у м. Києві на підставі статей 75, 76, 86 Податкового кодексу України від проведено камеральну перевірку за звітній податковий період жовтень 2017 року- січень 2020 року по податковим деклараціям з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України платника податку ОСОБА_1 .
На підставі проведеної камеральної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 16.04.2020 №2503/26-15-33-04-11/ НОМЕР_1 згідно з яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання декларацій з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за звітній податковий період жовтень 2017 року- січень 2020 року на загальну суму 4760,00 грн.
12.05.2020 на підставі акту від 16.04.2020 №2503/26-15-33-04-11/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0247483304.
Позивач, вважаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним та прийняте з порушенням норм податкового законодавства, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, окремі платежі трансформовано в загальнодержавний податок - рентна плата.
Згідно підпункту 251.1.1 пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України однією із складових рентної плати є рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин; 251.1.3. рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до пункту 254.1 статті 254 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
254.1.1. ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
254.1.2. ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
254.1.3. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
254.1.4. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Відповідно до пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2016) визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
З 01.01.2016 до зазначеного положення законодавцем внесено зміни та встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 257.2 статті 257 Податкового кодексу України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань рентної плати.
Відповідно до підпункту 257.3.1 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки:
257.3.1. з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
257.3.2. з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин - за місцезнаходженням ділянки надр;
257.3.3. з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України - за місцем податкової реєстрації;
257.3.4. з рентної плати за спеціальне використання води - за місцем податкової реєстрації;
257.3.5. з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів - за місцезнаходженням лісової ділянки;
257.3.6. з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України - за місцем його податкової реєстрації.
Згідно з підпунктом 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 Податкового кодексу України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем, позивачем 26.02.2020 було сплачено суму штрафних санкцій у розмірі 4 930,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.02.2020, «призначення платежу - штрафні санкції за рентну плату за користування радіочастотними ресурсами України».
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем були виконано свій обов'язок щодо сплати суми штрафу за порушення строків відповідних декларацій добровільно до винесення податкового повідомлення-рішення, у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваного рішення.
Отже, за встановлених обставин та наведених норм права, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0247483304 від 12.05.2020 прийнято Головним управлінням ДПС у м. Києві без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.
Також, суд враховує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно статті 139 та статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12 травня 2020 року №0247483304.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19)