"21" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3553/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Малого приватного підприємства “Шарм” (Миколаївська дорога, 128, м. Одеса, 65013)
до відповідача: Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” (вул. Балківська, 1-Б, м. Одеса, 65029)
про стягнення 30503,71 грн, за участю представників учасників справи:
від позивача: Доброва К.Ю.;
від відповідача: Каплун І.О.
Мале приватне підприємство “Шарм” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 30503,71 грн, з яких: 27736,51 грн основного боргу; 1519,96 грн пені та 1247,24 грн 3% річних.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 01.04.2019 №ТМО-84/19 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за виконані позивачем послуги з поточного ремонту ділянки теплової мережі по пров. Чайковського, 17/15 в м. Одеса.
13.01.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов (а.с.62-65, т.1), в якому відповідач визнав обставину наявності заборгованості перед позивачем за договором в розмірі 27736,51 грн та зазначив про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми 3% річних в розмірі 1247,24 грн. Разом з цим, у відзиві відповідач просить суд застосувати спеціальний строк позовної давності до вимог позивача про стягнення пені в розмірі 1519,96 грн та відмовити у задоволенні позову в цій частині.
21.01.2021 позивачем у судовому засіданні було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.66-68, т.1), згідно з якою позивач заявив до стягнення з відповідача 27736,51 грн основного боргу та 1247,24 грн 3% річних. Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог судом не було прийнято до розгляду, оскільки її було подано після початку судового засідання, тобто з порушенням процесуального строку, визначеного ГПК України.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2020 позовну заяву Малого приватного підприємство “Шарм” було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: 1) доказів доплати судового збору за подання позову у розмірі 1644,44 грн; 2) відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 24.12.2020 позовну заяву Малого приватного підприємство “Шарм” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3553/20; ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "21" січня 2021 о 16год.45хв.
У судовому засіданні 21.01.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
01.04.2019 між Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» (далі - замовник) та Малим приватним підприємством «Шарм» (далі - виконавець) було укладено договір №ТМО-84/19 (далі - договір; а.с.8-10, т.1), згідно з п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик, власними засобами, матеріалами, комплектуючими виробами, обладнанням надати послуги з поточного ремонту ділянки теплової мережі по пров. Чайковського, 17/15 в м. Одеса (за кодом СРV за ДК 021:2015 - 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи), відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість таких послуг.
Відповідно до п.2.1. договору його ціна та відповідно загальна вартість послуг з поточного ремонту складає 57687,23 грн (п'ятдесят сім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 23 копійки), у тому числі ПДВ 9614,54 грн (дев'ять тисяч шістсот чотирнадцять гривень 54 копійки) та визначається на підставі договірної ціни.
Згідно з п.2.2. договору розрахунок за послуги проводиться замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів після двостороннього підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.
За умовами п.п.4.1., 4.2. договору поточний ремонт повинен бути виконаний до 15.05.2019 року. Термін виконання поточного ремонту може переглядатися при виникненні обставин, що не залежать від виконавця і перешкоджають виконанню ремонту у встановлений термін. Рішення про зміну термінів виконання поточного ремонту оформлюється додатковою угодою. Здавання послуг з поточного ремонту виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актами приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Акти підписуються виконавцем та передаються замовнику, який протягом 5 (п'яти) робочих днів після їх отримання перевіряє їх та підписує у разі відсутності зауважень. Замовник сплачує вартість лише фактично виконаного виконавцем і прийнятого замовником поточного ремонту та використаних при виконанні ремонту матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання.
Відповідно до п/п 5.1.1. п.5.1. договору замовник зобов'язаний, зокрема, сплатити виконавцю вартість (ціну) послуг з поточного ремонту в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п/п 5.4.1., 5.4.3. п.5.4. договору виконавець має право: виставити рахунок на оплату послуг, передбачених п.1.1. договору, виконаних належним чином, відповідно до цього договору; отримувати плату за виконаний поточний ремонт.
Пунктом 7.3. договору сторони передбачили, що у разі порушення замовником зобов'язань, передбачених п.2.2. договору, він сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,01% від суми несвоєчасної оплати за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 10.1. договору він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.
На виконання умов вищевказаного договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну вартість 57687,23 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 від 26.04.2019 (а.с.24, т.1), актом приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в №1 за квітень 2019 (а.с.25-28, т.1) та визнається сторонами.
Відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 29950,72 грн, що підтверджується актом звірки сторін, станом на 31.12.2019 (а.с.23, т.1) та визнається сторонами.
За вищевикладених обставин, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 01.04.2019 №ТМО-84/19 становить 27736,51 грн, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.
Звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача позивач, окрім основного боргу, також заявив до стягнення з відповідача 1519,96 грн пені та 1247,24 грн 3% річних. Розрахунок сум пені та 3% річних позивачем здійснено за період з 27.05.2019 по 24.11.2020 (а.с.7, т.1).
Відповідач щодо правомірності та вірності здійсненого позивачем розрахунку 3% річних не заперечив, разом з цим заявив суду про застосування до вимог позивача про стягнення пені строку спеціальної позовної давності.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч.ч.1,3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
У відповідності до ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За умовами ч.ч.1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
За змістом ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 267 ЦК України визначено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позиція суду
Під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором від 01.04.2019 №ТМО-84/19 в сумі 27736,51 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.
У зв'язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично виконані позивачем роботи суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1247,24 грн, обґрунтованість яких також було визнано відповідачем.
Водночас, вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1519,96 грн, суд зазначає про таке.
Так, в силу закону щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, яку за правилами ч.1 ст.259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати, водночас, як було встановлено судом, сторони у спірних відносинах не узгоджували збільшення строку позовної давності.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до умов договору прострочення відповідачем зобов'язання у спірних відносинах мало місце з 27.05.2019, а отже з врахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України позивач мав право нараховувати штрафні санкції у виді пені за період з 27.05.2019 по 26.11.2019.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 11.12.2020, тобто поза межами строку визначеної законом спеціальної позовної давності, а отже враховуючи заявлене відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем пені в розмірі 1519,96 грн.
За вищевикладених обставин, позов Малого приватного підприємства “Шарм” до Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 27736,51 грн та 3% річних в сумі 1247,24 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах: що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 1997,26 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” (вул. Балківська, 1-Б, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Малого приватного підприємства “Шарм” (Миколаївська дорога, 128, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 30981174) основний борг в сумі 27736 /двадцять сім тисяч сімсот тридцять шість/грн 51 коп, 3% річних в сумі 1247 /одну тисячу двісті сорок сім/грн 24 коп та судовий збір в сумі 1997 /одну тисячу дев'ятсот дев'яносто сім/грн 26 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 26 січня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля