ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
26 січня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1009/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноком Херсон Агро»
до Головного управління Національної поліції в Херсонській області
про стягнення 2 105 074,30 грн шкоди,
за участі:
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (третьої особи-1) та Державної казначейської служби України (третя особа-2)
секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,
представників:
позивача - Стельниковича О.І., Єрмоленко О.С.
відповідача - Чорного А.С.,
третьої особи-1 - не з'явився,
третьої особи-2 - не з'явився,
Дії та аргументи Позивача
07.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноком Херсон Агро» звернулося з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонські області про стягнення 1 925 650,20 грн завданої йому шкоди за наслідками втрати вилученого у нього у межах кримінального провадження майна - 252,710 тон пшениці. У подальшому заявою від 10.11.2020 (т. 1, а.с. 229-230) Позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача 2 105 074,30 грн спричиненої шкоди.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:
- у відповідності до договору оренди землі від 08.11.2016, укладеного між ним та Бериславською районною державною адміністрацією, та акту приймання-передачі від тієї ж дати він отримав в оренду земельну ділянку загальною площею 120,8759 га (кадастровий номер 6520685500:03:010:0306),
- 08.06.2018 Слідчим відділом Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області відкрито кримінальне провадження № 12018230090000569, у межах якого 18.06.2018 слідчим суддею Бериславського районного суду Херсонської області у справі № 647/1518/18 прийнята ухвала про арешт врожаю, вирощеного на вказаній земельній ділянці, і передачу його на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерноком Агроюг»,
- на виконання названої ухвали 21.06.2018 ТОВ «Агроюг» був зібраний урожай пшениці у кількості 252 710 кг, який йому і переданий на відповідальне зберігання, про що у директора товариства ОСОБА_1 22.06.2018 відібрана відповідна розписка,
- за домовленістю пшениця зберігалася на зернотоку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня»,
- 23.06.2018 постановою Апеляційного суду Херсонської області скасовано ухвалу від 15.06.2018 Бериславського районного суду Херсонської області у справі № 647/1518/18 про накладення арешту на майно,
- 06.07.2018 під час проведення обшуку комплексу зернотоку СТОВ «Берегиня», на якому зберігалася пшениця, встановлено, що вона відсутня, оскільки у період з 21.06.2018 по 06.07.2018 працівниками ТОВ «Зерноком Агроюг» була вивезена у невідомому напрямку, підтвердженням чому є відповідний протокол обшуку,
- 29.10.2019 до ЄРДР внесені відомості за фактом втрати речового доказу - пшениці у кількості 252 710 кг під № 42019231090000045, але тривалий час відповідних розшукових заходів не вчинено,
- у подальшому кримінальне провадження № 12018230090000569 закрите, але доля зібраного урожаю пшениці не вирішена,
- бездіяльність Відповідача з пошуку та повернення речового доказу підтверджується листами від 06.05.2020 № 8/43аз та від 17.07.2020 № 6075/8/03/2020,
- за таких обставин внаслідок втрати речового доказу Відповідачем спричинена шкода на загальну суму 2 105 074,30 грн, яка складається із його вартості станом на час розгляду справи в суді, що підтверджується довідкою Херсонської Торгово-промислової палати від 02.11.2020.
Отже, Позивач позовні вимоги про відшкодування вартості втраченого майна обгрунтовує наявністю незаконних дій слідчого органу у процесі розслідування кримінального провадження, які полягають у неповерненні майна, як речового доказу, після скасування відповідного арешту.
Дії та аргументи Відповідача
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд у їх задоволенні відмовити з тих підстав, що:
- Позивачем не доведені належними та допустимими доказами бездіяльність або неправомірність дій посадових осіб, які могли спричинити шкоду Позивачу, а тому відсутні підстави для її стягнення,
- за положеннями статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ який наданий стороні кримінального провадження повинен бути повернутий володільцю, проте Позивачем не надано доказів набуття права власності на майно (пшеницю), а більш того, за результатами розгляду справи № 923/558/18 Господарським судом Херсонської області прийняте рішення, яке набрало законної сили, про відмову у позові Позивачу стосовно його вимог про визнання права власності на посіви ярої пшениці на земельній ділянці загальною площею 120,8759 га (кадастровий номер 6520685500:03:010:0306),
- під час обшуку було установлено, що урожай пшениці у кількості 252 710 кг, який зберігався на зернотоку СТОВ «Берегиня», переданий на зберігання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренар Ресурс», проте слідчим не приймались відповідні процесуальні акти стосовно такої передачі; ця обставина також підтверджується судовими рішеннями у справі № 923/558/18,
- за втрату речового доказу повинне відповідати ТОВ «Зерноком Агроюг», оскільки саме йому майна було передане на зберігання,
- на даний час триває розслідування кримінального провадження № 42019231090000045 за фактом втрати речового доказу, а тому відшкодування шкоди є передчасним,
- Позивачем не наданого доказів класу якості пшениці, яка була втрачена, а тому неправомірно визначено її ціну, оскільки у довідці Херсонської Торгово-промислової палати вона обрахована виходячи від 3 класу.
Дії та аргументи Третьої особи-1
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області надані пояснення, за змістом яких воно вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки Позивачем не доведено наявності винних дій або бездіяльності посадових осіб Відповідача у втраті речового доказу.
Дії та аргументи Третьої особи-2
Державною казначейською службою України надані пояснення, за змістом яких вона вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки Позивачем не доведено наявності винних дій або бездіяльності посадових осіб Відповідача у втраті речового доказу.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою від 09.10.2020 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження та її розгляд здійснювався у підготовчому провадженні у судових засіданнях 10.11.2020, 24.11.2020 та 22.12.2020. Розгляд справи по суті проведений 26.01.2021. Зокрема, у судове засідання представники третіх осіб не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, а тому справа розглянута без їх участі.
Установлені обставин справи
Відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2019 у справі № 923/558/18 (т. 2, а.с. 10-18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноком Херсон Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноком Агроюг» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня», за участі третьої особи Бериславської районної державної адміністрації про визнання права власності на посіви та стягнення 2 265 033,54 грн спричинених збитків, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Так, предметом судового розгляду у справі були вимоги про визнання за Позивачем права власності на посіви 2018 року сільськогосподарської культури - пшениці ярої, що була посіяна та зростала на земельній ділянці загальною площею 120,8759 га з кадастровим номером: 6520685500:03:010:0306, яка перебувала в оренді ТОВ «Зерноком Херсон Агро» згідно із договором оренди землі, укладеним 08.11.2016 між ним та Бериславською районною державною адміністрацією, а також стягнення зі СТОВ «Берегиня» реальних збитків у розмірі 571 876,54 грн та збитків у вигляді втраченої вигоди у розмірі 1 693 157 грн, а усього - 2 265 033,54 грн.
Рішення суду про відмову у позові мотивоване тим, що збір врожаю у червні місяці 2018 року на земельних ділянках з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 площею 60,6124 га та №2 із кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 площею 60,2635 га проведений на підставі договорів, укладених між відповідачами, які набули право користування вказаними земельними ділянками на підставі укладених із Бериславською районною державною адміністрацією договорів оренди землі від 20.04.2018 та 25.04.2018, котрі на час вирішення спору не припинені та не визнані недійсними, а позивачем не доведено проведення ним посівних робіт пшениці ярої у квітні 2018 року, оскільки відповідно до листа Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України № 532 від 18.06.2018 щодо проведення генетико-ботанічного дослідження по кримінальному провадженню № 12018230090000569 від 08.06.2018 стан посівів однозначно має вигляд осінньої сівби, оскільки рослини на дату обстеження (18.06.2018) знаходяться у фазі повної стиглості зерна, що характерно для розвитку за озимим типом.
Як слідує із постанов Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 (т. 2, а.с. 19-28) та Верховного Суду від 31.10.2019 (т. 2, а.с. 29-38), прийнятих у названій справі за результатами апеляційного та касаційного переглядів, вказане рішення залишене без змін.
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Отже, рішенням суду від 18.04.2019 у справі № 923/558/18 установлені обставини, які не потребують повторного доказування при розгляді даної справи та носять преюдиційний характер.
Зокрема, рішенням установлено, що:
- на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 03.11.2016 за № 634 «Про передачу земельної ділянки в оренду», 08.11.2016 між Бериславською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерноком Херсон Агро», як орендарем, укладений договір оренди землі, за яким в оренду передається земельна ділянка загальною площею 120,8759 га (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306),
- 08.11.2016 між Орендодавцем та Орендарем підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки,
- 18.11.2016 за індексним номером 32430550 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки,
- розпорядженнями голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 20.12.2017 за № 753 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок», від 05.03.2018 року за № 96 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок» та від 05.03.2018 за № 97 «Про надання згоди на припинення договору оренди землі шляхом розірвання» на підставі поданих ТОВ «Зерноком Херсон Агро» заяв та листа від 30.01.2018 Позивачу: 1) надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок площею 120,8759 га, кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, в контурі № 15, із земель запасу Ольгівської сільської ради, які перебувають в оренді згідно з договором оренди землі, укладеним між Бериславською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерноком Херсон Агро», зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18.11.2016 за № 17503534; 2) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок загальною площею 120,8759 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в контурі № 15; 3) надано згоду на припинення шляхом дострокового розірвання договору оренди землі, укладеного між Бериславською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерноком Херсон Агро», на земельну ділянку загальною площею 120,8759 га, з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306,
- під час судового розгляду Позивач заперечував звернення із заявами та листами, на підставі яких ухвалені вказані розпорядження,
- листами від 15.03.2018 та 10.04.2018, які надійшли до Бериславської РДА 11.04.2018, Позивач: 1) повідомив про обізнаність із вищезазначеними розпорядженнями РДА, відсутність земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306, загальною площею 120,8759 га, формування замість неї інших самостійних земельних ділянок загальною площею 60,6124 га, кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 та загальною площею 60,2635 га, кадастровий номер 6520685500:03:001:0113; 2) повідомив про посіви зернових культур на земельній ділянці та відсутність наміру відмовитись від права її оренди, просив розірвати діючий договір; 3) надав примірники додаткової угоди № 1 від 10.04.2018 до Договору оренди землі б/н від 08.11.2016 про внесення змін до нього щодо предмету договору та об'єкту оренди, зокрема, передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 120,8759 га (кадастрові номери 6520685500:03:001:0112 та 6520685500:03:001:0113);
- розпорядженнями голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області: 1) від 02.04.2018 за № 154 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості з метою передачі її в оренду», було надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерноком Агроюг» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з метою передачі її в оренду, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 60,6124 га, у тому числі рілля - 60,6124 га, в контурі № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 6520685500:03:001:0112, розташованої за межами населеного пункту із земель резервного фонду (невитребувані паї) Ольгівської сільської ради; 2) від 23.04.2018 за № 190 «Про передачу земельної ділянки в оренду» погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 60,6124 га ТОВ «Зерноком Агроюг» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва контур № 15, ділянка № НОМЕР_2 , та пунктом 2 вирішено передати ТОВ «Зерноком Агроюг» в оренду строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112, загальною площею 60,6124 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані паї) на території Ольгівської сільської ради в контурі № 15, ділянка № 2; 3) від 29.03.2018 за № 148 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості з метою передачі її в оренду» надано дозвіл Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Берегиня» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі її в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 60,2635 га, у тому числі рілля - 60,2635 га, в контурі № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, розташованої за межами населеного пункту із земель резервного фонду (невитребувані паї) Ольгівської сільської ради; 4) від 10.04.2018 за № 166 «Про передачу земельної ділянки в оренду» погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 60,2635 га СТОВ «Берегиня» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва контур № 15, ділянка № 1, Ольгівська сільська рада Бериславського району, Херсонської області, та пунктом 2 вирішено передати СТОВ «Берегиня» в оренду строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113, загальною площею 60,2635 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані паї) на території Ольгівської сільської ради в контурі № 15, ділянка № 1.
- відповідно до Інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.05.2018 за № 123562955, № 123560870 та № 123562074 ТОВ «Зерноком Херсон Агро» є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306 загальною площею 120,8759 га на підставі договору оренди землі, укладеного 08.11.2016 між Позивачем та Бериславською РДА; ТОВ «Зерноком Агроюг» є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 загальною площею 60,6124 га, на підставі договору оренди землі, укладеного 25.04.2018 між ТОВ «Зерноком Агроюг» та Бериславською РДА; СТОВ «Берегиня» є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 загальною площею 60,2635 га на підставі договору оренди землі, укладеного 20.04.2018 між СТОВ «Берегиня» та Бериславською РДА,
- 2-6 квітня 2018 року ТОВ «Зерноком Херсон Агро» засіяло сільськогосподарською культурою - пшеницею ярою земельну ділянку з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306 загальною площею 120,8759 га, що підтверджено Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року за формою 4-сг поданим 27.04.2018 до територіального органу Держстату, договором про надання послуг від 02.04.2018, актами виконаних робіт, доказами придбання добрив, садивного матеріалу,
- ухвалою від 06.06.2018 слідчим суддею Бериславського районного суду Херсонської області по кримінальному провадженню № 12018230090000473 від 19.05.2018 надано дозвіл представнику ТОВ «Зерноком Херсон Агро» на посів пшениці ярої на земельних ділянках № 1 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112) та № 2 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113) із залученням уповноваженої особи Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області (слідчого у кримінальному провадженні), вилученням та скосу за рахунок ТОВ «Зерноком Херсон Агро», оглядом та подальшою передачею посівів пшениці на відповідальне зберігання на складі ТОВ «Зерноком Херсон Агро» до прийняття рішення по справі,
- ухвалою від 15.06.2018 слідчим суддею Бериславського районного суду Херсонської області по кримінальному провадженню № 1201823009000569 від 08.06.2018: 1) накладений арешт на посіви та врожай 2018 року озимої пшениці на земельних ділянках № 1 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112) та № 2 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113) шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користування посівами та збирання врожаю; 2) посіви передано на зберігання ТОВ «Зерноком Агроюг»; 3) доручено йому здійснити збір врожаю; 4) передано ТОВ «Зерноком Агроюг» на відповідальне зберігання арештований врожай; 5) доручено ТОВ «Зерноком Агроюг» здійснювати відповідальне зберігання врожаю. Проте, ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 23.06.2018 вказана ухвала скасована,
- ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.06.2018 у межах розгляду цієї справи вжиті заходи забезпечення позову, а саме: 1) заборонено будь-яким юридичним особам, підприємцям та особам, за виключенням ТОВ «Зерноком Херсон Агро», вчиняти будь-які дії щодо оброблення та збирання врожаю 2018 року пшениці ярої, засіяної на земельній ділянці загальною площею 120,8759 га, кадастровий номер 6520685500:03:010:0306; 2) передано на зберігання ТОВ «Зерноком Херсон Агро» цей врожай; 3) накладено арешт на врожай. У подальшому ухвалою суду від 14.11.2018 заходи забезпечення позову були скасовані,
- 15.06.2018 між СТОВ «Берегиня» та ТОВ «Зерноком Агроюг» укладено договір на виконання робіт № 15/06-18-2, предметом якого було здійснення збирання врожаю 2018 року усіх наявних сільськогосподарських культур,
- безпосередньо збирання врожаю здійснено на земельних ділянках з кадастровими номерами 6520685500:03:001:0112 та 6520685500:03:001:0113; роботи виконані протягом 20-22 червня 2018 року СТОВ «Берегиня»; зібрано сільськогосподарську культуру - пшеницю, загальною кількістю 252,710 тон,
- зібраний урожай пшениці у кількості 252,710 т з 22.06.2018 знаходився на зберіганні на території складських приміщень розташованих за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Львівські Отуби вул. Центральна, 12,
- врожай пшениці озимої у кількості 252,710 т, який зберігався на замовлення ТОВ «Зерноком Агроюг», переданий СТОВ «Берегиня» на підставі акту приймання-передачі від 26.06.2018 TOB «Ренар Ресурс», яке прийняло на себе обов'язки зберігача.
Поряд з цим, постановою апеляційного суду від 19.06.2019 у справі № 923/558/18 установлені обставини, які також не потребують повторного доказування при розгляді даної справи та носять преюдиційний характер.
Зокрема, постановою установлено, що:
- 16.01.2018 між Державним підприємством «Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України (Продавець) та ТОВ «Зерноком Херсон Агро» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 7/01/18, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця зерно сільськогосподарських культур врожаю 2017 року, а саме: зерно пшениці товарної в кількості 350 (+/- 10%) тонн по ціні 5 350,02 грн за тонну, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому договорі,
- відповідно до видаткової накладної № 17 від 18.01.2018 ТОВ «Зерноком Херсон Агро» отримало на виконання вказаного договору від вказаного Продавця пшеницю вартістю 497 551,86 грн, а згідно з видатковою накладною № 27 від 19.01.2018 - пшеницю вартістю 1 359 172,58 грн,
- 02.04.2018 між ТОВ «Зерноком Херсон Агро» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Єрмоленком Олегом Миколайовичем (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Виконавець власною або залученою ним сільськогосподарською технікою за завданням Замовника зобов'язується провести комплекс сільськогосподарських послуг (від посіву до збору врожаю) на сільськогосподарських угіддях Замовника протягом 2018 року, а Замовник зобов'язується прийняти дані послуги Виконавця та провести оплату за надані послуги відповідно до умов договору,
- за умовами пунктів 1.3-1.5 договору послуги виконуються на паливно-мастильних матеріалах Замовника; місце надання послуг - землі, розташовані на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області; площа угідь, щодо яких будуть надані послуги, складає 120,88 га, термін надання послуг - протягом 2018 року,
- на виконання договору ТОВ «Зерноком Херсон Агро» та фізична особа-підприємець Єрмоленко О.М. підписали додаток № 1 від 02.04.2018, в якому узгодили комплекс сільськогосподарських робіт (від посіву до збору врожаю), який підлягає виконанню, із зазначенням ціни та витрат пального,
- відповідно до акту виконаних сільськогосподарських послуг (робіт) №1 протягом 2 - 6 квітня 2018 Виконавцем проведені сільськогосподарські роботи із застосуванням сільськогосподарської техніки та обладнання, а саме культивацію під ярові культури та посіву пшениці,
- 20.04.2018 між Малим приватним підприємством «Фірма «Ерідон» (Постачальник) та ТОВ «Зерноком Херсон Агро» (Покупець) укладений договір поставки № 346/18/306, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару,
- згідно з додатком № 346/18/306/2-ЗЗР від 20.04.2018 до договору поставці підлягають 100 л «Фалькон 46%» та 3 кг «Тринер Екстра 75%» на загальну суму 70 164,72 грн, а за умовами додатку № 346/18/306/1-ПД від 20.04.2018 - 375 кг мінерального добрива «Розасоль 29-10-10+3+МЕ» на суму 23 598 грн,
- ці суми грошових коштів були перераховані Позивачем на користь МПП «Фірма «Ерідон», про що свідчать платіжні доручення № 897 від 20.04.2018 та № 898 від 20.04.2018,
- згідно з актом виконаних сільськогосподарських послуг (робіт) № 2 до договору про надання послуг № 01 від 02.04.2018 протягом 7 та 8 травня 2018 року фізичною особою-підприємцем Єрмоленком О.М. були проведені сільськогосподарські роботи - хімічний захист рослин (оприскування),
- 24.04.2018 Позивач подав до Головного управління статистики у Херсонській області Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року за формою № 4-сг, відповідно до якого ним засіяно пшеницею ярою 120,88 га посівної площі,
- відповідно до бухгалтерської довідки ТОВ «Зерноком Херсон Агро» б/н та б/д «Облік незавершеного виробництва. Витрати під урожай 2018 року - пшениця яра» загальна сума понесених позивачем витрат становить 571 876,54 грн та складається з витрат на послуги з обробітку ґрунту та сівби, на насіння, паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, послуги з внесення добрив та засобів захисту рослин, орендної плати за період з 22.11.2016 по 30.04.2018,
- проте відповідно до листа Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України № 532 від 18.06.2018 щодо проведення генетико-ботанічного дослідження по кримінальному провадженню № 12018230090000569 від 08.06.2018 стан посівів однозначно має вигляд осінньої сівби, оскільки рослини на дату обстеження (18.06.2018) знаходяться у фазі повної стиглості зерна, що характерно для розвитку за озимим типом.
Отже, узагальнюючи установлені наведеними судовими рішеннями обставини, суд зазначає, що:
- Позивач з 18.11.2016 був орендарем земельної ділянки загальною площею 120,8759 га (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306), яка у подальшому поділена на дві - перша з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 загальною площею 60,6124 га та друга з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 загальною площею 60,2635 га,
- у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 11.05.2018 наявні відомості стосовно оренди ТОВ «Зерноком Херсон Агро» земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306 загальною площею 120,8759 га, оренди ТОВ «Зерноком Агроюг» земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 загальною площею 60,6124 га та оренди СТОВ «Берегиня» земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 загальною площею 60,2635 га,
- за результатами аналізу наданих Позивачем доказів, а саме: договору купівлі-продажу № 7/01/18; видаткової накладної № 17 від 18.01.2018 щодо придбання для посіву зерна пшениці; договору про надання послуг стосовно проведення сільськогосподарських робіт (від посіву до збору врожаю); акті виконаних робіт №1 стосовно культивації земельної ділянки під ярові культури та посіву пшениці; договору поставки № 346/18/306 на поставку мінеральних добрив; акту виконаних робіт № 2 на проведення хімічного захисту рослин (оприскування); Звіту про посівні площі за формою № 4-сг; бухгалтерські довідки про витрати під урожай 2018 року, якими він обгрунтовував власні твердження про здійснені посіви у квітні 2018 року ярої пшениці на орендованій земельній ділянці (з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306), судами зроблені висновки про недоведеність факту посіву ярої пшениці, оскільки при обстеженні стан посівів мав вигляд осінньої сівби, тобто посіву за озимим типом,
- право посіву пшениці ярої на земельних ділянках № 1 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112) та № 2 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113) надано Позивачу лише 06.06.2018 відповідно до ухвали слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області по кримінальному провадженню № 12018230090000473 від 19.05.2018,
- у червні 2018 року СТОВ «Берегиня» на замовлення ТОВ «Зерноком Агроюг» здійснило збір урожаю на земельних ділянках з кадастровими номерами 6520685500:03:001:0112 та 6520685500:03:001:0113, зібравши пшеницю, загальною кількістю 252,710 тон,
- зібраний урожай пшениці з 22.06.2018 знаходився на зберіганні на території складських приміщень TOB «Ренар Ресурс» на замовлення ТОВ «Зерноком Агроюг» та безпосередньо був переданий на зберігання СТОВ «Берегиня» на підставі акту приймання-передачі від 26.06.2018.
Як слідує із платіжних доручень № 519 від 22.12.2016 (т. 1, а.с. 35), № 527 від 30.01.2017 (т. 1, а.с. 36), № 535 від 27.02.2017 (т. 1, а.с. 37), № 540 від 29.03.2017 (т. 1, а.с. 38), № 544 від 28.04.2017 (т. 1, а.с. 39), № 549 від 01.06.2017 (т. 1, а.с. 40), № 557 від 03.07.2017 (т. 1, а.с. 41), № 581 від 28.07.2017 (т. 1, а.с. 42), № 590 від 28.08.2017 (т. 1, а.с. 43), № 598 від 29.09.2017 (т. 1, а.с. 44), № 626 від 30.10.2017 (т. 1, а.с. 45), № 654 від 29.11.2017 (т. 1, а.с. 46), № 677 від 22.12.2017 (т. 1, а.с. 47), № 727 від 29.01.2018 (т. 1, а.с. 48), № 782 від 27.02.2018 (т. 1, а.с. 49), № 840 від 29.03.2018 (т. 1, а.с. 50) та № 928 від 26.04.2018 (т. 1, а.с. 51) Позивач сплатив за період з листопада 2016 року по березень 2018 орендну плату за договором оренди землі від 08.11.2016.
Відповідно до ухвали від 15.06.2018 у справі № 647/1548/18 Бериславського районного суду Херсонської області, прийнятої слідчим суддею у кримінальному провадженню № 1201823009000569, судом накладений арешт на посіви та врожай 2018 року озимої пшениці на земельних ділянках № 1 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112) та № 2 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113), а саме урожай передано на відповідальне зберігання ТОВ «Зерноком Агроюг» із дорученням здійснювати відповідальне зберігання.
При цьому в ухвалі зазначено, що згідно Акту обстеження сільськогосподарських культур, складеного 12.06.2018 робочою групою АПР Бериславської районної державної адміністрації, при обстеженні посівів на земельних ділянках № 1 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112) та № 2 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113), загальною площею 120,8759 га наявні посіви єдиним масивом та при візуальному огляді рослини однорідні за висотою, розвитком та строком дозрівання, а тому зроблено висновок, що посіви мають ознаки озимої пшениці. За змістом цієї ж ухвали під час судового розгляду клопотання слідчого про арешт майна (посівів пшениці) потерпілим Литвином К.М. надані свідчення, що з 25.04.2018 ТОВ «Зерноком Агроюг» є орендарем земельної ділянки кадастровий номер 6520685500:03:001:0112, на якій була посіяна озима пшениця.
Як слідує з цієї ж ухвали постановою слідчого від 12.06.2018 посіви озимої пшениці на земельних ділянках № 1 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112) та № 2 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113) визнані речовими доказами, а за ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 07.06.2018 задоволено клопотання ТОВ «Зерноком Агроюг» щодо надання можливості збирання врожаю пшениці.
Згідно з товарно-транспортними накладними №№ 1 (вага перевезення 27,81 т), 2 (вага перевезення 26,43 т), 3 (вага перевезення 25,7 т), 4 (вага перевезення 25,22 т), 5 (вага перевезення 12,92 т), 6 (вага перевезення 25,40 т), 7 (вага перевезення 25,9 т), 8 (вага перевезення 28,66 т), 9 (вага перевезення 26,44 т), 10 (вага перевезення 22,56 т) та 11 (вага перевезення 5,67 т) від 21.06.2018 (т. 1, а.с. 75-85) СТОВ «Берегиня» перевезено від земельних ділянок з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 та кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 на пункт розвантаження за адресою: «с. Високе, вул. Центральна, 21А», на зберігання пшеницю у загальній кількості 252,71 т.
За змістом розписки директора ТОВ «Зерноком Агроюг» Литвина К.М. від 22.06.2018 (т. 1, а.с. 86) ним прийнято на зберігання арештований врожай посівів озимої пшениці, вирощеної на земельних ділянках з кадастровими номерами 6520685500:03:001:0112 та 6520685500:03:001:0113, у кількості 252 710 кг.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 23.06.2018 у справі № 647/1518/18 (т. 1, а.с. 87-89) ухвала Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018 у справі № 647/1548/18 скасована.
Згідно з ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 02.07.2018 у справі № 647/1364/18 (т. 1, а.с. 97-98) судом доручено працівникам слідчого відділу Бериславського ВП ГУ ГП в Херсонській області провести обшук комплексу зернотоку, який знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський район, см. Високе, вул. Центральна, 21-А, та який перебуває в оренді СТОВ «Берегиня» з метою відшування та вилучення пшениці вагою 252 710 кг.
Як слідує із Протоколу обшуку від 06.07.2018 (т. 1, а.с. 99-102), проведеного слідчим у кримінальному провадженні № 12018230090000473, пшениці у вказаній кількості не виявлено.
Відповідно до постанови в.о. начальника слідчого відділу Берислвського ВП ГУ ГП в Херсонській області від 30.12.2018 (т. 1, а.с. 112) кримінальне провадження за № 12018230090000569 від 08.06.2018 закрите.
01.07.2019 Господарським судом Херсонської області у справі № 923/689/18 за позовом ТОВ «Зерноком Херсон Агро» до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області за участі третіх осіб ТОВ «Зерноком Агроюг», СТОВ «Берегиня», Милівської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання незаконними та скасування розпоряджень № 753 від 20.12.2017 та № 96 від 05.03.2018 прийняте рішення (т. 1, а.с. 114-123), яким визнані незаконними та скасовані розпорядження Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 20.12.2017 № 753 «Про надання дозволу на розробку технічної документації їх землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок» та від 05.03.2018 № 96 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок».
Проте, за результатами апеляційного перегляду відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 (т. 1, а.с. 124-130) рішення частково скасоване, а саме задоволено вимоги лише в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 05.03.2018 № 96 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок». В іншій частині у задоволення позовних вимог відмовлено. За результатами касаційного перегляду відповідно до постанови Верховного Суду від 27.11.2019 (т. 1, а.с. 131-137) попередні судові рішення залишені без змін.
13.08.2020 Господарським судом Херсонської області у справі № 923/1040/18 (т. 1, а.с. 168-178) за позовом ТОВ «Зерноком Херсон Агро» до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, СТОВ «Берегиня», Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, за участі третіх осіб ТОВ «Зерноком Агроюг», Милівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Бериславському районі про визнання незаконними та скасування розпоряджень від 29.03.2018 № 148 та від 10.04.2018 № 166, визнання недійсним договору оренди землі від 20.04.2018, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте рішення, яким:
визнано незаконним та скасовано розпорядження Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 10.04.2018 № 166 «Про передачу земельної ділянки в оренду»,
визнано недійсним договір оренди землі (кадастровий номер: 6520685500:03:001:0113), укладений 20.04.2018 між СТОВ «Берегиня» та Бериславською районною державною адміністрацією,
визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 40897157 від 02.05.2018), прийняте державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 25964170.
27.08.2020 Господарським судом Херсонської області у справі № 923/1041/18 (т. 1, а.с. 179-189) за позовом ТОВ «Зерноком Херсон Агро» до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, ТОВ «Зерноком Агроюг», Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, за участі третіх осіб СТОВ «Берегиня», Милівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Бериславському районі про визнання незаконним та скасування розпоряджень Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 02.04.2018 № 154 та від 23.04.2018 № 190, визнання недійсним договору оренди землі від 25.04.2018, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте рішення, яким:
визнано незаконним та скасоване розпорядження Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 23.04.2018 № 190 «Про передачу земельної ділянки в оренду»,
визнано недійсним договір оренди землі (кадастровий номер: 6520685500:03:001:0112), укладений 25.04.2018 між ТОВ «Зерноком Агроюг» та Бериславською районною державною адміністрацією,
визнано незаконним та скасоване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - індексний номер 40871877 від 28.04.2018.
На даний час вказані судові рішення не оскаржені в апеляційному порядку та набрали законної сили.
Підсумовуючи наведені судові рішення суд зазначає, що на час розгляду справи у суді договори оренди землі стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6520685500:03:001:0112 та 6520685500:03:001:0113, які були укладені між ТОВ «Зерноком Агроюг», СТОВ «Берегиня» та Бериславською районною державною адміністрацією визнані недійсними.
Відповідно до листів Позивача від 15.09.2020, адресованих Бериславському ВП ГУНП у Херсонській області та Бериславскій місцевій прокуратурі Херсонської області, ним висловлена вимога про повернення пшениці у кількості 252 710 кг (т. 1, а.с. 190, 191).
З наданої Позивачем до матеріалів справи Цінової довідки Херсонської Торгово-промислової палати № Ви-104 від 02.11.2020 (т. 1, а.с. 231) слідує, що закупівельна ціна пшениці 3 класу на перевантажувальному терміналі складає 8 330 грн за одну тону.
За розрахунком Позивача, а саме: 252,71 т х 8 330 грн = 2 105 074 грн, йому спричинена шкода внаслідок втрати зерна пшениці у сумі 2 105 074 грн.
Оцінка установлених обставин та норм діючого законодавства
В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення шкоди.
Таким чином, відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Предметом доказування у справі про відшкодування шкоди є факти неправомірних дій органу досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень шляхом вилучення майна, належного позивачеві, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Законом України № 475/97 від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
При цьому відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
На підставі викладених правових положень суд приходить до висновку, що особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
У даному контексті (як вказано судом раніше) Позивач позовні вимоги про відшкодування вартості втраченого майна обґрунтовує наявністю незаконних дій слідчого органу у процесі розслідування кримінального провадження, які полягають у неповерненні майна, як речового доказу, після скасування відповідного арешту. У зв'язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 6 статті 1176 ЦК України шкода, завдана юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу органу досудового розслідування відшкодовується на загальних підставах, а за частиною 7 цієї ж статті порядок відшкодування шкоди встановлюється законом.
Зокрема, відповідним законом є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР. Проте, за змістом статті 1 Закону його положення розповсюджуються лише на громадян, тобто фізичних осіб, а не юридичних.
Таким чином, за наведеними положеннями ЦК України шкода, завдана юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу органу досудового розслідування відшкодовується на загальних підставах, у тому числі з урахуванням положення про звільнення особи, яка завдала шкоду, від відповідальності у випадку доведення, що вона завдана не з її вини.
У зв'язку з цим, дії (бездіяльність) ГУНП в Херсонській області, внаслідок яких (якої), на думку Позивача, було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елементу делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки, підстави яких встановлені статтею 11 ЦК України.
Статтею 16 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
КПК України розрізняє види обмеження права власності, якими є «тимчасове вилучення майна» та «арешт майна».
Так, відповідно до частини 1 статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
У свою чергу, за змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Поряд з цим за пунктом 1 частини 2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У даному випадку за ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018 у справі № 647/1518/18, із посиланнями на положення статей 170-173 КПК України, здійснений арешт майна - врожай озимої пшениці, а не тимчасове його вилучення (за статтею 167 КПК України), що не є тотожними.
Нетотожність цих двох процесуальних дій слідує також із положень частини 6 статті 173 КПК України, за якою ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
З метою оцінки та аналізу наявної обставини арешту майна і передачі його на зберігання ТОВ «Зерноком Агроюг», яка відрізняється від тимчасового його вилучення та відповідного обов'язку стосовно повернення після вилучення, суд також зазначає наступне.
Частиною 4 статті 168 КПК України встановлено обов'язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, відповідний порядок встановлений положеннями «Порядку
зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (надалі - Порядок 1104).
Так, Порядком № 1104 визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв'язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.
Пунктом 4 Порядку 1104 встановлено, що речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.
Згідно з пунктом 7 Порядку 1104 вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження. Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об'ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).
У свою чергу, за пунктом 8 Порядку 1104 відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.
Отже, положеннями Порядку 1104 допускається можливість передачі речових доказів власнику на відповідальне зберігання.
Водночас, як слідує з положень частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Порядок зберігання речових доказів та відповідальності за результатами зберігання регулюється також положеннями статті 100 КПК України.
Так, за цією статтею:
- речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (частина 1),
- речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 2),
- у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов'язана відшкодувати володільцю витрати, пов'язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката (частина 4),
- речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля (частина 6),
- спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили (частина 12).
Отже, положеннями статті 100 КПК України визначені основні правові умови зберігання речових доказів та наслідки їх втрати, а саме:
- речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий,
- речові докази можуть передаватися власнику (законному володільцю) на відповідальне зберігання,
- сторона кримінального провадження, якій переданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні,
- речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю,
- у разі втрати чи знищення стороною наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість,
- спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у разі втрати чи знищення речового доказу обов'язок з повернення володільцю такої самої речі або відшкодування її вартості покладений на сторону кримінального провадження, якій речовий доказ був переданий на зберігання.
У даному випадку зібраний урожай пшениці за результатами його арешту переданий на зберігання ТОВ «Зерноком Агроюг», а не безпосередньо до органу досудового розслідування, у зв'язку з чим відсутня відповідальність такого органу за втрату зерна.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ухвали Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018 у справі № 647/1518/18 у межах кримінального провадження № 1201823009000569 від 08.06.2018 постановою слідчого від 12.06.2018 речовим доказом визнано посіви озимої пшениці, які знаходилися на земельних ділянках з кадастровими номерами 6520685500:03:001:0112 та 6520685500:03:001:0113.
Таким чином, у межах кримінального провадження речовим доказом визнавалися лише посіви озимої пшениці, а не сам урожай пшениці у певній кількості, за певними характеристиками та якістю, арешт на який був накладений названою ухвалою суду, а тому суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено шляхом надання відповідних доказів наявності у зібраної та арештованої пшениці статусу речового доказу у кримінільному провадженні. Відсутність такого статусу унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень Порядку 1104, оскільки, як зазначено попередньо, ним урегульовано правила зберігання речових доказів, а не будь-якого майна.
Поряд з цим, ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018 у справі № 647/1518/18 відповідальність за збереження арештованого майна покладена не на слідчого у кримінальному провадженні, а на ТОВ «Зерноком Агроюг», а тому суд приходить до висновку, що фактично у межах кримінального провадження № 1201823009000569 від 08.06.2018 отриманий урожай пшениці не вилучався у Позивача, оскільки відсутня відповідна процесуальна дія стосовно такого вилучення, а накладення арешту на нього з передачею на відповідальне зберігання має інші наслідки у випадку його скасування, якими є вичерпання обмежень у відчуженні, розпорядженні та користуванні майном його власником.
Надаючи оцінку твердженням Позивача про наявність «незаконних дій, бездіяльності та рішень органу досудового розслідування» суд зазначає, що передача зерна пшениці у кількості 252 710 кг на зберігання здійснювалася не на підставі рішення органу досудового розслідування, а за ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018, яка хоча і була скасована у подальшому за результатами апеляційного перегляду, але діяла у певний час, тобто 22.06.2018 - дату написання розписки ОСОБА_1 про прийняття зерна на зберігання, у зв'язку з чим, Позивачем не доведено, що дії слідчого органу про передачу зерна на зберігання є порушенням діючого законодавства.
Як зазначено вище, право на відшкодування шкоди, завданої майну, належить власникові такого майна.
Зокрема, за частиною 1 статті 311 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Отже, Позивач у справі повинен довести наявність факту набуття ним у власність майна, втрата якого завдала йому матеріальних збитків.
Проте, Позивачем не надано доказів належності йому 252 710 кг пшениці, яка була арештована у кримінальному провадженні, а більш того під час розгляду справи № 923/558/18 судовими рішеннями Господарського суду Херсонської області від 18.04.2019 та Південно-західного апеляційного суду від 19.06.2019 за позовом про визнання права власності на посіви пшениці на земельній ділянці з кадастровим номером: 6520685500:03:010:0306, у задоволенні позовних вимог відмовлено та установлена наявність посівів озимої пшениці, а не ярої, про наявність якої зазначав Позивач. Така різниця суттєво вплинула на вирішення спору, оскільки Позивачем надавалися докази виконання робіт з вирощування пшениці ярої, тобто її посіву навесні 2018 року, а не восени 2017 року.
На підставі викладеного, суд зазначає, що Позивачем не доведені умови, за яких Відповідач відповідав би за визначену шкоду, а саме наявності неправомірних дій, шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Висновки за результатами судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд вважає, що:
- шкода, завдана юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу досудового розслідування відшкодовується на загальних підставах, у тому числі з урахуванням положення про звільнення особи, яка завдала шкоду, від відповідальності у випадку доведення, що вона завдана не з її вини,
- відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю,
- дії, бездіяльність та рішення Відповідача є основним предметом доказування у справі, оскільки відсутність хоч одного елемента делікту свідчить про відсутність інших складових наведеної правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту,
- КПК України розрізняє види обмеження права власності, якими є «тимчасове вилучення майна» та «арешт майна», зокрема, при тимчасовому вилученні майна відбувається фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном, а за результатами арешту майна особа тимчасово позбавляється певних прав, а саме на відчуження, розпорядження та/або користування майном,
- у даному випадку за ухвалою суду здійснений арешт майна - посівів та урожаю озимої пшениці, а не тимчасове його вилучення, у зв'язку з чим у межах кримінального провадження отриманий урожай пшениці не вилучався у Позивача, оскільки відсутня відповідна процесуальна дія стосовно такого вилучення,
- за положеннями КПК України та Порядку 1104 встановлено обов'язок слідчого органу забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна, яке ще й повинне бути визначено речовим доказом у справі, проте у межах кримінального провадження отриманий урожай пшениці не визнавався речовим доказом, а тому Позивачем не доведено наявності у зібраної та арештованої пшениці статусу речового доказу у кримінільному провадженні, у зв'язку з чим до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Порядку 1104,
- відповідно до статті 100 КПК України у разі втрати чи знищення речового доказу обов'язок з повернення володільцю такої самої речі або відшкодування її вартості покладений на сторону кримінального провадження, якій речовий доказ був переданий на зберігання,
- ухвалою суду відповідальність за збереження арештованого майна покладена не на слідчого у кримінальному провадженні, а на ТОВ «Зерноком Агроюг», у зв'язку з чим відсутня відповідальність Відповідача за втрату зерна,
- передача зерна пшениці у кількості 252 710 кг на зберігання здійснювалася не на підставі рішення органу досудового розслідування, а за ухвалою суду, яка хоча і була скасована у подальшому за результатами апеляційного перегляду, але діяла у певний час, тобто 22.06.2018 - дату написання розписки ОСОБА_1 про прийняття зерна на зберігання, у зв'язку з чим, Позивачем не доведено, що дії слідчого органу про передачу зерна на зберігання є порушенням діючого законодавства,
- право на відшкодування шкоди, завданої майну, належить власникові такого майна, проте, Позивачем не надано доказів належності йому 252 710 кг пшениці, яка була арештована у кримінальному провадженні, та при цьому під час розгляду справи № 923/558/18 судовими рішеннями установлена наявність посівів озимої пшениці, а не ярої, про наявність якої зазначав Позивач,
- Позивачем не доведені умови, за яких Відповідач відповідав би за визначену шкоду, а саме наявності неправомірних дій, шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене - 27.01.2021
Суддя М.К. Закурін