25 січня 2021 року Справа № 915/1611/20
м. Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" арбітражного керуючого Капінуса А.А. (адреса листування: а.с. 55, м. Миколаїв, 54017)
боржник: Українсько-німецьке спільне підприємство "Алкор" (пров. Павлова, 3-В, кв. 1, м. Миколаїв, 54022);
учасник: ОСОБА_1 ), громадянка Федеративної Республіки Німеччина (АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 );
учасник: Вільнянська міська рада (вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002;
учасник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" ( вул. Поштова, 23, м. Запоріжжя, 69063);
кредитор: акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (вул. Андріївська, 4,м. Київ, 04070);
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛІОС" (вул. Нижній Вал, буд. 7- 9, м. Київ, 04071);
кредитор: Фізична особа-підприємець Маловічко Григорій Анатолійович ( АДРЕСА_2 );
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Герсал" (вул. Портова, 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006);
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" (вул. Слободчикова, 11, с. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70300);
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД" (провул. Алкорівський, 3, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002);
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт" (пер. Алкорівський, 3, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002);
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" (вул. Електрозаводська, 3, м. Запоріжжя, 69065);
кредитор: Фермерське господарство "Пилипенко В.М." (вул. Гагаріна, 26, с. Антоновка, Вільнянський район, Запорізька область, 70040);
кредитор: Вільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (вул. Зої Космодем'янської, 2, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002);
кредитор: Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (просп. Центральний, 93, м. Миколаїв, 54017);
кредитор: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020)
про визнання правочину недійсним та повернення майна у власність боржника,
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства (УНСП) "Алкор"; постановою від 23.06.2015 припинено процедуру розпорядження майном УНСП "Алкор", визнано останнє банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ухвалою від 23.05.2019 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капінуса А.А.
Ліквідатор УНСП "Алкор" Капінус А.А. в межах справи № 915/220/13-г про банкрутство УНСП "Алкор" звернувся до суду в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства із заявою від 29.12.2020 № 02-02/285 про визнання правочину недійсним та повернення майна у власність боржника.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2020, справі присвоєно номер 915/1611/20 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою суду від 04.01.2021 вказану заяву залишено без руху у зв'язку із недотриманням заявником вимог ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України в частині визначення учасників розгляду спору відповідно до вимог ГПК України та надання доказів направлення заяви та додатків усім учасникам, зазначеним у заяві, оскільки надано докази надсилання лише на адресу ТОВ ФК "Геліос", АТ "Перший український міжнародний банк" та Головного управління ПФУ в Миколаївській області. У цій же ухвалі судом встановлено заявнику строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали та роз'яснено позивачу (заявнику), що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
Вказану ухвалу заявником отримано 11.01.2021 (штрихкодовий ідентифікатор поштового направлення 5400142473107).
20.01.2021 ліквідатором УНСП "Алкор" арбітражним керуючим Капінусом А.А. надано суду заяву про усунення недоліків. Так, заявником усунуто недолік щодо направлення заяви та додатків усім учасникам, зазначеним у заяві. Проте, заявником проігноровано вимогу суду щодо визначення учасників розгляду спору відповідно до вимог ГПК України.
Таким чином, заявником недолік заяви у строк, встановлений судом, не усунуто.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
У той же час, згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
За приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, зокрема, позовна заява повинна містити 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Статтею 41 ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Приписами ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачається, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Частиною 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Звертаючись до суду із заявою про від 29.12.2020 № 02-02/285 про визнання правочину недійсним та повернення майна у власність боржника відповідно до приписів ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатором УНСП "Алкор" Капінусом А.А. не дотримано положень п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Судом було надано можливість заявнику усунути вказаний недолік. Проте, вказаний недолік заяви станом на 25.01.2021 не усунуто.
Відповідно до ч. ч. 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Отже, недотримання заявником вимог статей 162 , 164 ГПК України та неусунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк свідчить у даному випадку про порушення процесуальної дисципліни, яка встановлена національним процесуальним законодавством, а саме - Господарським процесуальним кодексом України та тягне за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України - повернення позовної заяви позивачу.
З огляду на наведене, та враховуючи те, що заявник не усунув недолік, про який зазначено в ухвалі від 04.01.2021 про залишення заяви без руху, суд дійшов висновку про повернення заяви ліквідатора УНСП "Алкор" Капінуса А.А. від 29.12.2020 № 02-02/285 про визнання правочину недійсним та повернення майна у власність боржника і доданих до неї документів заявнику.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Отже, недотримання позивачем вимог статей 162 ГПК України та не усунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк свідчить у даному випадку про порушення процесуальної дисципліни, яка встановлена національним процесуальним законодавством, а саме - Господарським процесуальним кодексом України та тягне за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України - повернення позовної заяви позивачу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення наведених недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 174, 234 ГПК України, господарський суд, -
1. Заяву ліквідатора УНСП "Алкор" Капінуса А.А. від 29.12.2020 № 02-02/285 про визнання правочину недійсним та повернення майна у власність боржника з додатками повернути заявнику.
2. Копії даної ухвали направити учасникам справи, зазначеним у вступній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Т.М. Давченко