Справа № 747/568/20
Провадження № 2/747/15/21
(ЗАОЧНЕ)
26.01.2021 року смт Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25 244 грн 03 коп-
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначається, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав заяву від 23.02.2016 року. Відповідач при підписанні заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою підтверджується той факт, що відповідач був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. 14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 600 грн згідно зміни умов кредитування та обслуговування картрахунку. Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме - надав можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме - щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що відображено позивачем у розрахунку заборгованості за договором та випискою по рахунку. У зв'язку із зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 05.10.2020 року має заборгованість 25 244 грн 03 коп, яка складається з: 589, 28 грн - заборгованості за тілом кредиту, така ж сума зазначена як заборгованість за простроченим тілом кредиту, 211,28 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, 24 443, 47 - нарахована пеня. Отже, загальна сума заборгованості за даним договором становить 25 244 грн 03 коп, яку позивач просить суд стягнути з відповідача разом із судовими витратами - 2102 грн.
Ухвалою судді Талалаївського районного суду від 11 грудня 2020 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 05 січня 2021 року, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації в с. Українське Талалаївського району було направлено судову повістку та матеріали. Судова повістка та матеріали, що направлялись відповідачу повернулись до суду не врученими із відміткою про те, що за зазначеною адресою не проживає, тобто відповідач ОСОБА_1 не вважався належним чином повідомленим про розгляд справи в суді, тому ухвалою від 05 січня 2021 року було вирішено проводити розгляд справи у заочному порядку, розгляд справи відкладено на 26 січня 2021 року, про місце, дату і час судового засідання повідомити відповідача ОСОБА_1 шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідача повідомлено про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади, яке розміщено 15 січня 2021 року.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позов не подав, про дату час і місце судового розгляду повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, тому у відповідності до положень ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Суд, за згодою позивача, ухвалює провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі, з винесенням заочного рішення по справі, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України, коли у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, заперечення на позов не подав, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування даних умов. Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 23.02.2016 року звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із анкетою- заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приват Банку (а.с. 16). Аналізуючи зазначений доказ, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 згоден, що підписанням цієї анкети-заяви відповідач приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приват Банк», які розміщені на офіційному сайті в мережі інтернет, і які разом з пам'яткою клієнта та тарифами становлять договір банківського обслуговування. Який саме вид картки виявив бажання отримати ОСОБА_1 з анкети-заяви не вбачається. До позовної заяви позивачем долучено витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.17), яка є декількох видів, але яку саме карту отримав відповідач ОСОБА_1 при зверненні до позивача, з наданих доказів не вбачається. Також з наданих доказів не вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином ознайомлювався із Умовами та правилами надання банківських послуг, так як відсутні будь-які відмітки про належне повідомлення (а.с.18-72). Також відсутні будь-які відмітки про належне повідомлення відповідача про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.14). Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 05 жовтня 2020 року становить 25 244 грн 03 коп, до якої входить 589, 28 грн - заборгованості за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту - 589, 28 грн, 211,28 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, 24 443, 47 грн - нарахована пеня (а.с.10-11). При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у самій анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг домовленості сторін щодо відсотків та штрафних санкцій немає. Не зазначені вони також і в довідці про умови кредитування.
При розгляді даної справи судом застосовуються положення цивільного законодавства, що регулюють договірні правовідносини. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як це передбачає ст. 1055 ЦК України. Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Статтею 10561 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні. Позивачем пред'явлена до стягнення сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України - 211 грн 28 коп, тобто встановлена законом сума за користування позиченими коштами, яка підлягає до стягнення як передбачена законодавством за порушення умов договору. Крім того, позивачем пред'явлена до стягнення і заборгованість по пені в сумі 24 443, 47 грн, яка жодним чином позивачем не обґрунтована. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/rules/не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», дотримав вимог, передбачених частиною другою ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Такого висновку дійшов Верховний суд у складі Великої палати 03.07.2019 при розгляді справи № 342/180/17 (провадження №14-131цс19). Суд вважає за необхідне зазначити, що в анкеті-заяві відповідача від 23.02.2016 року відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з відповідача заборгованість по пені, яка значно перевищує суму основної заборгованості, і яка не узгоджувалась сторонами при підписанні і не були відомі відповідачу, як наслідок невиконання ним зобов'язань.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач посилається на розрахунок заборгованості, а також на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права. За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем заборгованості по пені в сумі 24 443 грн 47 коп. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, до такого висновку також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вищезазначеної справи, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають 589 грн 28 коп заборгованості за кредитом, та передбаченої законом, а саме ст. 625 ЦК України, заборгованості за відсотками в сумі 211 грн 28 коп, всього на суму 800 грн 56 коп, в іншій частині позову слід відмовити за недоведеністю позивачем свої позовних вимог належними і допустимими доказами.
Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Поскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, що становить близько 3 % від пред'явленої до стягнення суми, що пропорційно буде становити менший розмірі мінімально встановленої суми судового збору при поданні позову юридичною особою - не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума судового збору, що була сплачена позивачем і документально підтверджена платіжним дорученням від 17.07.2020 року і яка складає 2102 грн.
На основі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 23.02.2016 року в сумі 800 (вісімсот ) грн 56 коп та 2102 (дві тисячі сто дві) грн у відшкодування судових витрат. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Талалаївським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Стягувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001 місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тростянець Ічнянського району Чернігівської області, місце реєстрації - АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_2 .
Суддя Л.В.Тіщенко